X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Шигели (Shigella)

Завантажити презентацію

Шигели (Shigella)

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології Збудники шигельозів, холери Лектор проф. С.І. Климнюк

Слайд 2

Шигели (Shigella) Бактерії отримали назву на честь японського бактеріолога Кийосі Шига, котрий вперше описав збудника бактеріальної дизентерії (шигельозу). Рід утворюють прямі нерухомі палички, хеморганотрофи, оксидазонегативні, каталазопозитивні. Оптимальна t для культивування складає 37 С.

Слайд 3

ВИДИ ШИГЕЛ S. dysenteriae S. flexneri S. boydii S. sonnei

Слайд 4

Класифікація шигел Підгрупи Види і серотипи Підсеро-типи A. Манітнегативні S. dysenteria 1-12 B. Манітпозитивні S. flexneri 1, 2, 3, 4, 5, 6, X variant Y variant 1a, 1b, 2a, 2b, 3a, 3b, 4a, 4b C. Манітпозитивні S. boydii, 1-18 D. Ферментують маніт і повільно сахарозу і лактозу S. sonnei

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Біохімічні властивості шигел Підгрупи Ферментація вуглеводів Продукція індолу Каталаза лактоза глюкоза маніт дкульцит сазароза S. dysenteriae – A – + – – – – – S. fiexneri – B – + + + – – + S. boydii – C – + + + – + – S. sonnei – D + повільно + + – + повільно – +

Слайд 10

Тест для визначення рухомості і продукції сірководню: 1. S. flexneri – нерухома, Н2S не продукує; 2. Enterobacter cloacea – рухомий, Н2S не продукує; 3. Proteus mirabilis – рухомий, Н2S продукує.

Слайд 11

Антигени Підгрупа Штами і серовари Підсе-ровари Антигенна формула типовий антиген Груповий антиген A. Не ферментує маніт S.dysenteria 1-12 B. Ферментує маніт S. flexneri 1, 2, 3, 4, 5, 6, X variant Y variant 1a, 1b, 2a, 2b, 3a, 3b, 4a, 4b I, II, III, IV, V, VI 2, 3, 4, 6, 7, 8 C. Ферментує маніт S. boydii, 1-18 D. Ферментує маніт, повільно лактозу і сахарозу S. sonnei

Слайд 12

Патогенез захворювання Найважливішою здатністю шигел, що обумовлює їх патогенність – здатність проникати в епітелій слизової оболонки товстої кишки і розмножуватися в ньому. Також вона обумовлена факторами адгезії, інвазії, і стійкістю до дії захисних механізмів, а також здатністю до токсиноутворення. Гени, що кодують комплекс вірулентності розташовані у хромосомі і плазмідах.

Слайд 13

Патогенез дизентеріїї

Слайд 14

Слайд 15

Підсумовуючи: SHIGELLA Характеристика a. Тонкі, грамнегативні палички; не ферментують лактозу (виняток - S. sonnei) b. На відміну від E. coli: не продукують H2S, не продукують лізиндекарбоксилазу, не утілізують ацетат c. Інвазивні (патогенез) d. На відміну від Salmonella: нерухомі. Не утворюють газ із глюкози, не продукують H2S

Слайд 16

е. Всі мають O антиген – 4 групи (A-D) f. Диференціація штамів i. S. dysenteriae – не ферментує маніт ii. S. boydii – мають антигени C групи iii. S. flexneri – мають антигени B групи iv. S. sonnei – продукують орнітин декарбоксилазу

Слайд 17

2. Епідеміологія a. Штами i. S. sonnei найчастіше висівається в США. ii. S. dysenteriae і S. boydii найчастіше висівається в країнах, що розвиваються. iii. S. flexneri найчастіше висівається в Україні та від гомосексуалістів b. Людина і вищі примати - природний резервуар. c. Низька інфекційна доза (< 200 бактерій можуть спричинити захворювання) d. Може передаватись через предмети домашнього вжитку.

Слайд 18

3. Клінічні прояви a. Частий, рідкий, болючий стілець, тенезми, кров і слиз у калі. Поліморфноядерні лейкоцити присутні у фекаліях. b. Носійство i. Один – чотири тижні після хвороби. ii. Може бути довготривалим

Слайд 19

Діагностика Досліджуваний матеріал Ректальні тампони із виразок – найкращий матеріал для культивування Фекалії - повинні бути чимскоріше засіяні або в транспортне середовище або спеціальне живильне середовище. Чутливі до присутності кислоти у фекаліях.

Слайд 20

Мікробіологічна діагностика Метою дослідження є визначення біохімічних ознак і антигенної структури збудника. Сіють матеріал на середовище Ендо і Плоскірєва або на рідкі живильні середовища накопичення. Після виділення чистих культур визначають їх видову належність. Визначення антигенної структури проводять за здатністю моно- і полівалентних антисироваток аглютинувати бактерії. Для виявлення Аг шигел в крові, сечі і випорожненнях використовують ІФА, реакцію коаглютинації, ПЛР.

Слайд 21

Особливості забору матеріалу при підозрі на дизентерію Бактеріологічне дослідження по можливості потрібно починати до початку етіотропної терапії, забір проводять натщесерце; Посуд для матеріалу ошпарюють кип′ятком і ні в якому разі не обробляють дезрозчинами; Досліджуваний матеріал швидко висівають на середовище збагачення та паралельно на селективний агар.

Слайд 22

Терапія і профілактика a. Відновлення водно-електролітного балансу b. Ампіцилін – зменшує тривалість симптомів і носійство; тетрациклін, триметоприм-сульфометоксазол c. Профілактика через особисту гігієну, знишення сміття, очищення води

Слайд 23

Vibrio сholerae

Слайд 24

Холера - гостра, карантинна, особливо небезпечна інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі, характеризується рясним поносом, блюванням, сильною інтоксикацією та зневодненням організму.    Холерний вібріон вперше описав італійський вчений Ф. Пачіні в 1854 р., детально вивчив його властивості і виділив у чистій культурі Р. Кох у 1883 р., Ф. Готшліх у 1906 р. виділив з кишечника прочанина вібріон Ель-Тор, який відрізняється від холерного гемолітичними властивостями й також спричиняє холеру.

Слайд 25

Збудники холери V. cholerae V. Eltor Штами OR, O139

Слайд 26

Морфологія і фізіологія. V. cholerae, V. eltor мають форму зігнутих (нагадують кому) або прямих поліморфних паличок довжиною 1,5-3 мкм, шириною 0,3-0,6 мкм, спор і капсул не утворюють, мають один, полярно розташований джгутик (монотрих), завдяки якому дуже активно рухаються. У мазках з чистих культур розташовуються поодинці, а в свіжих препаратах із фекалій хворого мають вигляд табунців рибок.

Слайд 27

Vibrio cholerae: 1- чиста культура; 2 - джгутики

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Культуральні властивості Холерні вібріони - факультативні анаероби, легко культивуються в аеробних умовах при 37 °С. До живильних середовищ невибагливі, але вимагають лужної реакції (рН 8,5-9,5). Дуже добре й швидко ростуть у 1 % лужній пептонній воді (ПВ), випереджаючи ріст інших бактерій. Вже через 5-6 год на її поверхні виникає ніжна плівка блакитного кольору. На лужному МПА через 10-12 год утворюють середніх розмірів гладенькі круглі прозорі колонії з блакитним відтінком і чітко окресленим краєм.

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Vibrio Ферментація через 24 год Гемоліз еритроцитів барана Лізис специфічним О1 фагом Аглютинація О1 холерною сироваткою Чутливість до поліміксину В сахароза маноза арабіноза Vibrio cholerae biovar cholerae A A – – + + + Vibrio cholerae biovar El Tor A A – + + + – Vibrio cholerae biovar Proteus A A – + – – – Vibrio cholerae biovar albensis А – – – – – –

Слайд 36

Антигенна будова Холерні вібріони мають термостабільні специфічні О-антигени і термолабільні джгутикові Н-антигени. За О-антигеном всі вібріони поділені на багато серогруп О1, О2, О3... О160. Холерний вібріон належить до 01 серогрупи. У свою чергу 01-антиген складається з окремих антигенних фракцій А, В, С. Різні комбінації їх властиві трьом сероварам: Oгава (АВ), Інаба (АС) і Гікошима (АВС). Усі три серовари аглютинуються 01 сироваткою. V. eltor належить до серогрупи О1. Крім того, є ще серогрупи RO та О139.

Слайд 37

Слайд 38

Токсиноутворення Холерні вібріони виділяють два типи токсинів: 1) білковий екзотоксин (холероген), який діє на ентероцити тонкого кишечника, спричиняючи ентерит з водянистими випорожненнями і зневоднення організму; 2) ендотоксин - ліпополісахаридний комплекс, який звільняється тільки при руйнуванні вібріонів, він також бере участь у механізмі розвитку хвороби. Токсигенні штами О1, О139 мають ген холерного токсину (vct+) і викликають холеру, схильну до широкого епідемічного розповсюдження.

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Епідемія холери на Близькому Сході

Слайд 43

Vibrio cholerae (у мазку із випорожнень)