Презентація на тему:
Людський капітал

“Людський капітал” Виконала роботу:студентка групи УП-871 Горяча К.В. Керівник роботи Ракова Л.Н.

Метою курсової роботи є дослідження людського капіталу та його розвитку. Для досягнення даної мети потрібно було виконати такі завдання: - теоретико-методологічні основи дослідження та визначення людського капіталу; -аналіз формування людського капіталу в умовах побудови ринкової економіки в Україні. - розробка ефективних стратег управлінням людським капіталом.

РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічн основи дослідження та визначення людського капіталу 1.1.Методологічн основи концепції людського капіталу 1.2 Концепції людського капіталу 1.3. Основні підходи до формування людського капіталу РОЗДІЛ 2 Аналіз формування людського капіталу в умовах побудови ринкової економіки в Україні 2.1. Дослідження інвестицій в людський капітал в сучасній Україні. Основні показники ефективності 2.2. Харатеристика інвестицій в людський капітал на прикладі Республіки Таджикистан 2.3. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту 2.4.Основні методики оцінки людського капіталу РОЗДІЛ 3 Розробка ефективних стратег управління людським капіталом 3.1.Адаптація досвіду щодо розвитку людського капіталу 3.2. Шляхи вирішення формування людського капіталу в сучасній економіці 3.3.Впровадження методів оцінки економічної ефективності інвестування в людський капітал

РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічні основи дослідження та визначення людського капіталу

Людський капітал-економічна категорія, що представляє собою сукупність творчих здібностей, особистих якостей і мотивації індивідів, що перебувають у їхній власності, що накопичують за рахунок інвестицій, використовуваних у національному господарстві протягом певного періоду часу з метою одержання ними майбутнього доходу й сприяючого росту національного багатства.

Складові людського капіталу

До витрат на виробництво людського капіталу (до інвестицій у людський капітал) відносяться: 1) прямі витрати, в тому числі плата за навчання та інші витрати на освіту, зміну місця проживання і роботи; 2) втрачених доходів, що є елементом альтернативних витрат, оскільки отримання освіти, зміна місця проживання та роботи пов'язані з втратою доходів; 3) моральну шкоду, оскільки отримання освіти є важким і часто неприємним заняттям, пошук роботи стомлює і виснажує нервову систему, а міграція призводить до втрати старих друзів і знайомих.

фактори, що перешкоджають формуванню людського капіталу в перехідній економіці: – недостатнє інвестування в людський капітал обумовило зниження людського ресурсного потенціалу. За 1990-2000рр. Україна опустилася з 45-ї до 80-ї позиції серед 173 країн за шкалою людського розвитку; – зменшення трудових ресурсів відбувається на фоні скорочення економічної активності населення, що спричинено кризовими явищами в економіці, невиваженими процесами роздержавлення і приватизації державних підприємств; – неадекватна поведінка держави, підприємств і населення щодо нарощення людського капіталу, через фінансування освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, зайнятості населення; – обмежені можливості використання механізмів і фінансових інструментів стимулювання інвестицій в людський капітал.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ПОБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Інвестиції в людський капітал — це джерело економічного зростання, не менш важливе, ніж капіталовкладення в матеріально-речові фактори виробництва та землю.

Процес визначення економічної ефективності перетворення включає три послідовні етапи: -визначення структури витрат та їх вартісна оцінка; -визначення структури вигод та їх вартісна оцінка; -зіставлення приведених до одного моменту часу обчислених величин витрат і вигод.

оцінки витрат на освіту : Прямі матеріальні витрати (витрати, що здійснюються майбутнім власником людського капіталу або іншим інвестором (державою, підприємством, сім'єю): -Плата за навчання. -Витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари тощо. -Витрати, пов'язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні витрати, збільшення витрат на харчування в зв'язку з відокремленістю від сім'ї тощо). -Втрачені заробітки. Моральні втрати: -Втрата вільного часу — одного з найважливіших благ для людини.

Очікувана віддача від інвестицій в освіту -вищий рівень заробітків протягом життя. -більша можливість брати участь у прибутках компанії. -більша можливість отримувати персоніфіковані умови оплати праці, різноманітні пільги, премії, надбавки тощо. -більша можливість отримати пенсійне, медичне страхування за рахунок підприємства. -більша можливість отримати подальші інвестиції у власний людський капітал з боку роботодавця. -оздоровлення за рахунок підприємства більш вірогідне для висококваліфікованого працівника. -висококваліфіковані працівники, як правило, мають кращі умови праці та відпочинку. -цінні працівники частіше отримують пільгові кредити та іншу допомогу від роботодавця для створення достойних умов життя. Прямі матеріальні зиски: Непрямі матеріальні зиски:

РОЗДІЛ 3.РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ СТРАТЕГ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ

Інвестиції в людський капітал приносять найбільшу віддачу. Існує пряма залежність між рівнем освіти та рівнем ВВП. Один із засновників теорії людського капіталу Т. Шульц довів, що в економіці США дохід від інвестицій у людський капітал більше, ніж у фізичний. Світовий банк, на прикладі обстеження 192 країн, прийшов до висновку, що тільки 16% економічного зростання в країнах з перехідною економікою обумовлені фізичним капіталом, 20% - природним капіталом, а 64% - людським і соціальним капіталом.

основні завдання держави щодо вирішення проблем формування людського капіталу: - систематизувати погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на зміст людського капіталу в вищу професійну освіту; -виявити його специфічні риси людського капіталу в вищу професійну освіту; -проаналізувати структурну динаміку відтворення людського капіталу в системі вищої професійної освіти; - проаналізувати державне регулювання інвестицій в людський капітал; -виявити взаємозв'язок рівня освіти та якості економічного зростання в системі показників національного господарства; -визначити можливості здійснення державної економічної політики в залежності від темпів економічного зростання та рівня освіти; -визначити форми впливу вищої професійної освіти на економічне зростання в умовах нової економіки; -провести аналіз державної фінансової політики у сфері вищої професійної освіти; -визначити параметри та співвідношення бюджетного і позабюджетного фінансування вищої професійної освіти; -визначити характер вирішення поставлених завдань на регіональному рівні.

Основною формою інвестицій в людський капітал, який розуміється як сукупність якостей, властивостей і навичок людини, що дозволяють йому виступати в якості працівника, що створює якийсь продукт і отримує за це заробітну плату, є інвестиції в освіту.

Оцінка ефективності інвестицій можлива тільки на базі кількісного зіставлення витрат і вигод, однак далеко не всі види витрат і вигод можуть бути кількісно виражені. Тому економічна ефективність освіти визначається співвідношенням прямих грошових вигод (доходів), що припадають на освіту, і грошових витрат, пов'язаних з його придбанням.

Висновки та пропозиції

В умовах науково-технічної революції людський капітал є головним рушієм ВВП і національного багатства країни. Знання й навички, які визначають людський капітал, в умовах трансформації економічної і соціальної сфер стають домінуючим фактором досягнення економічного успіху як для окремих особистостей та підприємств, так і для країни в цілому.

Всебічно освічені, гнучкі, адаптивні робітники, які готові до продовження навчання на протязі всього життя є необхідним елементом реалізації економічних цілей освіти і країни в цілому. Поліпшення індивідуального добробуту як неекономічної віддачі від освіти розглядається багатьма економістами основою підвищення заробітної плати на ринку праці та економічного зростання.

Перспективність освіти, її економічна ефективність та інвестиційний характер призводять до розробки програми постійного розвитку та удосконалення людського капіталу і на національному рівні, і на рівні окремих підприємств як запорука поліпшення економічного добробуту нації.

спасибі за увагу !