Презентація на тему:
Літопис Самовидця

Літопис Самовидця – одне з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII століття

Написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії українського, білоруського, російського, польського та інших народів другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.

Оригінал Літопису не дійшов до нас. Збереглося кілька копій, зроблених у XVIII столітті або й пізніше. Найдавніші й найповніші — це списки Г. Іскрицького (перша половина XVIII ст.) й Якова Козельського (друга пол. XVIII ст.), які й покладено в основу наукових публікації цієї пам'ятки.

Вперше, діставши його від Пантелеймона Куліша (від нього й назва Літопис Самовидця), опублікував Літопис, Осип Бодянський (1846); більш науково підготоване видання Київської Археографічної Комісії за редакцією і вступною статтею Ореста Левицького (1878), перевидане Інститутом історії АН УРСР (1971).

Літопис Самовидця складається із вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, і двох головних частин. Перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій. Друга — доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написаний на Лівобережжі, найповніше (з уваги на локальні новини) у Стародубі.

Для «Літопису Самовидця» характерний стиль стриманий, сухий, лаконічний – лише факти, ніякої гонитви за інтригою заради зацікавленості окремими подіями. Він розглядається як перехідна пам’ятка від літописання до історичного твору сучасного типу.

Автор літопису документально не відомий, належав до козацької старшини й посідав видатне становище в українському уряді. Дослідники дійшли висновку, що автором Літопису найправдоподібніше був Роман Ракушка-Романовський, генеральний підскарбій за Івана Брюховецького.

Літопис Самовидця писаний доброю українською мовою того часу, близькою до народної. У формі окремих нарисів автор освітлює причини і найважливіші події «війни Хмельницького», возз’єднання України з Росією, епізоди сутичок між козацькою верхівкою і «голотою», міжусобні чвари старшинських партій.

Самовидець створює виразні характеристики діячів свого часу. Особливе місце поміж ними займає образ Богдана Хмельницького. Автор неприязно змальовує бунтівну «голоту». Водночас він осуджує аморальну поведінку деяких представників козацької верхівки. Для Самовидця характерне прагнення до суспільного втихомирення, яке можливе тільки за наявності сильної і твердої державної влади.

Корисні посилання Стаття про Літопис Самовидця в україномовному розділі Вікіпедії http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm Ізборник http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=53635&pg=0 «Літопис Самовидця» як українознавче джерело