X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Індія в ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття"

Завантажити презентацію

"Індія в ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Індія в ІІ половині ХХ – на початку ХХІ століття Виконала учениця 11-Б класу Лавренчук Ірина

Слайд 2

Індія, як колонія Британії, брала участь у Другій світовій війні: 3 млн. індійців воювали на фронті. Під час бойових дій у країні розвинулося машинобудування. Тому Індія сплатила усі борги Британії і вийшла з війни економічно зміцнілою. Однак країна не мала адміністративної єдності через багатоетнічний склад населення Індії, протистояння двох основних релігійних громад — індуїстів, інтереси яких представляв Індійський національний конгрес (ІНК), та мусульман, очолюваних Мусульманською лігою. Усе це заважало згуртуванню населення і послаблювало національно-визвольний рух. Одразу після закінчення Другої світової війни рух проти колоніального панування охопив широкі верстви населення Індії.

Слайд 3

Велика Британія Парламент 15.08.1947 Акт про незалежність Індії Індія Пакистан Проблема Пенджабу Міжрелігійний конфлікт Проблема Кашміру Боротьба Індії та Пакистану за князівство Війна 1947 - 1948 Кордони не враховували національні та історичних особливостей регіону

Слайд 4

26.01.1950 – набрала чинності конституція, за якаю Індія проголошувалася “суверенною демократичною республікою” й одночасно залишалася членом Співдружності націй. Основи державного ладу, внутрішньої та зовнішньої політики Індії були закладені за прем’єр-міністра Дж. Неру (1947–1964), для якого ідеалом розвитку країни був демократичний соціалізм. Д.Неру, перший прем'єр-міністр незалежної Індії, в 1947-1964 рр..

Слайд 5

Політика Індії після здобуття незалежності Внутрішня політика Зовнішня політика Прискорений розвиток держсектору в промисловості (за рахунок будівництва державою підприємств в металургії, машинобудуванні, електроенергетиці, вугільній і нафтовій промисловості). Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій. Створення сприятливих умов для розвитку національної економіки (за рахунок обмеження доступу іноземного капіталу в країну). Проведення аграрної реформи (обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів). Проведення адміністративно- територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національною та мовною ознаками) Дотримання принципу «позитивного нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків (уряд Індії засудив створення СЕАТО в 1954 р. і СЕНТО в 1955 р.). У відносинах з іншими країнами застосовували п’ять принципів мирного співіснування «панчашіла» (уперше щодо Китаю): • взаємна повага територіальної цілісності і суверенітету; • взаємний ненапад; • невтручання у внутрішні справи одне одного; • рівність і взаємна вигода; • мирне співіснування. Дж.Нерубув одним з ініціаторів Бандунзької конференції 1955 р. і створення Руху неприєднання На початку 60-х рр. через перебування на території Індії Далай-лами Тибету погіршилисяіндійсько-китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території  

Слайд 6

Після смерті Дж. Неру прем’єр-міністром Індії стає Л. Б. Шастрі, який дотримувався курсу Неру. Але у 1965 р. виникає новий військовий конфлікт з Пакистаном через Кашмір. Саме тоді, як Індії і Пакистану за допомогою міжнародних політичних сил вдалося владнати ситуацію (в січні 1966 р.), Л. Б. Шастрі несподівано помирає. Новим прем’єр-міністром стає донька Дж. Неру — Індіра Ганді (мала гарну освіту, політичний досвід, в уряді Шастрі була міністром інформації та радіомовлення). Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії в 1966-1977 рр. і 1980-1984 рр.

Слайд 7

На виборах 1977 р. Індіра Ганді програла. В ІНК відбувається розкол. І. Ганді створює власну партію — ІНК(І). В економіці країни назріває критична ситуація, і в 1980 р. І. Ганді знову стає прем’єр-міністром. Але в цей період активізуються сепаратистські тенденції в країні. 31 жовтня 1984 р. І. Ганді була вбита сикхськими екстремістами. Діяльність І. Ганді мала загалом позитивне значення для соціально-економічного розвитку Індії. Проте складність проблем усередині індійського суспільства унеможливила успішне завершення реформ І. Ганді. Внутрішня політика Зовнішня політика Проведення радикальних соціально-економічних реформ: • націоналізація банків і системи загального страхування; • передача до рук держави експортної та імпортної торгівлі; • організація кооперативної торгівлі товарами широкого вжитку у містах і сільській місцевості; • обмеження діяльності монополій; • продовження аграрної реформи; • зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму; • скасування пенсій та привілеїв для князів. Але паралельно із цим: • запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків; • порушення громадянських прав і свобод; • антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію)   Активізується співробітництво із СРСР, особливо у військовій сфері. У грудні 1971 р. Індія розпочинає чергову війну проти Пакистану і доводить її до успішного кінця. Після цього авторитет Індії на міжнародній арені зростає. Але за умов енергетичної кризи 1973 р. ця війна гальмує здійснення Економічних і соціальних програм. Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді

Слайд 8

У грудні 1984 р. прем’єр-міністром Індії стає син І. Ганді — Раджив Ганді, який спрямував свої зусилля на: • подальше зміцнення єдності країни; • боротьбу проти сепаратистів; • боротьбу проти «старих ворогів» індійського суспільства: бідності, безробіття, неписьменності, хвороб. До середини 1990-х років в політиці Індії домінував ІНК, яку очолювали представники сім’ї Неру-Ганді. Лише після конфлікту в країні почали спалахувати серйозні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Відбувається радикалізація індійського суспільства. Саме тоді Бхаратія Джаната парті (БДП) почала виконувати перші ролі, а її керівникам вдалося об’єднати частину крайньо - правих партій, які намагалися перехопити владу у розгублених консерваторів. 1998–2004 рр. БДП очолила уряд та створила більшість в палатах парламенту Індії, а керівником уряду був обраний більш поміркований їх представник — Атал Біхарі Ваджпаї. 22 травня 2004 р. Манмохан Сінґх став головою уряду Індії. А в 2009 р. на чергових парламентських виборах Коаліція Об’єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом ІНК забезпечила собі підтримку в парламенті, а Манмохана Сінґха було переобрано прем’єр-міністром.

Слайд 9

Раджив Ганді прем'єр-міністр Індії в 1984—1989 Манмога н Сінґх - прем'єр-міністр Індії, з 2004р Зміцнення країни; Боротьба з сепаратизмом; Боротьба з бідністю, безробіттям, неграмотністю Розвиток економіки на основі досягнень НТР; Боротьба з сепаратизмом; Боротьба з бідністю, безробіттям, неграмотністю; Забезпечення національної безпеки

Слайд 10

Слайд 11

Основні напрямки зовнішньої політики Індії: вірність Руху неприєднання; рівні та взаємовигідні стосунки з США, Росією, Китаєм, Японією, країнами Азіатсько – Тихоокеанського регіону; нарощення ядерного потенціалу ( 1998 – випробування ядерної зброї); невирішеність спірних питань з Пакистаном

Слайд 12

Провідні політичні лідери сучасної Індії Соня Ганді - голова Індійського Національного Конгресу Пранаб Кумар Мукерджі- 13-й президент Індії Манмога н Сінґх прем'єр-міністр Індії

Слайд 13

На сьогодні значна частина населення Індії проживає в злиднях, близько половини населення залишається неписьменною, зберігається високий рівень безробіття. Серед соціально-економічних, національних та релігійних залишається актуальною демографічна проблема. Населення Індії щороку зростає на 14 млн чоловік і сьогодні перевищує 1 млрд. чол. Активною залишається зовнішньополітична діяльність країни. Зокрема, налагоджуються українсько-індійські зв’язки. Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно співпрацюють з індійськими кампаніями: на багатьох індійських підприємствах запроваджені й використовуються українські технології, машини та обладнання. Взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим фактором зміцнення співробітництва між обома країнами.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Різне