Презентація на тему:
«ІГРОМАНІЯ. ВИРІШУЙМО ПРОБЛЕМУ РАЗОМ!»

«ІГРОМАНІЯ. ВИРІШУЙМО ПРОБЛЕМУ РАЗОМ!»

В наш час комп’ютер став членом сім'ї. Він є в кожному домі і дуже часто майже в кожного члена сім'ї. Навіть в родинах, де невеликий достаток, намагаються його купити будь-яким способом. Куди ж ми без цієї «чудо-техніки» — і для роботи, і для спілкування, і для навчання, і фільми переглянути, одним словом — «універсальна машина».

Подарувавши дитині комп’ютер, багато батьків спочатку радіють, що дитина сидить вдома під наглядом, не заводить друзів в «поганих» компаніях, всі умови для навчання, Інтернет цілодобово. Але це швидко закінчується і дитина поринає у світ, де вона потрібна, важлива, де немає заборон і обов’язків.

Дедалі більше стає хворих на лудоманію (залежність від гри). Ігроманія (лудоманія, гемблінг) – термін, яким називають пристрасть до гри (на комп’ютерах, ігрових автоматах, в казино тощо).

Психологи стверджують, що пристрастю до гри "уражено" близько 10 відсотків людей у світі. В багатьох із них вона перетворюється на хворобу. Закордонні вчені говорять про те, що залежністю від гри страждає приблизно від 0,5 до 1,5 відсотка населення розвинених країн. У зв'язку з цим ігроманію Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно визнала хворобою ХХІ століття.

За свідченням респондентів у віці 14-35 років, приблизно третина тих, хто грає на комп’ютері віддає перевагу «стрілялкам» та стільки ж стимуляторам спортивних ігор.

Комп'ютерні ігри витісняють традиційну гру (колективну). Надмірне захоплення комп'ютером порушує фізичне здоров'я, "забирає" сон, розвивається надмірна вага, з'являється сухість очей, запори, відсутність апетиту, неохайність.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ІГРОМАНІЇ: їсть, п’є чай, робить уроки біля комп’ютера; проводить хоча б одну ніч біля комп’ютера; прогулює школу — сидить за комп’ютером; приходить додому й відразу сідає за комп’ютер; забуває поїсти, почистити зуби (раніше такого не спостерігалося); перебуває в поганому, роздратованому настрої, не може нічим зайнятися, якщо комп’ютер зламався; конфліктує, загрожує, шантажує у відповідь на заборону сидіти за комп’ютером.

Які ж причини того, що дитина стає ігроманом? Перш за все, це відсутність обмеження в часі проведення за іграми. Це або повна свобода дій, або діти говорять ніби виконують уроки, а насправді грають в комп’ютерні ігри. По-друге, це недостатнє приділення уваги і теплих стосунків в сім'ї. Відсутність уваги, тепла та спільного проводження часу спонукають дитину шукати це у віртуальних ігрових світах.

Третьою причиною є те, що у дитини немає альтернативи, немає інших серйозних захоплень та уподобань, хобі,позакласної гурткової зайнятості. Четвертим є невміння дитини знаходити друзів, некомунікабельність, невпевненість у собі.

А також батьки іноді висувають занадто високі вимоги до успішності свого чада, знижують відчуття значимості в реальному світі, забувають оцінити успіхи дитини. Пам’ятайте, у кожної дитини свої можливості.

Комп'ютерна ігрова залежність негативно впливає на формування психічного здоров'я, здорового способу життя, ціннісних орієнтацій дітей, підлітків.

Ігроманія — це хвороба, це проблема наших дітей, які є нашим майбутнім! Тож вирішуймо цю проблему разом!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!