X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Біохімічний склад кормів та фізіологічне значення поживних речовин в живленні тварин

Завантажити презентацію

Біохімічний склад кормів та фізіологічне значення поживних речовин в живленні тварин

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Лекція 2 Біохімічний склад кормів та фізіологічне значення поживних речовин в живленні тварин Поняття про поживність кормів та фактори, що її визначають Загальна схема хімічного складу кормів Значення води та мінеральних речовин в організмі тварин Біологічна роль азотистих речовин в організмі тварин Значення та джерела надходження безазотистих речовин в організм тварин Добавки – стимулятори продуктивності тварин Література: 1. Горбатенко І.Ю., Гиль М.І. “Біологія продуктивності с-.г. тварин., Миколаїв, 2006 2.Ібатуллін І.І.та ін.. Годівля с.г. тварин. -Київ, 2006 Самостійна робота : Біологічна роль вітамінів та джерела їх поповнення в раціонах тварин

Слайд 2

1. Живлення тварин – одна із ланок обміну речовин. Це процес надходження в організм та засвоєння поживних речовин. Поживні речовини – це хімічні сполуки, які використовуються організмом тварин для забезпечення і підтримання метаболічної активності усіх його тканин, органів і систем. Поживні речовини є: джерелом енергії для підтримання відповідної температури тіла, роботи всіх систем органів, структурним матеріалом, з якого утворюються нові клітини і тканини, що забезпечують ріст організму чи плоду, створення запасів поживних речовин, синтез продукції, джерелом речовин, які беруть участь у регулюванні обмінних процесів. Отже, поживність корму – це здатність його задовольняти природні потреби тварин у поживних речовинах.

Слайд 3

Розрізняють енергетичну, протеїнову, амінокислотну, вуглеводну, ліпідну, мінеральну та вітамінну поживність кормів Вона залежить від факторів, пов'язаних із кормом та твариною. До кормових факторів відносять вміст у кормі поживних речовин (хімічний склад), співвідношення, якість, доступність речовин для тваринного організму, підготовка корму до згодовування. До факторів, пов'язаних із тваринним організмом, відносять вид, вік, фізіологічний стан, породні та індивідуальні особливості тварин. Для оцінки поживності корму необхідно знати його біохімічний склад та характер взаємодії між речовинами, спожитими з кормом, і організмом тварини на різних стадіях її живлення.

Слайд 4

2.Схема зоотехнічного аналізу кормів

Слайд 5

Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів та тіла тварин (за Дмитроченком О.П.), % Показник Корм Тварина трава конюшини зерно кукурудзи сіно лучне бичок свиня курка Вода 77,8 13,0 14,3 54,0 58,0 56,0 Суха речовина 22,2 87,0 85,7 46,0 42,0 44,0 Зола 8,6 1,6 7,2 10,0 6,6 9,8 Протеїн 16,6 10,1 13,3 32,6 35,7 47,7 Жир 4,0 4,5 2,9 55,2 55,2 40,9 Клітковина 22,5 2,2 30,7 - - - Безазотисті екстрактивні речовини 47,9 81,6 47,9 2,2 2,5 1,6

Слайд 6

3. Вода.– важлива складова рослин і тіла тварин, один з основних елементів живлення. Втрата майже всього запасу жиру в організмі, половини білків і до 40% маси тіла не загрожує життю тварин, але при втраті 20% води настає смерть. Вода бере участь у таких життєвих функціях: розщепленні речовин корму (гідроліз у ШКТ), всмоктуванні перетравлених поживних речовин, перенесенні їх до клітин, транспортуванні в організмі ферментів, гормонів, вітамінів, розчиненні й винесенні продуктів життєдіяльності клітин, у реакціях обміну речовин, які відбуваються у водному середовищі, регуляції осмотичного тиску. у підтриманні постійної температури тіла та розподілі в ньому тепла.

Слайд 7

Фракції води : позаклітинна (вільна)- визначається висушуваням при 65°С внутрішньоклітинна (зв'язана з білками,жирами, вуглеводами)-визначається висушуваням при 105°С Потреба тварин у воді зумовлюється їхнім віком, продуктивністю, фізіологічним станом, фізичною формою корму (сухий, вологий), температурою навколишнього середовища тощо. Норми споживання води на 1 кг сухої речовини раціону: молодняк у молочний період – 6-9 кг. доросла велика рогата 4–6 кг, вівці – 2-3, свині та коні – 2-2,5, кури – 2-3,

Слайд 8

Суха речовина тіла тварини та рослини на 94-98% складається із органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів). При спалюванні сухої речовини ці сполуки згорають, залишається зола, що складається із макро- та мікроелементів. Потреба тварин у макроелементах – 0,2-1,0% сухої речовини раціону, мікроелементах -0,001 -0,5%. Загальні функції мінеральних елементів: Забезпечують структурність та міцність скелету (Ca, P, Mg), Входять до складу органічних сполук(S-в білках, Fe- в еритроцитах, Co-у вітаміні В12), Підвищують активність ферментних систем (P, Mn, Zn), Необхідні для синтезу гормонів (J), Контролюють баланс води та кислотно-лужну рівновагу (Na,CI, K), Викликають скорочення мязів, передачу нервових імпульсів (Ca, Na).

Слайд 9

Вплив макроелементів на функції організму тварин

Слайд 10

Вплив мікроелементів на функції організму тварин Елемент Основні функції Симптоми недостатності Залізо (Fe) Перенесення кисню гемоглобіном, процеси клітинного дихання Анемія поросят та молочних телят, сповільнений ріст Кобальт (Co) Як компонент Віт. В12 потрібен для синтезу еритроцитів Анемія, сповільнений ріст, послаблення функцій відтворення Йод (J) Синтез гормонів щитовидної залози Зоб,порушення обміну речовин, зниження продуктивності, функцій відтворення Марганець (Mn) Процеси відтворення,ріст та формування кісток Порушення функцій відтворення сповільнений ріст Цинк (Zn) Активатор ферментів, білків, вуглеводів, статевих гормонів Паракератоз, випадання волосся,зниження відтворних функцій Мідь (Си) Активатор ферментів, бере участь у синтезі гемоглобіну, сприяє засвоєнню заліза Анемія, втрата пігментації, діарея, затримка охоти. Селен (Se) Допомагае синтезу вітаміну Е, запобігає пошкодженню клітинних мембран Біломязова хвороба, порушення функцій відтворення-запалення матки, приростання плаценти

Слайд 11

Оцінка мінеральної поживності кормів проводиться: 1) за вмістом мінеральних речовин у кг корму або в кілограмі сухої речовини корму (г, мг) 2) за кількістю мінеральних елементів у розрахунку на кормову одиницю; 3) за співвідношенням елементів один до одного (Са:Р, Na :К ); 4) за реакцією золи, яка визначається співвідношенням кислотних (Р, S, СІ) і лужних (Са, К, Мg, Na)елементів (повинна бути близькою до нейтральної ( краще слаболужна, ніж слабокисла). Вміст сирої золи у зелених кормах та коренебульбоплодах 1 - 3%, у зернових – від 1,5 до 5%, сіні, соломі й трав’яному борошні – від 5 до 10%. Перетравність і рівень засвоєння усіх поживних речовин корму в організмі тварин найвищі за вмісту в сухій речовині корму 5–8% сирої золи.

Слайд 12

4. Азотисті речовини

Слайд 13

Функції білків структурна - є складовою частиною всіх клітин, тканин та продукції тварин; каталітична - є складовими ферментів; скорочувальна - білки трансформують біологічну енергію, сконцентровану у АТФ кислоті, в механічну; захисна - вони є складовими імунних тіл; відтворювальна - входять до складу статевих клітин, гормонів; транспортна - перенесення кисню до тканин, видалення продуктів життєдіяльності з організму; регуляторну - регулюють процеси енергетичного, білкового, мінерального та інших обмінів, кислотно-лужну рівновагу, осмотичний тиск та ін.

Слайд 14

Класифікація білків (за хімічною будовою)

Слайд 15

Структурними одиницями білкової молекули є амінокислоти, які є: Замінні - гліцин, серін, аланін, пролін, оксіпролін, цистин,серин, аспарагінову, глутамінову кислоти та інші. Незамінні (не можуть синтезуватись організмом) - лізин, метіонін, триптофан, валін, гістідін, філілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, аргінін . За вмістом амінокислот білки поділяють на: повноцінні (містять всі незамінні амінокислоти) неповноцінні (відсутні деякі незамінні амінокислоти або їх недостатня кількість)

Слайд 16

Оцінку протеїнової поживності кормів проводять: за кількістю протеїну (сирого чи перетравного) в одиниці корму (г у кг, чи відсотках); за кількістю протеїну (частіше перетравного) у розрахунку на 1 кг сухої речовини або на 1 кормову одиницю; за протеїновим відношенням (перетравні: СК+БЕР+СЖх2,25 / ПП); 4) за біологічною повноцінністю протеїну.

Слайд 17

5.Безазотисті речовини -забезпечують обмінні процеси організму енергією і пластичним матеріалом. Їх поділяють на дві групи: жири і вуглеводи.

Слайд 18

Функції жирів в організмі тварин входять до складу клітинних оболонок, контролюють життєдіяльність клітин; складають основу нервової тканини і беруть участь у передачі нервових імпульсів; акумулюють, депонують та транспортують енергію; впливають на захисні функції; становлять основу багатьох біологічно активних речовин (гормонів, вітамінів, ферментів) і через них беруть участь у регулюванні обмінних процесів; сприяють всмоктуванню, транспортуванню та депонуванню жиророзчинних вітамінів. Енергетична цінність одиниці маси жиру в 2,25 рази вища, ніж вуглеводів. 1 г жиру - 39,7 кДж або 9,3 кКал енергії.

Слайд 19

При недостатньому надходженні жиру - погіршується використання азоту та вітамінів, знижуються захисні функції, відтворювальна здатність, продуктивність. Надлишок жиру у раціоні може викликати атонію рубця, розлади травлення, які призводять до зниження перетравності та засвоєння поживних речовин, спаду продуктивності. У складі тваринного жиру переважають насичені жирні кислоти -стеаринова і пальмітинова, тому його консистенція має вигляд густого жиру або сала. Рослинні жири через високий вміст ненасичених -олеїнової, лінолевої і ліноленової жирних кислот характеризуються високим йодним числом та рідкою консистенцією (у вигляді олії). Оцінка ліпідної поживності кормів проводиться за вмістом жиру в одиниці корму (г в кг), або у відсотках від сухої речовини корму (норма 2-4% СР)

Слайд 20

Сира клітковина – це частина рослинного корму, що залишається після послідовного кип׳ятіння його наважки в слабких розчинах кислот і лугів з наступним промиванням водою, спиртом і ефіром та висушуванням.

Слайд 21

Значення клітковини у живленні тварин вона є енергетичним матеріалом для жуйних і коней; нормалізує процес травлення, оскільки стимулює розвиток і моторику травного каналу, інтенсивність виділення травних соків та їх активність. Оптимальний вміст клітковини в сухій речовині: молодняку жуйних – 6-18%, дорослих жуйних -18-28%, свиней -6-12, коней – 15-18%, кролів-10-15%, птиці -4-6%.

Слайд 22

БЕР =100%–% води – % протеїну – % жиру –% клітковини – % золи. БЕР-джерело енергії для тварин та мікроорганізмів рубця.

Слайд 23

Вміст БЕР: зерно злаків – 57–75%, бобових – 26–53, сіно – 30–46, борошно трав’яне – 27–48, солома – 28–42, макуха – 22–35, сінаж – 15–26, силос – 10–13, трава злаків – 5–19, бобових – 7–14, коренеплоди – 6–20%. Оцінка вуглеводної поживності кормів проводиться: за вмістом вуглеводів в одиниці корму (г в 1 кг або у відсотках); за вмістом вуглеводів в 1 кг сухої речовини; за співвідношенням вуглеводів один до одного та до інших поживних речовин (крохмаль:цукор, цукор:протеїн), У раціонах великої рогатої худоби цукро-протеїнове відношення має бути у межах 0,8-1,2 : 1, а відношення крохмаль-цукор - 1,5:1

Слайд 24

6. Добавки-стимулятори продуктивності тварин ПРЕПАРАТИ АМІНОКИСЛОТ Кормовий концентрат лізину (ККЛ) містить 10-15% лізину ліпрот (виробництва Трипільс