Презентація на тему:
Психологія свідомості Порушення свідомості

Психологія свідомості Порушення свідомості Підготував: доц. Несторович Я.М.

Є багато визначень свідомості: Ленін: “Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії”. К.Маркс: “ Свідомість – це моє відношення до навколишньої дійсності”. І.П.Павлов: “Свідомість – це динамічне вогнище оптимального збудження в к.г.м. з від’ємною індукцією навколо”. З медико-психологічної точки зору: Свідомість – це вища форма психічної діяльності людини і полягає у відображенні об’єктивної дійсності і цілеспрямованому регулюванні взаємодії людини з навколишнім світом.

Мозок і свідомість Мозок сам по собі як складова частина організму не має свідомості. Він є матеріальним субстратом свідомості, але лише тоді, коли людина в процесі активної діяльності набуває досвіду і знань, освоює культуру народу.

Поняття самосвідомості Свідомість включає в себе і самосвідомість – це усвідомлення людиною себе самої у своїх відношеннях до зовнішнього світу та інших людей. Це психічна функція відбиття самого себе, т. аутопсихічне орієнтування або аутоорієнтація.

Самосвідомість має багато форм свого прояву: В сфері пізнавальних процесів: самопочуття, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка, самокритика, самоспілкування та ін. Емоціональна сфера: самолюбство, самовихваляння, самовпевненість, самоприниженість, скромність, пихатість, почуття обов’язку, власної гідності, совість і ін. Вольова сторона психіки: стриманість, самовладання, самоконтроль, ініціатива, самостійність, самодисципліна тощо.

Властивості свідомості: Ясність: наявність чіткого і послідовного сприймання оточуючого світу і правильна орієнтація в ньому, т. аллоорієнтація, автопсихічна орієнтація, наявність самосвідомості із збереженням пам’яті на минуле і сучасне, збереження здатності відповідати за свої дії і керувати ними. Обсяг: певна кількість зв’язків або переживань, що знаходяться у свідомості на даний час, т. широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань. Зміст: Зміст асоціацій, які виникають під впливом різних подразників і знаходяться у свідомості, т. зміст думок і переживань. Безперервність: єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.

Симптоми порушень свідомості (К.Ясперс, 1948) Повна відсутність здатності сприймати навколишній світ, або сприймання фрагментарне, нечітке. Порушення мислення (розірване, безладність, при цьому порушується аналіз, синтез). Повне або часткове порушення орієнтації в місці, часі, власній особі. Амнестичні порушення, що охоплюють період порушеної свідомості. Пароксизмальність виникнення психопатологічних ознак, які так же швидко зникають, як і появляються, відповідно до зміни етіологічного фактору (приклад – епілептичний напад).

Розлади самосвідомості А.Стани розгубленості; В.Стани деперсоналізації – дереалізації; С.Стани психічного автоматизму А. Стан розгубленості: виникає болісне нерозуміння хворим ситуації і/або свого стану, які здаються йому незвичними; ‘зі мною щось відбувається’, ‘Нічого не розумію’, ‘Здається, я божеволію’. мова невпевнена, багата на запитальні інтонації, часом не зв’язана. міміка мінлива, маски здивування, збентеження. надмірне відволікання уваги. з часом – маячення, вербальні галюцинації, психічні автоматизми, затьмарення свідомості.

В.Стани деперсоналізації – дереалізації. це різні варіанти порушення самосвідомості, при яких довільні акти, дії, емоції, думки переживаються, як суб’єктивно чужі, позбавлені особистої незалежності. насамперед виникає відчуття відчуження навколишнього, яке видається зміненим, дивним, примарним, застиглим. час сповільнюється, зникає, зупиняється, або,навпаки, плине надзвичайно швидко. Дереалізація: симптоми”вже баченого” , “вже чутого”або, навпаки, “ніколи не баченого”,“ніколи не чутого“. відчуження може стосуватись елементарних форм діяльності, відчуження власних рухів, чуттів, тілесних функцій. спостерігають ці розлади при шизофренії, ендогенній депресії, епілепсії, орг. ураж. гол. мозку, і неврозах.

С.Стани психічного автоматизму. до переживання відчуженості вперше приєднується компонент впливу сторонньої сили. виділяють асоціативний, сенсорний і руховий психічний автоматизми: Асоціативний(ідеаторний): відчуження власних процесів мислення: спочатку зміни темпу мислення, явищ ментизму, втрата контролю над думками,с-м відкритості думок, с-м відлуння думок(інші повторюють думки хворого). з часом –“передача думок“, ”телепатія“, “розмови розумом”. Це психічні галюцинації, а коли приєднується акустичний компонент, то це вербальні псевдогалюцинації.

Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм. Руховий автоматизм: спочатку окремі, непотрібні мимовільні жести або мімічні рухи, далі – більш складні дії та вчинки.”Хтось рухає моїми руками”,”говорить моїм язиком”. особливо яскраво відчуження”Я” проявляється при маяченні метаморфози: перетворенні субєкта в іншу особу, навіть іншої статі, тварину, неживий предмет.

Порушення свідомості Кількісні (виключення свідомості): Оглушеність: Обнубіляція Сомнолентність Сопор Кома Абсанс Непритомність (знепритомлення)

Якісні (затьмарення) Делірій Аменція Онейроїд Присмерковий (сутінковий) стан свідомості, в т.ч. амбулаторний автоматизм, фуги, транси, лунатизм.

Особливі стани свідомості: а) Патологічний афект б) Патологічне сп’яніння; в) Патологічний просонковий стан; г) Реакція “короткого замикання” д) Синдроми “уже баченого” і “ніколи не баченого; “уже почутого” і “ніколи не почутого”.

Кількісні порушення Оглушення Обнубіляція (nubes – хмарка) – найлегша ступінь оглушення. Коливання ступеня ясності свідомості з неповним розумінням того, що відбувається довкола, хворі поволі відповідають на запитання, не можуть швидко осмислити ситуацію, в’ялі, повільні. Сомнолентність – підвищується поріг сприймання зовнішніх подразників. На тихий голос не реагують, на голосну мову відповідають повільно, легкі завдання виконують повільно, складні завдання не можуть осмислити; вираз обличчя байдужий, тупий, реакція на біль знижена.

Сопор – (заціпеніння, глибокий сон) може виникнути ізольовано або слідом за обнубіляцією. Контакт з хворим порушений , ніби глибоко спить. Не реагує на навколишнє. Всі види орієнтації порушені. На сильні подразники (біль, звук) – елементарна, неосмислена реакція. Збережені безумовні рефлекси, в т.ч. больовий, зіничний, корнеальний, ковтальний. Кома (непробудний сон, без пам’яті) – найглибший ступінь оглушеності. Повна відсутність реакції на зовнішні подразники і безумовних рефлексів. Порушення дихання, серцевої діяльності, функцій других життєво важливих органів і систем. Можливе психомоторне збудження, епілептиформні приступи. Повна амнезія.

Види ком: гіперглікемічна, ниркова, печінкова, тіреотоксична, алкогольна, посттравматична і ін Причини виключення свідомості: тяжкі інтоксикації, ЧМТ, органічні ураження ЦНС, важкі соматичні недуги, епілептичний напад. Абсанс (англ. – відсутній) – короткочасна (2-5 сек) втрата свідомості як прояв епілепсії Непритомність – втрата свідомості внаслідок знекровлення Г.М. (психотравма – “анатомічний театр”, душне приміщення).

Якісні порушення (затьмарення) Делірій (лат. – божевільний). Порушена аллоорієнтація, але збережена автоорієнтація. Наявні яскраві (частіше зорові) галюцинації, маячення (частіше переслідування). Галюцинації страхітливого змісту, поодинокі чи панорамічні, афект страху. Хворий веде себе відповідно до видінь (захищається, нападає), небезпечний для навколишніх і для себе. Стан погіршується ввечері і в ночі, “вдень можливі “світлі вікна”. Виражені вегетативні розлади (почервоніння, блідість, тахікардія). При алкоголізмі чорно-білі галюцинації, мікрозоогалюцинації (чорти, щурі, комахи)

Епілепсія (епілептичний делірій) - яскраві, кольорові (кров, полум’я) галюцинації, нерідко релігійного змісту. Закінчується амнезією, пам’ятає лише найбільш яскраві видіння. Триває 2-5-7 днів При алкоголізмі бувають атипові форми делірію: муситуючий делірій (буркотливий); професійний делірій. Аменція (лат – “бессмыслие”) – гостра спутаність свідомості, порушення синтетичної діяльності при частковому збереженні аналізу, тому мова беззв’язна, осмислення навколишнього відсутнє, т. спостерігається первинна безладність мислення (інкогеренція).

Фрагментарні галюцинації і маячні ідеї, особливо ввечері і вночі. Порушені всі види орієнтації. Збудження в межах ліжка. Спостерігається при важких соматичних і інфекційних захворюваннях, сепсисі, післяпологових психозах. Онейроїд (лат. – сон) – наплив сноподібних фантастичних галюцинацій, причому псевдогалюцинацій (події відбуваються ніби в мислительному просторі, а не в реальності).

Ілюзорно-галюцинаторні явища надзвичайно яскраві і незвичні. Маячення фантастичного змісту (подорож по Риму, політ в Космос). Орієнтація повністю порушена або подвійна орієнтація (реальна дійсність + фантастичні події). Безпосередня участь хворого у фантастичних подіях. Час летить надто швидко (пройшло кілька тисячоліть, змінилось кілька цивілізацій або надто повільно). Коли? – Sch, онейроїдна кататонія, епілепсія, орган.ураж.Г.М.

Присмерковий (сутінковий) стан свідомості Це патологічно звужена свідомість, виникає раптово. Різноманітні галюцинації, маячні ідеї – збудження, агресія відповідно до фабули маячення. Повна амнезія. Повна дезорієнтація. Зустрічається: епілепсія, органічні ураження Г.М., істеричні психози. Підвидом присмеркового стану свідомості є амбулаторний автоматизм, коли відсутні галюцинації, маячення, тому поведінка хворих ззовні упорядкована.

Види амбулаторного автоматизму: Транси – хворі здійснюють тривалі подорожі, ззовні ніби розгублені. Опинившись в новому місці, не розуміють, як опинились там. Амнезія пережитого. Фуга (лат. – бігти)- бурхливий, нестримний порив до бігу на тлі сутінкового стану свідомості. Триває хвилини, припиняється раптово. Амнезія. Коли ? – Епілепсія, орган. ураж. Г.М. Сомнамбулізм (сноходіння) – лат. сон-ходити. Це сутінковий стан, що виникає у сні. Дитина (рідше дорослий) піднімається серед сну, ходить по кімнаті, може вийти на вулицю, долає небезпечні перешкоди (ходьба по карнізу будинку) і не відчуває при цьому страху. Повна амнезія. Не можна будити (переляк). Коли ? – Неврози, епілепсія, орган. ураж. Г.М.

Особливі стани свідомості – це різновид сутінкового стану Патологічний афект – короткочасна, сильна емоційна реакція на незначний подразник із затьмаренням свідомості з люттю, агресією, виснаженням ЦНС – глибоким сном і наступною повною амнезією. Коли ? – орган. ураж ЦНС, патологія характеру (психопатії збудливого типу). Патологічне сп’яніння: незначна доза прийнятого алкоголю, нема ознак сп’яніння, гостре затьмарення свідомості з агресією, небезпечними діями. Сон – Повна амнезія. Коли? Орган. ураж. Г.М., психопатія, астенічний стан.

Патологічний просонковий стан: виникає у вахтерів, вартових на варті. Враження, що людина неповністю проснулась. Першим просипається “Я” (сторож, вартовий), а аллоорієнтація запізнюється і людина може застосувати зброю. Реакція “короткого замикання”: На тлі тривалої дії образи, психічної травми незначний привід може викликати бурхливу неадекватну реакцію з агресією, небезпечними діями. Усі неосудні. С-ми “уже баченого”, “ніколи не баченого; “уже почутого” – бувають при неврозах, епілепсії.

Основні психопатологічні синдроми Симптом – синдром : простий , складний По мірі наростання важкості усі синдроми можна розмістити таким чином: Астенічний синдром; Афективні синдроми: депресивний маніакальний

Невротичні синдроми: істеричні нав’язливості сенесто-іпохондричні деперсоналізаційні дисморфофобічні Паранойяльний синдром Галюциноз Галюцинаторно-параноїдний, в т.ч. с-м Кандінського-Клерамбо: ідеаторний (асоціативний) варіант, сенестопатичний моторний (кінестетичний)

Парафренний синдром Кататонічний синдром Порушення свідомості: Кількісні (виключення), Якісні (затьмарення) Судомні синдроми Психоорганічний синдром (амнестичний).

Дякую за увагу!