Презентація на тему:
РОСЛИНИ – ЖИВІ СИМВОЛИ МОГО СЕЛА

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА учениці 6 класу Кондратюк Анастасії Вікторівни Моє село для мене – центр всього Всесвіту, найкраще, найдорожче місце на Землі! Рослини – живі символи мого села Де минуле віки у грядущину стелить . Де здружились навіки вода і зело – Куцуруб ! Куцуруб ! Між лиманом і степом Найрідніше з усіх українське село. Ю. Зіньковський

Актуальність дослідження Ми повертаємось обличчям до духовної культури свого народу, до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, служили добрими охоронцями у повсякденному житті. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай, Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині край. Їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. У творах усної народної творчості , письменники активно використовують українську рослинну символіку, як загальнонаціональну, так і регіональну, тому знання значень цих символів допомагає глибше зрозуміти зміст літературних творів .

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – Визначити рослини - символи рідного села . - Дослідити значення цих оберегів - З’ясувати традиції, обряди українського народу, пов’язані з рослинами – символами Зясувати , чи зустрічаються рослини - символи у творчості письменника нашого села Ю. Зінковського

Символи - святині Калина, верба, дуб, вишня, барвінок, чорнобривці, любисток, соняшник, мальви.. здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Низовка диха втомлено і чисто. Біжить ромашок жовто – білий слід… Комусь – ніщо, для мене ж це – Вітчизна В своїх дрібницях , милих аж до сліз . Ю. Зіньковський

Без верби і калини нема України Тобі сказали , де приблизно тулиться , А головне – знайти її просте: Вона одна така лише на вулиці, Бо край городу там верба росте. Ю. Зіньковський

За народними дохристиянськими повір´ями, верба – священне дерево З нею в народі пов´язували уявлення про світове дерево, що єднає людину з небом. Це дерево життя. У древніх слов´ян воно уособлювало священного Бога сонця Ярило, що давав людям вогонь.

Верба, посвячена в церкві в останню неділю перед Великоднем, набуває магічних властивостей

Калина - дерево нашого українського роду Калина уособлювала народження Всесвіту, була символом вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Тому і назву свою одержала від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягідки калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Через це й весільні рушники рясніють її пишними гронами.

За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев'януче кохання, нестаріюче життя, пам'ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки робили косиці, садили й садять на могили, що символізувало вічну пам'ять. Барвінок

Барвінок - символ життєвої сили, дівоцтва, незайманості, його вважали провісником весни

Вишня за віруваннями українців - дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклор вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки. Барвінку належить почесне місце у вінку дівчини-українки. Він – символ вічного кохання, сімейного благополуччя, символ життя, безсмертя людської душі. Він прикрашав весільний вінок, груди нареченого, гостей, весільний коровай.

В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки. Вишня, за віруваннями українців, - дерево взаємної любові, весни, краси, мужності Звуки й запахи зовсім стишені , Та у цей ось ранковий час Дзвінко пахне повітря вишнею, наче мамин вишневий чай. Ю. Зіньковський

Мак – оберіг від лиходійства відьом, упирів, злих духів. І маки до мене Несуть прапорці, Стежини , як вени На рідній руці. Ю. Зіньковський

Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробУТУ І досі пісок цей Збігає до хвиль … І сонях під сонцем Висушує бриль… Ю. Зіньковський

Чорнобривці – з давніх-давен прикрашали сільські подвір’я і так органічно ввійшли в сільський колорит, що їх стали вважати символом України А подивись: то там, то тут , Як літні теми – І чорнобривці ще цвітуть , І хризантеми. Ю. Зіньковський

МАЛЬВА - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків. Давнє мальвами під хатою Відбуяло , відцвіло… Два села , немов дві матері,- Так в житті воно й було. Ю. Зіньковський

Клен – дерево, яке приносить щастя, його називають добрим, святим, у нього не вдаряє грім, на ньому з’являється Богородиця. Мружиться клен спросоння Віями голих віт . Та ще до сходу сонця Робиться білим світ . Ю. Зіньковський

Волошка - символ простоти та ніжності

Дуб – це символ могутності і краси на землі, бо він з’явився раніше всіх інших дерев. Дуб був присвячений богу Сонця, науки і мистецтва. « Дуби», « дубки»…Чому їх так назвали? Дерева ці тут рідко і росли … « Дуби» лиш хвилі довго колисали І в небуття назавжди віднесли. Ю. Зіньковський

Тополя – непокірність І зелений світ побілів навкруг: Ніби в давнє слід – тополиний пух. З висоти дерев , з часу висоти, Ніби щось бере і несе сюди. Ю. Зіньковський

Береза – світло, дівоча ніжність

Конвалія – зелена аптека, життєоснова людини

Каштан – це символ турботи, мудрості Свічки каштанів світять нам і в день , Хоч і без них навколо стільки світла. Весна іде. Давно прийшла – та йде. І буде йти до самого аж літа. Ю. Зіньковський

Троянда – означає красу, молодість, кохання

Біла лілія символізує чистоту, надію, юність

Я повернулися обличчям до духовної культури свого народу, до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, служили добрими охоронцями у повсякденному житті. З’ясували, що наші давні предки обожнювали природу і вірили в те, що весь світ сповнений добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, українці створили цілу систему оберегів. Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думку, нашу історію. Знання символів та звичаїв –це наш обов “язок. Вивчаймо! Досліджуймо!

Трави, трави, трави – по коліна! Травень – сили їхньої пора. Хтозна вже якого покоління Гонить вітер хвилі буйних трав. Що їм не робили , щоб щезали Щоб в людську не проростали путь. А вони і досі ще із нами , З нами й нас усіх переживуть. Ю. Зіньковський

Література , яку я опрацювала , надихає на творчість , нові дослідження