X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Роль краєзнавства у формуванні громадянської та загальнокультурної компетентності учнів в школі

Завантажити презентацію

Роль краєзнавства у формуванні громадянської та загальнокультурної компетентності учнів в школі

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Роль краєзнавства у формуванні громадянської та загальнокультурної компетентності учнів Халецька Лілія Леонідівна, методист ПОІППО ім.М.В.Остроградського

Слайд 2

“Знання своєї країни і народу є обов`язковою умовою всієї суспільної діяльності, а також критерієм освіченості особистості” Ю.Снельман

Слайд 3

Педагогічне обгрунтування Я.Коменський Ж.-Ж.Руссо К.Ушинський (визначення краєзнавства)

Слайд 4

Періодизація національного краєзнавства (М. Костриця та М. Пістун)

Слайд 5

27 березня 1990 р. відбувся Перший установчий Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який проголосив відродження Всеукраїнської спілки краєзнавців (ВСК), затвердив її Статут, обрав керівні органи Спілки: Правління та Ревізійну комісію, а також президію правління Спілки. Головою правління Всеукраїнської Спілки краєзнавців було обрано Петра Тронька, заступниками голови: Галину Косян, Анатолія Непокупного, Лерія Макаренка, відповідальним секретарем - Юрія Данилюка, головою Ревізійної комісії - Євгена Скляренка. Учасники з'їзду прийняли звернення "До всіх, хто закоханий в рідний край, хто шанує його минуле і вірить в його майбутнє". Перший Статут Спілки було затверджено Постановою Ради Міністрів 24 серпня 1990 pоку. Головним у діяльності Всеукраїнської Спілки краєзнавців, її правління, керівних органів на місцях, як зазначено в Статуті, є розвиток краєзнавчого руху в органічному поєднанні всіх його державних, громадських і шкільних форм, залучення до пізнання рідного краю широких верств населення, використання досвіду, набутого в цій галузі в Україні та за кордоном.

Слайд 6

Законодавчі акти, які окреслюють стратегічні напрямки розвитку національного краєзнавства Указ Президента України "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні" від 23.01.2001 р. № 35 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" від 10.06.2002 р. № 789

Слайд 7

Етапи формування краєзнавства як предмета Кінець ХІХ – початок ХХ століття – зародження наукового українознавства Кінець 20-х – початок 30-х років – антиукраїнська політика, відмова від краєзнавчого принципу 50-ті роки – вивчення краєзнавства у позакласній роботі 70-ті роки – посилення русифікаторської політики, нівелювання національної самосвідомості 80-ті роки – пожвавлення краєзнавчих досліджень, збільшення часу в навчальних програмах шкіл на вивчення своєї республіки, області 90-ті роки – новий імпульс вивчення краєзнавства

Слайд 8

Основні функції краєзнавства: Педагогічна. Вона визначає краєзнавство як дидактичний принцип, за допомогою якого можна домогтися підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітніх закладах, успішно опановувати знання, допомагати формувати практичні вміння і навички. Навчальна. Вона визначає краєзнавство як окремий базовий курс. Наукова. Вона визначає краєзнавство як структурну складову науки з усіма притаманними їй методами дослідження. Наукове краєзнавство виступає як важливий інструментарій комплексного пізнання й перетворення певної території, що фактично визначає його предмет та наукові засади.

Слайд 9

Полтавщина – це окремий регіон, історично, географічно і соціально зумовлений культурний феномен

Слайд 10

Значний внесок у розвиток вітчизняної науки і культури внесли уродженці Полтавщини: український філософ і поет Г.С. Сковорода, публіцист, історик, літературознавець, і громадський діяч М.П.Драгоманов, математики М.В. Остроградський, М.А. Дяченко та А.А. Дяченко, вчений у галузі ракетної справи, генерал-лейтенант О.Д. Засядько, військовий діяч, генерал-майор артилерії О.Г.Пащенко, український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів Ю.В.Кондратюк (О.Г. Шаргей), космонавт, двічі Герой Радянського Союзу Г.Т.Береговий, учений у галузі механіки, конструктор важких танків, тричі ГеройСоціалістичної Праці М.Л. Духов; фізик-теоретик Д.Д. Іваненко;

Слайд 11

український орнітолог М.О. Зарудний; агроном А.Є. Зайкевич; письменники Я.П. Козельський, Л.І. Боровиковський, В.В. Капніст, І.П. Котляревський, М.В. Гоголь, М.Л.Гнєдич, П.Є. Гребінка, Л.І. Глібов, Панас Мирний, М.П. Старицький, Олена Пчілка, А.Ю. Тесленко, А.В.Головко, О.Т. Гончар, Ю.П. Дольд-Михайлик, П.А.Загребельний, О.Д. Іваненко, О.І. Ковінька, Григорій та Григір Тютюнники й ін., художники В.Л. Боровиковський, Г.Д. Левицький. А.М.Мокрицький, М.О. Ярошенко, І.В. Зарицький, В.Г.Литвиненко, скульптор і художник Л.В. Позен, архітектор Д.М. Дяченко, український філолог П.Г. Житецький; академіки АН СРСР Б.Д. Греков і В.І. Пічета, академік АН УРСР О.І. Левицький, археолог і нумізмат І.А. Зарецький. З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості Т.Г. Шевченка.

Слайд 12

З Полтавщиною пов'язане життя і діяльність багатьох митців – композиторів, музикознавців, етнографів, кобзарів, лірників, музик, співаків і виконавців. Так вона є батьківщиною М.Лисенка та Г.Гладкого, О.Білаша, В.Верменича, І.Дунаєвського, братів Майбородів (М.Фісун називає понад 400 імен). Тут народжувалась і набирала сили творчість організаторів і керівників зразкової капели бандуристів України В.Кабачка та Д.Піки.

Слайд 13

З Полтави бере початок музична діяльність відомих диригентів Д.Ахшарумова, В.Небольсіна, О.Єрофеєва, В.Гурфінкеля, В.Іконника. Полтавщина дала світу талановитих майстрів оперної сцени М.Микишу, М.Середу, М.Кондратюка, А.Кикотя, Д.Петриненко, Є.Кібкала, Л.Божко. Сюди з авторськими концертами приїздили М.Мусоргський, А.Рубінштейн, Ф.Ліст, К.Стеценко. Тут лунали неповторні голоси Ф.Шаляпіна, Л.Собінова, М.Гришка, Г.Пирогова. Пісенним краєм, криницею народної творчості величали Полтавщину відомі фольклористи В.Верховинець, Ф.Колесса, Є.Линьова, Я.Степовий та інші.

Слайд 14

Початок ХVІІІ століття Літописи С.Величка та Г.Грабянки – джерела багатьох історичних та художніх праць – типовий приклад творчої думки представників козацької доби, неоціненний матеріал із ранньої історії українського козацтва, визвільної війни під проводом Богдана Хмельницького. Вперше розкривається поняття “народ”, визначені кордони території України, історія розглядається у взаємозв`язку з іншими державами.

Слайд 15

Завершальний етап культурного формування регіону припадає на кінець ХІХ – початок ХХ століття (період українського національного відродження). Найголовніші події регіону, які на той час мали загальнонаціональний резонанс, це організація конкурсу на «проект народної школи в українському стилі»; відкриття пам’ятника І.Котляревському (1903), відкриття першої в Україні україномовної школи ім. І.П. Котляревського (1903-1905); заснування перших у Лівобережній Україні україномовних друкованих видань – «Хлібороб» (Лубни, 1905), «Рідний край» (Полтава, 1906).

Слайд 16

Щодо мистецького життя, то почали діяти музично-хорове товариство «Боян», Прилуцьке вокально-музичне товариство і драматичний гурток, Гадяцьке музично-драматичне товариство, Смілянський російсько-український вокально-музично-драматичний гурток. Саме для цього періоду – від отримання територіально-адміністративної автономії й до початку ХХ століття – регіональні методи у дослідженні культури Полтавщини, зокрема музичної, стають найбільш оптимальними.