Презентація на тему:
Участь прокурора у касаційному провадженні

Участь прокурора у касаційному провадженні 1. Поняття та сутність інституту касаційного провадження 2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни. 3. Порядок і строки оскарження судових рішень. Зміст та структура касаційної скарги. 4. Завдання і повноваження прокурора як суб'єкта касаційного провадження. 5. Розгляд кримінальної справи судом касаційної інстанції.

Касаційне провадження — це врегульована законом діяльність по оскарженню судових рішень місцевого та апеляційного судів, які набули і які не набули чинності до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з метою забезпечення їх законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Порівнюючи апеляційне провадження з касаційним французький процесуаліст Гелі дійшов висновку що: апеляційний перегляд справи – це “суд у справі” касаційний перегляд – це “суд над судом”

Основні завдання суду касаційної інстанції: - забезпечення законності, обґрунтованості і справедливості правосуддя; - забезпечення охорони прав та законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; - сприяння однаковому розумінню і застосуванню законів судами першої та апеляційної інстанцій.

У касаційному порядку перевіряється законність, обгрунтованість та вмотивованість судових рішень. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального та процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі досліджених судом доказів, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК (належності, допустимості, достовірності та достатності). Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні мотиви і підстави його ухвалення.

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку: 1) вироки та ухвали про застосування примусових заходів медичного та виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції щодо них; 2) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали апеляційного суду щодо них, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК; 3) вирок суду на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення апеляційного суду щодо цих вироків (з підстав, спеціально передбачених законом). Ухвала слідчого судді та ухвала суду апеляційної інстанції щодо неї в касаційному порядку не оскаржуються.

Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції (ст. 438 КПК): 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Підстави для скасування або зміни вироків на підставі угод (ч. 3 ст. 424 КПК) Вироки, постановлені на підставі угод, можуть бути оскаржені виключно у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК): 1) призначення судом покарання більш суворого чи менш суворого, ніж передбачено угодою; 2) призначення судом покарання без згоди сторін (засудженого або потерпілого) на призначення покарання; 3)невиконання судом вимог щодо роз'яснення обвинуваченому його прав, передбачених частинами 4-7 ст. 474 КПК, а також порушення прав потерпілого та нероз'яснення обом сторонам наслідків укладання угод; 4) затвердження судом угоди, яка згідно з ч. 4 ст. 469 КПК не може бути укладена.

Порядок і строки касаційного оскарження: Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Касаційна скарга може бути подана протягом 3-х місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - з дня вручення йому копії судового рішення.

Касаційна скарга має відповідати вимогам, передбаченим ст. 427 КПК. За структурою вона складається з 4 частин: 1) вступної; 2) описово-мотивувальної; 3) резолютивної; 4) додаткової.

Судові рішення, що оскаржуються; Короткий виклад фактичних обставин справи; В чому полягає незаконність, необґрунтованість, невмотивованість судових рішень; Підстави для скасування (ст. 438 КПК); Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.424 – 427 КПК України; 3. Назва документа (Касаційна скарга) Прошу: Пропозиції щодо зміни чи скасування судових рішень (один з варіантів, передбачених ст. 436 КПК України); Додаток: 1) копії судових рішень, що оскаржуються; 2) копії касаційної скарги; Підпис

Процесуальний порядок касаційного розгляду Касаційний розгляд здійснюється згідно з положеннями, визначеними главою 32 КПК України. Після виконання вимог ст.ст.342-345 КПК, суддя-доповідач доповідає зміст судових рішень в частині що оскаржені, а також зміст касаційних скарг і заперечень на них. Сторони кримінального провадження висловлюють свої доводи в межах оскарження. Першою виступає особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, то право на виступ надається стороні захисту, а потім іншим учасникам.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити наступні рішення: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу — без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Прокурор як суб'єкт касаційного оскарження — це: 1) прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи; 2) Генеральний прокурор України та його заступники; 3) прокурори АРК, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняні до них прокурори (обласного рівня) та їх заступники.

Відкриття касаційного провадження Суд касаційної інстанції у 5-денний строк після надходження касаційної скарги відкриває касаційне провадження, якщо немає перешкод, зокрема: 1) немає підстав для залишення касаційної скарги без руху; 2) немає підстав для повернення касаційної скарги; 3) немає підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Підставами для залишення касаційної скарги без руху є недотримання вимог до касаційної скарги, передбачених ст. 427 КПК. У такому разі суд виносить ухвалу, в якій зазначаються недоліки (підстави) і встановлюється строк їх усунення, але не більше 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу. Після усунення недоліків суд у 5-денний строк відкриває касаційне провадження.

Підстави для повернення касаційної скарги: 1) особа не усунула в установлений строк недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху; 2) касаційну скаргу подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу (не є суб'єктом згідно ст. 425 КПК); 3) касаційна скарга подана з порушенням строку на касаційне оскарження і особа не порушує питання про поновлення строку. Суд постановляє ухвалу про повернення скарги і невідкладно надсилає особі разом з касаційною скаргою і доданими до неї матеріалами

Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження: 1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку (ст. 424 КПК); 2) з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень не вбачається підстав для задоволення скарги. Однак, суд не має права відмовити у відкритті провадження з другої підстави, якщо оскаржується (хоч і безпідставно) судове рішення, яким апеляційний суд погіршив становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

Дякую за увагу!