Презентація на тему:
Об'єкт злочину

Тема № 4 “Об’єкт злочину ”

План Поняття об’єкта злочину та його значення. Види об’єктів злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину. Предмет злочину, та його місце у структурі складу злочину. Потерпілий від злочину, як факультативна ознака об΄єкту злочину.

План лекції Поняття об’єкта злочину та його значення. Види об’єктів злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину. Предмет злочину, та його місце у структурі складу злочину. Потерпілий від злочину, як факультативна ознака об΄єкту злочину.

Порівняння планів семінару та лекції Поняття об’єкта злочину та його значення. Види об’єктів злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину. Предмет злочину, та його місце у структурі складу злочину. Потерпілий від злочину, як факультативна ознака об΄єкту злочину. Чи є потерпілий від злочину складовою об’єкта злочину? В чому значення предмету злочину? Структура об’єкта злочину. Види об’єктів злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину.

Мета лекції Сприяти усвідомленню сутності, особливостей та практичного значення об’єкта злочину через активацію аналітичного мислення

Завдання для курсантів Шляхом аналізу інформації від лектора з’ясувати для себе кожне питання лекції .

Література: Кримінальне право України : Загальна частина : навч. посiбник / авт.кол.: О.М. Омельчук, С.Г. Волкотруб, М.О. Фролов та ін. ─ К. : Правова єдність, 2010 . ─ 208 с. Кримінальне право України : підручник : Загальна частина / авт. кол.:Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко та ін. ─ 4-те вид., перероб. і доп. ─ Х. : Право, 2010 . ─ 456 с. Фесенко Є.В. Проблеми структури об'єкта як елемента складу злочину / Є.В.Фесенко // Вісник академії адвокатури України. – 2009. - №1 (14). – С.235-236. Лащук Є.В. Предмет як факультативна ознака об’єкта злочину // Вісник Запорізького державного університету: юридичні науки: Збірник наукових праць 2001. – С. 253–258

1. Чи є потерпілий від злочину складовою об’єкта злочину? етимологія слова «потерпілий» воно утворюється від дієслова «терпіти», яке означає зазнавати шкоди

Загальна та Особлива частини КК містять значну кількість статей, в яких прямо вказано на певні види потерпілих від злочинів. Статті 8, 46, 67, 112, 170, 206, 431, 442 КК та інші. Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча

зміст поняття «потерпілий від злочину» необхідно встановлювати не лише на підставі аналізу статей, в яких безпосередньо вжито термін «потерпілий», а й шляхом дослідження інших положень кримінального закону, а також природи відображених у цьому законі злочинів.

кожен конкретний злочин, вчинений у реальній дійсності буде відрізнятися за колом потерпілих не залежно від його кваліфікації. при зґвалтуванні певної шкоди зазнає не тільки сама зґвалтована особа, а і значної моральної та в деяких випадках, матеріальної шкоди зазнають і її (його) чоловік (дружина), батьки та близькі цій особі люди. Але таких осіб у різних людей відповідно різна і кількість, проте саме ця кількість визначає реальну суспільну небезпеку конкретного злочину

Потерпілими можуть бути фізичні особи юридичні особи громадські, релігійні організації, профспілки тощо Конкретні державні осередки –міністерства, відомства, органи місцевого самоврядування

Поняття потерпілого від злочину Той, кому злочином завдається шкода

Потерпілий характеризує сутність злочину? Потерпілий вказує на спрямованість злочину?

2. В чому значення предмету злочину? Предмет злочину – це матеріальні цінності, які людина може сприймати органами чуття чи фіксувати спеціальними технічними засобами, з приводу яких та (або) шляхом безпосереднього впливу на які вчиняється злочин

державна зрада в формі шпигунства (ст. 111 КК), шпигунство (ст. 114 КК), завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259 КК), завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК), завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК), розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК).

Види предмету злочину Інформація: державна таємниця; лікарська таємниця; канківська таємниця; компۥютерна інформація; відомості, які особа бажає залишити в таємниці. Коштовності; Гроші; Цінні папери; Майно; Радіоактивні матеріали; Отруйні речовини; Наркотичні засоби; Психотропні засоби; Зброя; Своє майно.

Предмет злочину дозволяє 1. Відмежувати адміністративне правопорушення від злочину. 2. Розмежувати окремі посягання, характеризуючи їх індивідуальні особливості. 3. Визначити характер і ступінь суспільної небезпеки злочинних діянь тощо. Для кримінального процесу предмет злочину визначає коло доказів та процес доказування в кримінальній справі. В криміналістиці аналізована ознака використовується при вивченні механізму вчинення злочину тощо.

3. Структура об’єкта злочину. Потерпілі Права та інтереси потерпілих Соціальні зв’язки потерпілих Матеріалізовані або нематеріалізовані блага

Під потерпілими визнаються як окремі індивіди, так і група осіб, юридичні особи, суспільні об’єднання, держава (в тому числі й іноземна) та її структури тощо. Поняття “потерпілий” як один з різновидів цінностей, на які посягає злочин, має більш широкий зміст порівняно з поняттям “потерпілий”, що вживається в кримінально- процесуальному законодавстві.

Інтереси – це нормативно захищена чи об’єктивізована у формі загальновизнаної настанови зацікавленість потерпілої сторони у задоволенні її потреб законним способом. Права – це суб’єктивні права потерпілих, закріплені тим чи іншим нормативним актом, який надає потерпілому відповідного правового статусу, повноваження діяти певним чином або не вчинювати певних дій, мати певні блага тощо.

Соціальні зв’язки – це суспільно корисні взаємозв’язки або взаємодії учасників суспільних відносин. Під поняттям взаємозв’язок” розуміється обопільно усвідомлений суб’єктами фактичний стан відносин між ними, за якого вони можуть вчинювати певні дії, що торкаються їхніх інтересів чи інтересів третьої сторони, або утримуватися від певних дій. А взаємодії – це активна поведінка учасників суспільних відносин, спрямована на певні зміни у сфері інтересів цих суб’єктів чи третьої сторони або на недопущення таких змін.

Блага – це те, що задовольняє потреби людей, відповідає їхнім інтересам, цілям і намірам. Матеріалізоване благо в означеному аспекті – це предмет злочину, тобто один із різновидів людських благ, матеріалізоване утворення, безпосередньо діючи (впливаючи) на яке способом його вилучення, знищення, створення, зміни вигляду або правового режиму тощо, винна особа посягає на охоронювані законом цінності. Нематеріалізованими є блага фізичного, психологічного, етичного, естетичного, духовного або політичного чи іншого соціального характеру, що задовольняють потреби індивіда або групи людей, громадських і державних структур чи суспільства в цілому, яким може бути заподіяна чи спричиняється шкода внаслідок вчинення злочину.

4. Види об’єктів злочину. Вертикальна та горизонтальна класифікація об’єктів злочину. Загальний об’єкт злочину Родовий об’єкт злочину Безпосередній об’єкт злочину

Безпосередній об'єкт злочину - це цінності, які поставлені під охорону кримінальним законом, на які безпосередньо посягають конкретні злочини або злочин.

Основним об'єктом злочину є цінності, яким завжди, в першу чергу спричинена шкода при вчиненні того чи іншого злочину. Так, в складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність.

Додатковий обов'язковий об'єкт - це такий об'єкт, який в даному складі злочину є завжди в будь-якому випадку вчинення конкретного злочину. Цьому об'єкту, як і основному, завжди заподіюється шкода в результаті вчинення злочину. Так в складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність, а додатковим – життя або здоров'я людини.

Факультативний об'єкт злочину - це такий об'єкт, який при вчиненні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім. Наприклад, при вчиненні хуліганства може бути спричинена шкода відносинам власності або здоров'я потерпілого.

Об’єктом злочину визнаються охоронювані законом цінності, проти яких спрямовано злочинне діяння і яким спричиняється чи може бути заподіяна шкода.