X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ

Завантажити презентацію

МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Сутність методів державного управління виявляється у застосуванні окремих прийомів, засобів, що застосовуються суб'єктом управління відносно об' єкта для досягнення поставлених цілей, здійсненні безпосереднього цілеспрямованого впливу на систему управлінських відносин. Термін "метод" у загальноприйнятому тлумаченні означає спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чогось. Щодо процесу управління метод означає спосіб, прийом, засіб впливу суб'єкта на об'єкт. 1. Поняття і види методів

Слайд 2

1. Поняття і види методів. 2. Поняття й ознаки адміністративно-правового примусу. 3. Види адміністративного примусу. План:

Слайд 3

Тобто під методом державного управління необхідно розуміти засоби практичної реалізації завдань та функцій виконавчої діяльності органів управління, або інакше спосіб здійснення управлінських функцій, впливу суб'єкта управління на об'єкт (колектив, групу осіб чи одну особу). Усі методи, які використовуються в процесі управління, практично пов'язані між собою, доповнюють один одного, використовуються в органічній єдності. Мистецтво керівника як раз і полягає в тому, щоб із усього комплексу методів управління вибрати найбільш дієві, які надійно ведуть до мети, скласти їх гнучку комбінацію та використовувати її, віддаючи перевагу то одному, то іншому залежно від ситуації. Правильне, розумне поєднання різник методів є одним із важливим напрямків удосконалення управління на сучасному етапі.

Слайд 4

Будь-яка класифікація методів є лише схематичне, формалізоване відображення реальності в дійсності вони тісно взаємопов'язані. Зокрема, методи вироблення і прийняття управлінського рішення можуть бути включені до групи пізнавально-програмуючих, а методи організації виконання управлінського рішення - до групи організаційно-регулюючих. Взагалі методи управління можна умовно поділити на: - методи пізнання (пізнавально-програмуючі); - методи впливу (організаційно-регулюючі).

Слайд 5

Під методами пізнання необхідно вважати способи, шляхи дослідження стану реальних об'єктів (процесів, явищ), перспективи їх змін та наукового обґрунтування застосування методів впливу на ці об'єкти з метою їх регулювання. Залежно від ступеня загальності сфери їхнього застосування прийнято розрізняти загальний, загальнонаукові та спеціально наукові методи. Організаційно-регулюючі методи управління (методи впливу) - це способи, прийоми організації та регулювання процесів і явищ з метою їх удосконалення. До них належать: - переконання; - адміністративні; - економічні; - психологічні; - примус.

Слайд 6

Загальні методи впливу поділяються на примус та переконання. Примус складається з дисциплінарних, адміністративних, матеріальних, кримінально-процесуальних заходів. Сутність його полягає у формуванні поведінки об'єкта управління проти його волі, при цьому суб'єкт управління може впливати примусово на моральну, матеріальну, організаційну, фізичну, психологічну сферу об'єкта управління з метою його упорядкування. Примус на відміну від переконання застосовується спеціально уповноваженими суб'єктами управління в межах їх правової компетенції. Адміністративний примус може здійснюватись через заходи адміністративного попередження, заходи адміністративного припинення (пониження), заходи адміністративно-процесуального забезпечення і адміністративного стягнення.

Слайд 7

Переконання складається із заходів: агітації, виховання, роз'яснення, показ позитивного досвіду, заохочення, обговорення поведінки, ці заходи являють собою заходи правового і неправового характеру, які проводяться державними та громадськими органами, з метою формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших правових актів. Адміністративні методи управління характеризуються підпорядкуванням волі керованого об'єкта волі управляючого суб'єкта за схемою "влада - підпорядкування" і поділяються на: адміністративно-правові та адміністративно-організаційні методи. Адміністративно-правові поділяються: а) за юридичними ознаками - на нормативні, індивідуальні (накази, вказівки, розпорядження, рішення); б) за формою вирішення - на адміністративно-правові й адміністративно-організаційні; в) за способом впливу на об'єкт управління - на зобов'язуючі виконати певні дії, уповноважуючі виконати зазначені дії, заохочувальні до виконання соціально-корисних дій, заборонні (обмежуючі) виконання тих чи інших дій; г) за формою припису - на категоричні (імперативні), делегуючі, рекомендаційні, диспозитивні. 2. Види цінних паперів.

Слайд 8

Економічні методи управління являють собою сукупність способів впливу шляхом створення економічних умов, що спонукають об'єкти управління діяти в потрібному напрямі та виконувати поставлені завдання. До них належать: заробітна плата, премія, кредити, регулювання цін, регулювання прибутків, матеріальна допомога тощо. Психологічні методи управління спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору та розстановки персоналу, до яких належать: методи професійного підбору та навчання; методи психологічного стимулювання (мотивації); методи комплектування малих груп і колективів; методи гуманізації праці.

Слайд 9

Особливе місце в системі методів управління займають методи адміністративно-правового регулювання (імперативний, диспозитивний), які у своєму змісті охоплюють сукупність правових способів, що застосовуються державою для забезпечення регулюючої дії впливу норм адміністративного права. Вони реалізуються шляхом: 1) використання приписів (встановлення обов'язків); 2) встановлення заборон; 3) надання дозволів.

Слайд 10

2. Поняття й ознаки адміністративно-правового примусу Важлива (хоча й не єдина) функція державного примусу - правоохоронна. Вона полягає в локалізації, нейтралізації, недопущення правопорушень. Тому державний примус традиційно розглядають з позицій захисту сформованих державою правовідносин і забезпечення неухильного й точного виконання юридичних норм конкретних галузей права.

Слайд 11

Державний примус - психологічний або фізичний вплив державних органів (посадових осіб) на певних осіб з метою спонукати, примусити їх виконувати правові норми. Він, як правило, виступає у двох формах: судовій та адміністративній. Використовуються і засоби громадського примусу, які не є державними. Види державного примусу прийнято розглядати як явища, похідні від існуючих галузей права і властиві цим галузям правопорушення, диференціювати згідно з існуючими правовими галузями. На цих підставах виділяють: кримінальний примус, цивільно-правовий примус, адміністративний примус.

Слайд 12

Адміністративно-правовий примус характеризується тими ж ознаками, які притаманні для державного. Сутність його зводиться до використання державними органами, а в окремих випадках і громадськими об'єднаннями засобів примусового характеру з метою забезпечення належної поведінки людей. До особливостей цього виду примусу можна віднести такі: - адміністративний примус використовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державної діяльності; - механізм правового регулювання адміністративного примусу встановлює підстави і порядок застосування відповідних примусових заходів; - порядок застосування примусових заходів регулюється, як правило, нормами адміністративного права, що включають до себе норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів виконавчих і розпорядчих органів; - застосування адміністративного примусу - це результат реалізації державне владних повноважень органів державного управління і лише у виключних, встановлених законодавством випадках такі засоби можуть застосовувати суди (судді); адміністративний примус використовується для: а) запобігання вчиненню правопорушень; б) припинення адміністративних проступків; в) притягнення до адміністративної відповідальності.

Слайд 13

Адміністративний примус застосовується на підставі адміністративно-процесуальних норм. Тобто адміністративний примус - це владне, здійснюване в односторонньому порядку і в передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб'єктів правопорушень, по-перше, заходів запобігання правопорушенням, по-друге, запобіжних заходів щодо правопорушень, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативно-правових положень.

Слайд 14

Критерієм, за яким заходи адміністративного примусу відрізняються один від одного, є їх розміщення відносно протиправної дії. Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи: - заходи адміністративного попередження (адміністративного запобігання); - запобіжні адміністративні заходи (адміністративного припинення); - заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень (адміністративні стягнення). 3. Види адміністративного примусу

Слайд 15

Заходи адміністративного попередження мають на меті не дозволити скоїтися протиправному вчинку, вони застосовуються, коли правопорушення тільки передбачається. Запобіжні адміністративні заходи призначені для того, щоб припинити протиправний вчинок, не дозволити йому розвинутись, мінімізувати збитки. Вони застосовуються коли вчинок вже почав здійснюватися. Заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень застосовуються, коли встановлений склад протиправного вчинку, коли вчинок є правопорушенням. Найчастіше під заходами адміністративного запобігання розуміють дії повноважних органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами обов'язків перед суспільством, забезпечення суспільної безпеки і громадського порядку, недопущення і боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями та ліквідацію їх наслідків.

Слайд 16

Під заходами адміністративного запобігання (адміністративного попередження, адміністративно-запобіжними заходами) необхідно розуміти дії повноважних органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами обов' язків перед суспільством, забезпечення суспільної безпеки і громадського порядку, недопущення і боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями та ліквідацію їх наслідків. Ці заходи дають змогу виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин.

Слайд 17

Заходи цього виду можуть бути: - індивідуальними або персоніфікованими; загальними, що не мають чітко визначеного конкретного адресата. Прикладом індивідуальних або персоніфікованих заходів (адресованих конкретній особі) можуть бути правила адміністративного нагляду. Ці правила являють собою систему обмежень і встановлюються щодо конкретних осіб, звільнених з місць позбавлення волі і схильних до протиправних вчинків. Прикладом загальних заходів (що не мають конкретного адресата) можуть бути заходи контролю та безпеки, які застосовуються в авіації щодо ручної поклажі, багажу, вантажу, а також пасажирів.

Слайд 18

До заходів цієї групи належать: - перевірка документів; - взяття на облік і офіційне застереження осіб про неприпустимість протиправної поведінки; - огляд - особистий огляд і огляд речей, вантажів, багажу транспортник засобів, зброї і боєприпасів, різних об'єктів; - відвідування підприємств, установ і організацій; - входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян; - внесення подань у державні органи, підприємства, установи, організації, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; - тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти (блокування районів місцевості, окремих споруд та об' єктів); - обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних біляків; - адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі; - використання транспортних засобів, а також засобів зв'язку, які належать підприємствам, установам, організаціям.

Слайд 19

Запобіжні адміністративні заходи (адміністративного припинення), на відміну від попереднього виду, пов'язані з адміністративним проступком і мають на меті, припинити протиправну дію, не допустити нової і забезпечити можливість притягнення правопорушника до відповідальності. Єдиного нормативного акта, який би передбачав підстави та систему заходів адміністративного припинення немає. Вони передбачені численними законодавчими та підзаконними нормативними актами. Їх можна класифікувати на: - загальні; - спеціальні; - процесуальні.

Слайд 20

До перших можна віднести: примусове лікування (Закон України "Про ратифікацію Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування"), призупинення робіт, заборона експлуатації механізмів, тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами тощо. Спеціальні заходи адміністративного припинення, на відміну від загальних, застосовуються тільки до індивідуальних осіб, і включають: заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою), застосування спеціальних засобів (наручників, сльозоточивого газу та ін.), застосування вогнепальної зброї. До заходів адміністративно-процесуального забезпечення належать: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, відсторонення, вилучення предметів і документів.

Слайд 21

1. Коломоєць Т.О. Методичний посібник з курсу "Адміністративне право України" для студентів юридичного факультету / Т.О. Коломоєць.- Запоріжжя : ЗДУ, 2001.- 207с. 2. Котюк 1.1. Основи публічного права України / 1.1. Котюк.- К. : Логос, 1998.- 160с.- (Бібліотека школяра). 3. Овсянко Д.М. Административное право : учебное пособие / Д.М. Овсянко.- М., 2001.- 468с. 4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В.М. Плішкін.- К., 1999.-702с . 5. Старилов Ю.Н. Курс административного права : в 3 т./ Ю.Н. Старилов.- М., 2002.- Т.1 : История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты.- 728с. 6. Словарь русского язика / под ред. С.И. Ожегова.- М., 1952.- С.309. 7. Теоретичні засади вирішення проблеми державного управління в Україні : наукова доповідь / за заг. ред. Ю.С. Шемшученко Ю.С., В.Б. Авер'янова.- К.,1995.- 23с. Список використаних джерел:

Слайд 22

Список використаних джерел:1. Коломоєць Т.О. Методичний посібник з курсу "Адміністративне право України" для студентів юридичного факультету / Т.О. Коломоєць.- Запоріжжя : ЗДУ, 2001.- 207с.2. Котюк 1.1. Основи публічного права України / 1.1. Котюк.- К. : Логос, 1998.- 160с.- (Бібліотека школяра).3. Овсянко Д.М. Административное право : учебное пособие / Д.М. Овсянко.- М., 2001.- 468с.4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В.М. Плішкін.- К., 1999.-702с .5. Старилов Ю.Н. Курс административного права : в 3 т./ Ю.Н. Старилов.- М., 2002.- Т.1 : История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты.- 728с.6. Словарь русского язика / под ред. С.И. Ожегова.- М., 1952.- С.309.7. Теоретичні засади вирішення проблеми державного управління в Україні : наукова доповідь / за заг. ред. Ю.С. Шемшученко Ю.С., В.Б. Авер'янова.- К.,1995.- 23с.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Правознавство