Презентація на тему:
Розробка дієвих антикорупційних стратегій для України

Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна www.case-ukraine.kiev.ua Розробка дієвих антикорупційних стратегій для України Володимир Дубровський Круглий стіл "Стратегії системної боротьби з корупцією як суспільно-економічним явищем" Київ, 2 лютого 2006 року

Нетерпимість до корупції різко зростала в останні роки Відсоток підприємців, що вважають корупцію важливою перешкодою для діяльності (за даними МФК)

… як, напевне, і сама корупція Відсоток респондентів, що давали хабарі протягом останнього року (за даними “Партнерства за прозоре суспільство”)

2005 2004 Transparency International індекс відчуття корупції Macedonia 2.7   Swaziland 2.7   Yemen 2.7 107. Belarus 2.6   Eritrea 2.6   Honduras 2.6   Kazakhstan 2.6   Nicaragua 2.6   Palestine 2.6  107 Ukraine 2.6   Vietnam 2.6   Zambia 2.6   Zimbabwe 2.6 117. Afghanistan 2.5   Bolivia 2.5   Ecuador 2.5 114. Rep. of Congo 2.3   Ethiopia 2.3   Honduras 2.3   Moldova 2.3   Sierra Leone 2.3   Uzbekistan 2.3   Venezuela 2.3   Zimbabwe 2.3 122. Bolivia 2.2   Guatemala 2.2   Kazakhstan 2.2   Kyrgyzstan 2.2   Niger 2.2   Sudan 2.2 122 Ukraine 2.2 129. Cameroon 2.1   Iraq 2.1   Kenya 2.1   Pakistan 2.1

= корупція МОНОПОЛІЯ дискреція відповідальність - + Klitgaard, 1998 Поточні стратегії Ефективні стратегії Можливість приймати рішення на власний розсуд

Корупція формальні Поточні стратегії Ефективні стратегії Корупція та “правила гри” Фактичні (часто більш ефективні)

Аналіз стратегій ЧИННИКИ Інституціональні: Культурні: Чи не є корупція культурним феноменом Наскільки можливо – декриміналізувати поширену та усталену практику, чітко відокремивши її від злочинної ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ ТА НАСЛІДКИ Які можливі побічні ефекти від пропонованих заходів? Чи не відіграє корупція важливу соціальну роль? Чим її замінити (витіснити)? План заходів Попередній план заходів Боротися з причинами, перш, ніж з налідками що породжує корупцію? “так” Синхронізувати впровадження заміни з антикорупційними діями

Розкрадання корупціонер ГРОМАДА відіграють суто технічну роль Наслідки: Нестача суспільних фондів, надмірне оподаткування Спрямування витрат туди, де їх легше привласнити (всупереч справжнім пріорітетам) Підрив довіри до держави як стимулу до сплати податків Підтримка платоспроможного попиту на “погані” інституції (непрозорість) спільник спільник спільник спільник

Змова Взаємовигідна оборудка, що відбувається за рахунок суспільства Здебільшого – на межі між приватним та державним секторами Шкідлива “відкати” при державних закупівлях “захоплення держави” – замова правил гри та дій регулювання монополій пом’якшення “корисних” регуляцій Корисна Пом’якшення “шкідливих” регуляцій корупціонер ГРОМАДА Приватна особа (фірма) Розкрадання Здирництво Тонка межа!

“Понаднормові” Безпосередній ефект – позитивний ! Спотворюють стимули Якщо є нелегальними – сприяють зниженю моралі Можуть перетворюватися на різновид здирництва Понаднормова робота ГРОМАДА Приватна особа (фірма) але Нормальна робота

Здирництво Здирництво = монополія + дискреція - відповідальність Робить застосування сили менш шкідливим Жертви – самі учасники корупції Призводить до виснаження, якщо відбувається нескоординовано Осбливо небезпечне, коли здирники “захоплюють” державу Стає СИСТЕМНИМ начальник ГРОМАДА Приватна особа (фірма) НЕзловживання владою Сумлінне виконання обовязків влада В тому числі – на використання сили Колективна протидія

План дій Політико-економічний аналіз Хто зацікавлений у корупції? Як ці сили організовані? Як ці інтереси представлені політично? Чи здатні ці інтереси самі для себе створювати правила або замовляти їх? Знайти найслабшу ланку у цьому хибному колі (“трикутнику”) “так” Як взаємодіють між собою та з громадськими інтересами учасники даного виду корупційних відносин? Хто потерпає від корупції? Як ці сили організовані? Як ці інтереси представлені політично? Чи є заплановані заходи політично привабливими? Колективна дія, чи політичне представництво інтересів? Можливі правові перешкоди (напр. положення Конституції)? Чи є реформаторські сили сильнішими за супротивників? інші заходи що підсилюють реформаторські сили, чи послаблюють супротивників? Бути напоготові для того, аби скористатися моментом “ні”

особиста влада НАЧАЛЬНИКОВ «Строгость законов российских смягчается только необязательностью их исполнения… (Карамзин) …только этот беспорядок делает жизнь на Руси сносной (Герцен)» “Гнучка” законність – джерело системного здирництва/”захоплення держави” Всі – злочинці! “Закон однаковий для всіх” «законы пишутся для дураков», «Кто главнее, мы, или закон?» Створення передумов для здирництва Авторитарна модернізація: закони протирічать практиці Здирництво під загрозою застосування закону бо застосовуються вибірково, на власний розсуд начальника

Регуляції (зайві або недосконалі) Корупція Вибірковість (дискреція)

Блат та корупція Засновані на репутаціях неформальні мережі міжособового взаємообміну “послугами доступу” до дефіциту (“блат”) Добре пристосовані для організації протизаконних оборудок “право на дачу хабара треба заслужити” Неможливість судового захисту контрактів Заборона нормального ринкового обміну (СРСР) “Гнучка” законність Корупція, беззаконня До того ж Авторитарна модернізація: закони протирічать практиці

Законодавчі передумови для всіх видів корупції Системне здирництво / ”захоплення держави” “гнучка” законість Корумповані правоохоронні органи зневага до закону ДИСКРЕЦІЯ “захоплення держави” фірмами непрозорість безвідповідальність блат СИСТЕМНА КОРУПЦІЯ ВСІХ ВИДІВ Неефективність законодавчих та силових антикорупційнихстратегій

Системне здирництво у відносинах влади та бізнесу / системна змова влади та бізнесу (”захоплення держави”) Інституційний чинник: Узгодження, уточнення, спрощення Навіть коштом гнучкості та витонченості дискреція Зменшення розриву між формальними та фактичними правилами Насправді, не завдасть великої шкоди, адже ЦІ формальні правила все одно не виконуються Культурні чинники: Легалізувати дрібні подарунки, але перешкоджати усталеним неформальним стосункам Соціальна роль: Розвивати нормальні механізми державного управління (бюрократію) як замінник керованості на основі компромату законодавство

Підтримка Ті, хто програють від здирництва більше, аніж можуть виграти від “захоплення держави” Більша частина малого та середнього бізнесу Іноземні інвестори Великий вітчизняний бізнес – по мірі позбавлення адмінресурсу Популізм – тимчасовий (втім, небезпечний) спільник Бюрократи, що не бажають бути начальниками Матеріальна компенсація за втрачену владу Спротив Різного розміру “бізнес-адміністративні групи” ЗАХОДИ Фільтрування нормотворчості Перегляд існуючої нормативної бази відповідно до пріорітетів, висловлених жертвами здирництва Громадянський нагляд за виконанням системних законів, радше ніж окремими випадками корупції

Розкрадання, та змова при розміщенні державних замовлень Чинники: ЗАХОДИ: Оприлюднення всієї поточної фінансової документації про виконання бюджету через Інтернет, в режимі он-лайн Побічні ефекти: перевірки – дистанційно, не заважаючи сумлінній праці Підсилення контролю з боку центральних органів влади Економія на відрядженнях Підвищення довіри до влади Можливі союзники: сумлінні бюрократи організація спільних дій сумлінних бюрократів на користь “не заважаючих перевірок” Додаткові заходи: непрозорість, “гнучка” законність В основному потерпають: Населення, незалежний бізнес Діяти – через політичне представництво інтересів

Створення конкуренції (більше пунктів пропуску) “Дрібна корупція” Державні послуги (дрібне здирництво та понаднормові) Опитування на виході Як запобігти зловживанням? Освіта та медицина, ЖКГ Приватизація та комерціалізація при збереженні державних субсидій Розповсюдження на приватні структури У формі, що утруднює зловживання Компенсуюча стратегія (для всіх) Підвищення зарплат – одночасно! Чинники: Монополія, дискреція, безвідповідальність “Жорстка” законність Чинники: Державна власність, недофінансування

Дякую за увагу!