X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Процес розробки політики – крок за кроком. Документи планування політики. Методи аналізу ситуації

Завантажити презентацію

Процес розробки політики – крок за кроком. Документи планування політики. Методи аналізу ситуації

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Процес розробки політики – крок за кроком. Документи планування політики. Методи аналізу ситуації Мартіньш Крієвіньш, директор Департаменту з координації політики Державної канцелярії Латвійської Республіки Консультативна підтримка – Іванна Ібрагімова, Ольга Захарченко Київ, січень, 2009 *

Слайд 2

Завдання тренінгу: крок за кроком пройти всі основні етапи розробки політики, моделюючи процес на реальних прикладах; визначити зміст типового документа з аналізу політики, який учасники тренінгу розроблятимуть протягом участі у проекті; коротко ознайомитися з методами аналізу ситуації; сприяти подальшій успішній взаємодії між членами груп. *

Слайд 3

Вступ – основні терміни *

Слайд 4

Політика vs політика Проблема перекладу англійських термінів “politics” та “policy” “Політика” (politics) - як сфера діяльності політиків, яким народ надав мандат на прийняття рішень в інтересах суспільства та країни “Політика” (policy) - як сфера діяльності бюрократів, що діють як експерти, допомагаючи політикам знаходити шляхи розв'язання повсякденних проблем суспільства Термін - прикладна політика? *

Слайд 5

Підходи до розробки політики Раціональний підхід передбачає фокусування на розв'язанні проблем шляхом аналізу ситуації, пошуку альтернативних рішень та послідовності в їх впровадженні, а також готовність пожертвувати чимось задля досягнення головної мети політики Інкрементальний підхід передбачає покроковий рух до реформ на основі малих (не радикальних) змін і попереднього досвіду та надає перевагу численним консультаціям з усіма зацікавленими сторонами і досягненню компромісів Підхід так званого “Смітника” полягає в тому, що політика приймається внаслідок низки взаємопов`язаних подій або через збіг обставин, а також внаслідок катастроф *

Слайд 6

Про що свідчить практика розробки політики? Стратегічний підхід до розробки політик ґрунтується на поставлених цілях, зосереджуючи увагу на об’ємних та комплексних політиках Приклади: Середньостроковий план розвитку держави, Програма зниження бідності, Стратегія регіонального розвитку тощо. Проблемно-орієнтований підхід до розробки політики ґрунтується на необхідності розв'язувати конкретні проблеми в окремо взятому секторі Приклади: План поліпшення житлових умов для молодих родин з дітьми, Програма працевлаштування колишніх ув'язнених, План зниження смертності серед немовлят і т. п. *

Слайд 7

Принципи розробки політики Принцип послідовності та координації – передбачає, що процес розробки містить як актуалізацію вже наявних політик, так і координацію з ініціативами, з якими виступають інші “гравці”. Принцип фінансових можливостей – під час розробки і планування прописуються речі, які реально можна виконати, а не будуються “повітряні замки”. Принцип участі та прозорості – до процесу розробки і планування політики по можливості варто підключити всіх основних “гравців” (громадські організації, органи самоврядування, приватний сектор, профспілки і т. п.) залежно від встановленої мети та обсягів політики. Також необхідно інформувати суспільство про вжиті кроки та альтернативи. Принцип відповідальності – процес розроблення/планування, орієнтований на досягнення намічених цілей, коли всі рівні державного управління повинні нести відповідальність за виконання поставлених завдань. Принцип субсидіарності – у процесі планування політики необхідно оцінити, який рівень державного управління найбільше підходить для впровадження даної політики. *

Слайд 8

Завдання і ролі політиків та чиновників Політики: визначають порядок денний політики; бачать загальну картину; визначають пріоритети; оцінюють пропозиції щодо політики; роблять політичний аналіз; очолюють політичні дискусії; проводять консультації із суспільством/електоратом; приймають рішення; дають завдання чиновникам; несуть політичну відповідальність. Чиновники: збирають інформацію; аналізують інформацію; готують рішення; оцінюють наслідки/вплив; проводять консультації із зацікавленими сторонами, цільовими групами, НУО, іншими державними установами; готують аргументацію; планують дії; забезпечують реалізацію; контролюють процес і результати; організують оцінку реалізації; звітують. *

Слайд 9

Інструменти політики (1) Інструменти нормативного регулювання, які визначають права, вимоги і заборони, а також стандарти (закони та підзаконні акти) Фінансові інструменти, до яких належать податки, субсидії, торгові пільги і т. п. Інформаційні інструменти, такі як навчання, поширення інформації, публікації і т. п. Інституціональні інструменти, включаючи формування і реорганізацію інституцій з метою виконання функції держави або надання послуг, а також поліпшення їх якості Інструменти делегування функцій, до яких належать альтернативні механізми надання послуг шляхом залучення недержавних організацій *

Слайд 10

Інструменти політики (2) * Види інструментів впливу уряду Прямі Опосередковані Монетарні надати придбати податки субсидії Не монетарні заборонити вимагати інформувати просити

Слайд 11

Завдання для груп (1) Групи аналізу політики мають зібратися для обговорення найпоширеніших інструментів політики у їх сфері (5 хвилин). Питання для обговорення: найбільш поширені інструменти політики та причини їх використання; які інструменти не використовуються або використовуються рідко. Представник від кожної групи повинен представити аудиторії: тему своєї групи та інституції, представники яких є членами групи, а також “інституції, яких бракує”; результати обговорення групи; відповісти на запитання (у разі їх наявності). *

Слайд 12

Процес розробки політики – крок за кроком *

Слайд 13

Процес розробки політики *

Слайд 14

Порядок денний Порядок денний - це нагальні питання, які повинні бути вирішені політиками та чиновниками Шляхи виникнення питання на порядку денному міністерства і політиків можуть бути різними: з Програми Уряду; з прямих вказівок Президента, Парламенту або Уряду; відповідно до пріоритетів або проблем, визначених міністерством; від партнерів з неурядового сектору, засобів масової інформації або громадськості. *

Слайд 15

Аналіз ситуації Аналіз ситуації є наступним кроком розробки політики після того, як питання або проблема виникла на порядку денному. Аналіз ситуації надає інформацію про поточний стан справ у певній сфері, у якій виникли питання або проблема, і надає всі доступні (необхідні) дані для подальшої роботи над політикою. Аналіз ситуації повинен призвести до ідентифікації проблем та їх аналізу. Аналіз ситуації повинен бути максимально cконцентрованим та обмеженим у часі. *

Слайд 16

Аналіз проблеми Визначення центральної проблеми - одне з найскладніших завдань, оскільки на ній ґрунтується уся політика. Особливо важливо відрізнити центральну проблему від другорядних проблем, спричинених нею (проблема та її наслідки). Неправильно ідентифікована проблема призведе до фіаско будь-які рішення, прийняті на будь-якому рівні. *

Слайд 17

Ідентифікація альтернатив (1) Ідентифікація альтернатив – наступний логічний крок після ідентифікації та аналізу проблем. Альтернативи – це перелік можливих втручань і заходів, які можна вжити з метою розв'язання проблем і досягнення цілей політики. Якщо альтернативи сформульовані неправильно і не відповідають ідентифікованим проблемам і цілям політики, то всі наступні кроки з їх оцінки, кількісного прорахування і визначення їх впливу шляхом застосування різноманітних методів аналізу виявляться лише марнуванням ресурсів і призведуть до подальших помилок. *

Слайд 18

Ідентифікація альтернатив (2) Загальні правила: необхідно запропонувати і проаналізувати більше ніж один варіант для кожної проблеми, разом з цим уникаючи створення нереальних альтернатив; альтернатива “не робити нічого” також повинна бути розглянута; альтернативні рішення повинні розв'язувати ідентифіковані проблеми і цілі, водночас бути сумісними з обсягом політики; альтернативи повинні бути чіткими і такими, що виключають одна одну; ідентифікація альтернатив тісно пов'язана з вибором інструментів реалізації політики. *

Слайд 19

Типові альтернативи не робити нічого (збереження status quo); поліпшення ситуації за допомогою вдосконалення вже наявних елементів системи; формування нових елементів системи та їх інтеграція в наявну систему; формування нової системи. *