X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА

Завантажити презентацію

ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА

Слайд 2

Європейська політика сусідства: особлива система відносин ЄС з сусідніми державами на сході і півдні, які на даний момент або й зовсім не мають перспективи стати членами цієї організації; нова політика ЄС , яка має на меті створити на південь і схід від нових кордонів ЄС зону стабільності, миру і добробуту, шляхом налагодження тісних і довготривалих відносин з сусідніми країнами.

Слайд 3

Історія формування ЄПС 1998 р. - Звіт Ради ЄС “саме стосовно своїх сусідів ЄС має найбільші довготермінові інтереси та відчуває найбільшу потребу у цілісності та ефективності своєї політики… “ 1999 р. – Спільна стратегія ЄС “формування єдиної політики стосовно східноєвропейських країн – Росії та України …. ”

Слайд 4

Історія формування ЄПС квітень 2002 р. засідання Ради ЄС із загальних питань і зовнішніх зносин З ініціативи Великобританії і Швеції виступили з ідеєю “політики сусідства стосовно східноєвропейських країн (Молдови, України, Білорусі)” серпень 2002 р. спільний лист до Ради ЄС “Ширша Європа” Х. Солани та К. Паттена. Основна мета - стосунки зі східними партнерами після розширення 2004 р.

Слайд 5

Історія формування ЄПС Листопад 2002 р. висновок Ради ЄС “…ЄС потребує сформулювати довгостроковий та інтегрований підхід відносно східних сусідів (Україна, Білорусь, Молдова) з метою розвитку демократії та сприяння економічним реформам… і таким чином забезпечити більшу стабільність в та поза рамками нових кордонів ЄС…»

Слайд 6

Історія формування ЄПС грудень 2002 р. МЗС Польщі запропонувало «Східний вимір» політики ЄС, яка передбачала перспективу членства східних сусідів - України, Росії, Молдови, Білорусі – до ЄС. Пропозиція підтримана не була! Франція та Італія натомість запропонувала поширити політику сусідства на всіх (старих і нових) сусідів ЄС, в т. ч. і середземноморських країн. Пропозиція була підтримана ! Єврокомісію тоді очолював італієць Романо Проді.

Слайд 7

Історія формування ЄПС березень 2003 р. повідомлення Європейської Комісії для Ради ЄС та Європарламенту “Ширша Європа – сусідство: нові рамки відносин із нашими південними і східними сусідами” червень 2003 р. Рада ЄС схвалила це повідомлення як основу для розробки комплексу заходів, необхідних для здійснення у відносинах із сусідніми країнами

Слайд 8

Історія формування ЄПС травень 2004 р. Повідомлення Європейської Комісії “Європейська політика сусідства. Стратегія” 14 червня 2004 р. 25 глав держав та урядів країн-членів ЄС підписали цей документ.

Слайд 9

Країни-партнери ЄПС

Слайд 10

МОТИВИ ЄС щодо ЄПС: пригальмувати або унеможливити подальше розширення ЄС; через ЄПС ЄС намагається вплинути на політичний та економічний розвиток країн, які межують з ЄС, не надаючи їм при цьому перспективи при єднання “експансія без розширення”; можливість тримати сусідні території під контролем, але на максимальній відстані від себе і при мінімальних зобов'язаннях зі свого боку; Зацікавлення ЄС мати оточення зі стабільних процвітаючих сусідів (допомагає проводити реформи) “допомагаючи своїм сусідам ми допомагаємо собі…”; - зміцнення стратегічного енергетичного партнерства.

Слайд 11

Поділ Європи після прийняття ЄПС Після прийняття ЄПС “позаєесівська Європа “ чітко розмежована на групи країн: країни-кандидати: Хорватія , Туреччина, Македонія; Потенційні країни-кандидати: Албанія, Боснія і Герцоговина, Сербія, Чорногорія; Росія, яка має з ЄС стосунки “стратегічного партнерства”; Країни-сусіди, учасники ЄПС, які на даний момент або взагалі не мають перспектив стати членами ЄС.

Слайд 12

ЗАВДАННЯ ЄПС 1) співпраця з партнерами з метою знищення бідності та створення зони процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції. Міцних політичних і культурних зв'язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між ЄС та її сусідами; 2) закріплення позицій ЄС щодо конкретної вигоди та привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах

Слайд 13

Цілі ЄПС розширення внутрішнього ринку та регуляторних структур; привілейовані торговельні відносини; перспективи для законної міграції та руху людей; інтенсивна співпраця з метою запобігання і боротьби зі спільними загрозами для безпеки;

Слайд 14

Цілі ЄПС ативніші зусилля для сприяння правам людини; інтеграція в торговельні, енергетичні та телекомунікаційні мережі; нові інструменти для сприяння та захисту інвестицій; посилена допомога, краще реагування на потреби; нові джерела фінансування

Слайд 15

Основний інструмент реалізації ЄПС Плани дій, прийняті та погоджені ЄС та національними Урядами. Наприклад, для України у 2005 р. був прийнятий План дій на 2005-2007 рр, дію якого було продовжено і до 2010 р. Ці плани включають: політичний діалог і реформи, торгівлю й економічні реформи, економічний і соціальний розвиток, правосуддя і внутрішні справи, енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, навколишнє середовище, дослідження і нововведення, розвиток громадянського суспільства і міжлюдські контакти

Слайд 16

Фінансові інструменти ЄПС 1) TACIC, MEDA, PHARE (до 1 січня 2007р.) програми технічної допомоги. TACIC – простір країн Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії (з 1991 р.) MEDA – простір країн Середземномор'я (з 1996 р.) 2) Центр обміну інформацією з питань технічної допомоги, 1996 р. 3) Програми адміністративного “твінінгу” для консультування держслужбовців на національному рівні твінінгу”

Слайд 17

Фінансові інструменти ЄПС 4) Інструмент європейського партнерства і сусідства (з 1 січня 2007 р.), прийнятий Регламентом Європейського Парламенту і Ради 24 жовтня 2006 р. Передбачений на 2007-2013 рр. Фінансова допомога надається за допомогою програми для однієї чи багатьох країн і транскордонні програми. Наприклад, розмір фінансування на період 2007-2010 рр. складає 11,18 млрд. євро, в т.ч. 95 % - фінансування програм для однієї чи багатьох країн, 5 % - програм транскордонного співробітництва.

Слайд 18

Проекти ЄПС Середземноморський Союз ініціатор – Франція, 1997 р.; перетворився на “Барселонський процес: Союз для Середземномор'я “ 13 липня 2008 р. Союз для Середземномор'я був створений. До нього ввійшли 27 країн-членів ЄС та Алжир, Єгипет, Марокко, Туніс, Ізраїль, Сирія, Йорданія, Ліван, Мавританія, Туреччина, Палестинська Автономія, Албанія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Монако.

Слайд 19

Проекти ЄПС Східне партнерство Ініціатори - Польща і Швеція, травень 2008 р. Учасники - 27 країн-членів ЄС та Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан.

Слайд 20

Східне партнерство Проект, що має на меті зміцнення стосунків ЄС зі своїми східними сусідами і є продовженням Європейської політики сусідства у східному напрямку. Країни ЄС затвердили політику “Східного партнерства” виділивши на неї 600 млн. євро на 2009-2010 рр.

Слайд 21

Східне партнерство Польсько-шведські пропозиції були підтримані державами-членами ЄС на засіданні Європейської Ради 20 червня 2008 р. 3 грудня 2008 р. Європейська Комісія прийняла цей проект, зробивши акцент на створенні зони вільної торгівлі, підписанні угоди про асоціацію, спрощення візового режиму для країн, що беруть участь у проекті

Слайд 22

Східне партнерство 20 березня 2009 р. Рада ЄС остаточно затвердила проект «Східного партнерства» 7 травня 2009 р.(Прага) офіційний старт проекту, установчий саміт ініціативи ЄС – “Східне партнерство” . Прийнято Спільну заяву , згідно з якою “Східне партнерство” є доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з країн-партнерів.

Слайд 23

Східне партнерство Цілі “Східного партнерства”: сприяння встановленню політичної асоціації країн; створення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі між країнами-членами ЄС і державами-партнерами; лібералізація візового режиму, спрямована на встановлення безвізового режиму; багатостороння співпраця у чотирьох тематичних площинах.

Слайд 24

Східне партнерство Має вигляд багатонаціонального форуму, який функціонує на чотирьох рівнях: Зустрічі глав-держав і урядів СП (кожні два роки) Весняні зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС і країн партнерів; чотири тематичні платформи; панелі для підтримки робочих платформ

Слайд 25

Східне партнерство Для роботи Європейська комісія запропонувала партнерам чотири тематичні платформи: демократія, належне управління і стабільність; економічна інтеграція та наближення до політик ЄС. енергетична безпека; міжлюдські контакти. Ці платформи мають на меті практичну імплементацію багатостороннього виміру регіональної співпраці.

Слайд 26

Східне партнерство Є великий сумнів, що співпраця буде продуктивною. У списку країни з різними потенційними можливостями інтеграції до ЄС і різними настроями з приводу євроінтеграції: Молдова і Білорусь знаходяться під впливом Москви; Вірменія і Азербайджан, які прямо не висловлюють бажання бути членами ЄС, зацікавлені не в політичній співпраці, а в економічній – як постачальники енергетичних ресурсі; для України значимість нової пропозиції нижча за існуючі домовленості.

Слайд 27

Східне партнерство Ініціатива ЄС «Східне партнерство» для України - важливий, але допоміжний інструмент, який сприятиме успішному впровадженню реформ європейського зразка. Найперспективнішою сферою співпраці України та ЄС в рамках цього проекту є енергетика. Наша держава зацікавлена у «Східному партнерстві» через поєднання північної та південної гілок газопроводу «Дружба», створення балтійсько-чорноморського нафтового колектору, використання газопроводу «Одеса-Броди».

Слайд 28

Східне партнерство Проекти: Інтегроване управління кордонами (50 млн. євро) Програма з підтримки малого і середнього бізнесу (57 млн. євро, 2010-2013 рр.); у 2010 р. розпочався проект Іст-Інвест (7 млн. євро) – покращення інвестиційного клімату в країнах-партнерах, створення мережі бізнес-контактів; Запобігання природним людиногенним катастрофам (6 млн. євро); Програма обміну інформацією на тему охорони навколишнього середовища (1,8 млн. євро); Культурна програма “Східного партнерства” (12 млн. євро); Збільшення енергетичної продуктивності і захисту навколишнь