X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Управління навчально-виховним процесом на основі компетентнісного підходу

Завантажити презентацію

Управління навчально-виховним процесом на основі компетентнісного підходу

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Управління навчально-виховним процесом на основі компетентнісного підходу Головні акценти розвитку освіти України

Слайд 2

Протиріччя сучасної освіти ми маємо навчити дітей жити в світі, якого самі не знаємо; освіта має бути вузькоспеціальною, тому що неможна обійняти все, але вузький спеціаліст погано перенавчається, важко орієнтується у міжпредметних знаннях, йому складно знайти спільну мову із спеціалістами іншого профілю; навчання має бути предметним, тому що воно копіює, повторює організаційну структуру науки. Однак предметне навчання заважає цілісності сприйняття світу; чим більше вимог висувається до освіти, ти більше розрив між сильними та слабкими учнями; освіта повинна бути дорогою, щоб бути якісною, й одночасно має бути дешевою, щоб бути доступною; освіта має бути добровільною, тоді вона буде максимально ефективною; водночас освіта має бути обов'язковою, тому що некомпетентність стає соціально небезпечною; жити добре нам хочеться зараз, сьогодні, але вкладення у майбутнє вимагає обмежень у теперішньому.

Слайд 3

Пріоритети сучасної школи Школа має готувати учнів: До змін Розвивати в них мобільність, динамізм, конструктивність, гнучкість Вчити самостійно розв'язувати проблеми в різних сферах діяльності Використовувати в процесі навчання соціальний і власний досвід

Слайд 4

Нові завдання школи зміщують акценти в організації освітнього процесу: необхідно створювати умови для формування в учнях досвіду самостійного розв'язання проблем когнітивного, комунікативного, організаційного характеру тощо; формувати уміння робити вибір ефективно використовувати обмежені ресурси; використовувати різні джерела інформації; формувати уміння вести переговори; проявляти гнучкість. Формувати життєву компетентність як основу подальшого життєвого успіху

Слайд 5

Головні акценти розвитку освіти України спрямовані на підвищення якості освіти та її інноваційний розвиток Якість освіти – соціальна категорія, яка визначає: стан та результативність процесу освіти в суспільстві, його відповідність потребам та очікуванням суспільства (різних соціальних груп) в розвитку та формуванні громадянських, побутових та професійних компетенцій особистості.

Слайд 6

Що віддзеркалюється в якості освіти? ♦ здатність школи виконувати на певному рівні свої функції та завдання ♦ повнота реалізації школою кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного та іншого потенціалу і ресурсів ♦ динаміка процесу розвитку школи ♦ позитивне сприйняття її суспільством, учасниками освітнього процесу ♦ значимість школи як соціокультурного інституту духовності ♦ зв'язок школи з закладами культури, іншими закладами освіти ♦ досягнення школи, педагогів, учнів в конкурсах; підготовленість та конкурентоспроможність її випускників ♦ розвиток школи як соціальної системи ♦ досконалість підходів, технологій і процедур забезпечення якості освітнього процесу та його результатів.

Слайд 7

Розуміння нової якості в освіті сьогодні пов’язують з компетентнісним підходом, який орієнтує освіту на: практичні результати, досвід особистісної діяльності, вироблення ставлень та цінностей, зміни в організації та змісті навчання

Слайд 8

Спеціальна сесія ООН, яка проходила в Нью-Йорку 8-10 жовтня 2002 року уточнила зміст словосполучення “якісна освіта” це поняття включає не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками, які й складають основу соціальної компетентності (зрілості) дитини

Слайд 9

Структура соціальної зрілості дошкільника фізична готовність до школи – рівень фізичного розвитку дитини; психічна готовність, яка визначається розвитком вищих психічних функцій; соціальна – тобто рівень розвитку пізнавальних інтересів та комунікативних умінь, знань правил поведінки та моральних понять; дидактична, яку необхідно розглядати як передумову формування таких умінь, як читання, письмо та рахунок.

Слайд 10

Структура навчальної зрілості молодшого підлітка, що закінчує початкову школу елементарні знання, уміння та навички по предметах освітнього стандарту для початкової школи (діагностика навченості) узагальнені навчальні уміння, які пов’язані з розвитком загальних здібностей відповідність віковим нормам фізичного та психічного розвитку пізнавальні інтереси та мотивація щодо продовження навчання на другому ступені школи знання елементарних моральних понять (добро, зло, любов та ін.), а також правил поведінки, розвиненість комунікативних умінь

Слайд 11

Показники особистісної та навчальної зрілості старшого підлітка володіння системою предметних знань і умінь, які необхідні для навчання за базовим стандартом основної середньої освіти сформованість Я-концепції особистості, адекватної самооцінки та здібності до саморегуляції поведінки і діяльності висока мотивація досягнень успіху в обраному профілі навчання психофізіологічні знання старшого підлітка про себе, усвідомлене прагнення дотримуватися здорового способу життя гуманістична позиція в спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку, духовно-моральної орієнтації

Слайд 12

Показники соціальної зрілості випускника школи системність знань про оточуючий світ знання про людину стійкий професійний вибір і висока мотивація досягнення життєвого успіху здатність до саморегуляції поведінки адаптація в соціумі та саморегуляція в діяльності готовність до збереження свого здоров’я в інтенсивних умовах навчання та праці готовність до створення здорової сім’і відповідальність за прийняття рішень у статевому житті стійка соціально-моральна орієнтація громадянська позиція високий духовно-моральний потенціал розвитку особистості

Слайд 13

Головним завданням педагога стає мотивування дитини на проявлення ініціативи та самостійності. нова роль педагога – це роль фасилітатора (від англ. facilitate – полегшувати, сприяти ), консультанта, наставника, який, перш за все, підтримує дитину в її навчальній діяльності через педагогічну взаємодію.

Слайд 14

За словами В. Кременя: «Освіта сьогодні покликана сформувати нову людину – компетентну, освічену, виховану – патріота, фахівця своєї справи» . В світі є три підходи, на основі яких можна розбудовувати освітній процес у сучасній школі: підхід з погляду змісту, де головним стає те, що викладається учням в школі підхід з погляду процесу навчання, коли аналізуються всі “ реальні ” явища та процеси, що відбувається в класі, тобто: що відбувається під час навчання? Як учні вчаться? Що насправді вони засвоюють з викладеного? підхід з погляду результатів, який спрямовує процес навчання на цілий набір компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень тощо), котрими мають оволодіти учні, що закінчують школу.

Слайд 15

Компетентнісний підхід розглядає результат навчання як здатність вирішувати проблеми різної складності на основі тих знань, що має учень; як уміння діяти в ситуаціях, коли може виникнути необхідність у самостійному визначенні рішення завдання, уточнення його умов, самостійній оцінки отриманих результатів; як розвиток певних особистісних якостей і формування системи цінностей, перш за все моральних. Ця модель формує в учнів компетентність, як здатність діяти в ситуації невизначеності при рішенні актуальних для них завдань.

Слайд 16

Компетентнісний підхід суттєво змінює: принципи визначення цілей освіти, відбору її змісту, методи навчання організаційні форми навчання результат навчання

Слайд 17

Національне агентство Швеції з питань освіти ще у 1999 році визначило компетентності, які потрібно розвивати й оцінювати в школах: здатність приймати свідомі етичні рішення; розуміти та використовувати в житті демократичні принципи; креатину здатність і комунікативні здібності. здатність бачити зв’язок та знаходити власний шлях у навколишньому світі;

Слайд 18

Фінські вчені розробили структуру оцінювання освітніх результатів, в основі яких лежать три ключові компетентності: вміння вчитися: здатність оцінювати та розв’язувати нові завдання; здатність переносити вміння та здібності в контекст нової ситуації, автономність і самоконтроль; бажання та готовність бути залученим до діяльності, яка зорієнтована на досягнення певних цілей; комунікативна компетентність: соціальні та інтерактивні вміння; співпраця та вміння знаходити компроміс; вербальне та невербальне сприйняття; когнітивні, комунікативні вміння; Інтернет і медіа компетентність; навчання протягом усього життя: засвоєння стійкої мотивації до навчання; оцінка і аналіз власних умінь та результатів навчального процесу; освоєння Інтернет-технологій, бачення в культурі внутрішню цінність; відкритість до інших культур, до діалогу.

Слайд 19

Ключові компетентності, які були виділені в Самарській області Росії на основі запитів роботодавців 1) готовність до розв'язання проблем, 2) технологічна компетентність, 3) готовність до самоосвіти, 4) готовність до використання інформаційних ресурсів, 5) готовність до соціальної взаємодії, 6) комунікативна компетентність.

Слайд 20

Українські вчені виокремили п’ять наскрізних ключових компетентностей, формування яких має здійснюватися в рамках кожного навчального предмета (згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти). Вміння вчитися Здоров'язберігаюча компетентність Загальнокультурна (комунікативна) Соціально – трудова Інформаційна