Презентація на тему:
СИСТЕМИ ТА МЕТОДИ РАНЖУВАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

СИСТЕМИ ТА МЕТОДИ РАНЖУВАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ СВІТОВИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

ХРОНОЛОГІЯ Липень 2000 року, Варшава - перші міжнародні заходи по ранжуванню університетів за участю 40 делегатів із 20 країн світу. 2003 рік - підготовлено перший рейтинг у рамках проекту «Академічний рейтинг університетів світу». Розробник Інститут вищої освіти Шанхайського університету. Грудень 2004 року, Вашингтон - міжнародний захід за участю 25 спеціалістів по ранжуванню університетів з Австралії, Канади, Китаю, Німеччини, Японії, Нової Зеландії, Польщі, Румунії, Російської Федерації.

ПРИЧИНИ ЗАСТОСУВАННЯ РЕЙТИНГІВ Загострюється міжнародна конкуренція університетів. Студенти та викладачі пізнають якість вищої освіти за межами рідної країни. Поступово формується єдина міжнародна точка зору на те, яким повинен бути високоякісний університет. Це стає не тільки можливим, але й необхідним!

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЙТИНГВ Університетські таблиці ліг надто популярні серед студентів та їх батьків і поступово починають завойовувати визнання серед академічних діячів як ефективний механізм оцінювання академічної якості та репутації університету.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РАНЖУВАННЯ Ідентифікація належності університетів до «світового рівня» Удосконалення методик ранжування Створення державних та регіональних рейтингів Забезпечення розробникам та користувачам рейтингів можливості обміну інформацією щодо підходів та методів їх використання

СТРАТЕГІЯ РАНЖУВАННЯ Достовірно, обєктивно, точно та ефективно віддзеркалювати якість вищої освіти Стратегія може бути реалізована, якщо здійснити: Грунтовне дослідження глобального явища (масовість вищої освіти), що швидко розвивається Розробку рамок і процедур існуючих систем рейтингів і таблиць Міжнародний порівняльний аналіз рейтингів та таблиць ліг, методик, які покладені в їх основу Удосконалення існуючих систем рейтингів та таблиць ліг університетів

ДИНАМІКА КОНТИНГЕНТУ

ЦІЛІ РЕЙТИНГУ

МОДЕЛІ РАНЖУВАННЯ УНІВЕРСИТЕТ В ЦІЛОМУ ПО ОКРЕМИМ ДИСЦИПЛІНАМ ЗМІШАНА МОДЕЛЬ (ОБЄДНУЄ ДВІ ПЕРШІ) Серед 10 рейтингових систем надають перевагу моделям: Університет в цілому…….…………………. 7 По окремим дисциплінам……………...…….1 Змішана модель…………………….………....2

КАТЕГОРІЇ РАНЖУВАННЯ Діяльність університетів оцінюється 72 різними показниками, які згруповані в 7 більш широких категорій Серед 10 розробників враховують: Якість академічного персоналу………...…10 Рівень поступаючих студентів…………..….9 Якість програм здобуття диплома………....7 Якість аспірантських програм…………..…5 Ресурси………………………………….. ..….10 Думка зацікавлених осіб…………….……….8

ЯКІСТЬ АКАДЕМІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ Формується в залежності від цілей рейтингу Наукові дослідження …………………………..……7 Престиж……………………………………..………...7 Якість викладання………………………..…………3 Можливі виріанти залежно від фокусу рейтингу: Наукові дослідження (фокус) - викладання (н/в) Викладання (фокус) - наукові дослідження (н/в) Висока якість науково-дослідної діяльності однозначно свідчить про високий рівень викладання. Збір незалежних достовірних, обєктивних, точних даних щодо якості викладання потребує значних фінансових, матеріальних, трудових, організаційних, часових ресурсів

РІВЕНЬ ПОСТУПАЮЧИХ показники достатньо популярні Оцінка на державних вступних екзаменах/ успішність в старших класах (характеристика вкладень і не залежить від якості університету). Проте, використовується практично всіма розробниками рейтингів Мінімальний прохідний бал при вступі Рівень прийому в університет/потреба в місцях Географічний розкид (частка студентів з інших регіонів країни на першому курсі; відсоток іноземних студентів на першому курсі; відсоток іноземних аспірантів; чисельність іноземних студентів на одного студента денної форми навчання)

ЯКІСТЬ ПРОГРАМ ЗДОБУТТЯ ДИПЛОМУ Класифікація ступенів (з відзнакою тощо) Державні академічні нагороди, здобуті студентами Випускники, які подовжили навчання в аспірантурі Рівень закінчення/відсіву/затримки закінчення Рівень безробіття серед випускників Середня стартова заробітна плата випускника Контакти студентів з викладачами Взаємодія студентів Інші додаткові показники

ЯКІСТЬ ПРОГРАМ АСПІРАНТУРИ Ступені магістра/доктора, що присвоюються Іноземні студенти Рівень успішної/неуспішної здачі профе-сійних екзаменів Підготовка до наступної карєри Студенти майже не орієнтуються на якість аспірантських програм. Якісні аспірантські програми є привабливими для кваліфікованого викладацького складу, що підвищує загальний академічний рівень університету.

РЕСУРСИ ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ До цієї категорії відноситься найбільше число показників Серед 10 розробників рейтингових таблиць враховують: Бібліотеки……………………………………….…….5 Інформаційні технології…………………...………..5 Факультети/інфраструктура……………….………3 Академічна підтримка студентів…………..…...…9 Неакадемічна підтримка студентів………...….….4 Всього витрат на одного студента………………...5 Підтримка персоналу……………………..………...4

ІНШІ КАТЕГОРІЇ ПОКАЗНИКИ Частка викладачів, які працюють на повну ставку Навчальні курси, де працюють професори, які мають постійний контракт Рівень прийому Чисельність/частка аспірантів Розмаїття контингенту студентів (не за географічною ознакою) Кількість навчальних курсів, що передбачені програмою Чисельність навчальної групи Гнучкість доступу Наявність усіх служб побутової підтримки Термін отримання ступеню Прожиткова вартість життя (загальна) Інформація про населений пункт

РЕЙТИНГ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ

РОЗПОДІЛ ПРОПОЗИЦІЙ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗА ТЕМАТИЧНИМИ НАПРЯМАМИ

ЦІЛІ РАНЖУВАННЯ РЕЙТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ Інформація дає можливість здійснювати: Рейтингове управління системою вищої освіти на державному рівні Рейтингове управління діяльністю універси-тетів на регіональному рівні Рейтингове управління стратегією розвитку університету

МОДЕЛЬ РАНЖУВАННЯ УНІВЕРСИТЕТ У ЦІЛОМУ Дає можливість визначити: Лідерство університету та його визнання на міжнародному, державному, регіональному і галузевому рівнях на підставі комплексного оцінювання результатів діяльності за рейтинговими індикаторами Сильні і слабкі сторони університету та його позиціонування в системі (групі)

АКТИВНІСТЬ ПОЗИЦІОНУВАННЯ СТАТИЧНА МОДЕЛЬ Фіксує досягнуті результати університету на кінець звітного періоду ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ Фіксує темпи росту рейтингових індикаторів на кінець звітного періоду по відношенню до базисного періоду ЗМІШАНА МОДЕЛЬ Об’єднує перші дві моделі. Дає можливість враховувати активність університету у досягненні стабільності та розвитку

ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ Досягнення університетом виміру коефіцієнта пріоритетності більшого за коефіцієнт пріоритетності системи Коефіцієнт пріоритетності системи дорівнює одиниці Пріоритетні університети - мають коефіцієнт пріоритетності більший одиниці Депресивні університети - мають коефіцієнт пріоритетності менше одиниці

ПРІОРИТЕТНІСТЬ ІНДИКАТОРІВ ВАГОВІ КОЕФІЦІЄНТИ Можливі три варіанти реалізації проблеми: Оцінювання і ранжування університетів по кожному рейтинговому індикатору Визначення розробником рейтингу вагових коефіцієнтів Вивчення і застосування вагових коефіцієнтів, які використовуються іншими розробниками

ВАГОВІ КОЕФІЦІЄНТИ д О С В І Д Якість академічного персоналу………..0,27 Рівень поступаючих студентів…………0,11 Якість програм отримання диплому.…0,14 Якість програм аспірантури…………....0,04 Ресурси……………………………….…….0,24 Думка зацікавлених осіб…………….…...0,14 Інше……………………………….……..….0,06

ФОРМАТ РАНЖУВАННЯ СИСТЕМА - ГРУПИ СИСТЕМА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІІІ-ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ Ранжування здійснюється в конфігурації “система - групи” незалежно від підпорядкування, масштабів вищих навчальних закладів, галузей знань та напрямів підготовки, видів економічної діяльності, на які спрямована підготовка кадрів з вищою освітою

МЕРЕЖА

ПІДПОРЯДКУВАННЯ

ФОРМАТ РАНЖУВАННЯ ГРУПИ Класичні університети Педагогічні, гуманітарні, фізичного виховання і спорту Культури, мистецтва, живопису, скульптури та дизайну Технічні Технологічні, будівництва та транспорту Охорони здоров’я Аграрні Економіки, управління, підприємництва і торгівлі Правоохоронні

ОБЛАСТІ РАНЖУВАННЯ ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ Лідерство. Міжнародне, державне та галузеве визнання Ефективність організаційної структури Кадровий потенціал. Професорсько-викладацький склад Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів Ефективність наукової та науково-технічної діяльності Інтеграція науки і освіти Доступ до вищої освіти Контингент студентів Виховна робота Результативність підготовки фахівців Видавнича діяльність Джерела фінансування. Використання ресурсів Інформаційні ресурси Навчальна та соціальна інфраструктура Болонський процес

РОЗРАХУНКОВІ КОЕФІЦІЄНТИ Коефіцієнт пріоритетності - відношення рейтингового індикатора університету до рейтингового індикатора системи (групи) Сумарний коефіцієнт пріоритетності - сума коефіцієнтів пріоритетності університету в кожному тематичному напряму системи (групи) Інтегральний коефіцієнт пріоритетності - сума сумарних коефіцієнтів пріоритетності університету, системи, групи.

ВЕКТОР РАНЖУВАННЯ Ранжування може здійснюватися за: Коефіцієнтом пріоритетності кожного відповідного рейтингового індикатора Сумарним коефіцієнтом пріоритетності за кожним відповідним тематичним напрямом Інтегральним коефіцієнтом пріоритетності в конфігурації системи (групи)

РЕЗУЛЬТАТ И Таблиця ліг університетів - ранжування і розподіл за алфавітом університетів в конфігурації “система - група” в залежності від досягнутих результатів. Рейтинг - місце, яке займає вищий навчальний заклад за результатами своєї діяльності в конфігурації “система - група”. ФОРМА ПРЕДСТАВЛЕННЯ: Таблиці Діаграми

ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ Створення організаційно-розпорядчого механізму Створення Експертної групи Затвердження Переліку тематичних напрямів та рейтингових індикаторів Розробка і затвердження методики ранжування Створення автоматизованої системи збору, обробки та збереження інформації Збір та обробка первинної інформації Аналіз результатів ранжування, підготовка матеріалів до друку Тиражування