Презентація на тему:
Родинно-сімейне виховання

Родинно-сімейне виховання

Сім’я – природний і найбільш стійкий елемент людського суспільства. Природна і постійно діюча ланка виховання людини на всіх стадіях життя.

Основні функції сім‘ї Економічна функція – забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одиниці і є необхідною умовою добробуту, фізичного, мораль-ного й духовного розвитку усіх її членів, здійснення громадських свобод і прав. Репродуктивна функція сім'ї буде успішною в тісному взаємозв'язку з економічною, що забезпечить достатню народжуваність дітей, матеріальні умови їх зростання і виховання. Виховна функція – це здійснення за сучасних умов первинної соціалізації дітей і виховання їх до соціальної зрілості.

Методи сімейного виховання Особистий приклад батьків розповідь; пояснення; бесіда; настанова; порада. Заохочення вимогливість; об'єктивність. Покарання виявлення поваги до особистості.

Народні звичаї і традиції день пам'яті (проводи) померлих людей; загиблих воїнів; День Перемоги; День Матері; Новий рік; Різдво; Великдень; Вербна неділя; Зелені свята; Івана Купала; свято Знань; День Національної незалежності.

Дати родинного календаря день родини; дні народження кожного члена сім'ї; сімейні ювілеї; роковин подружнього життя за участю дітей і онуків.

Стимулюючі методи педагогічна вимога; громадська думка; орієнтація на очікувану радість; змагання; похвала; заборона; нагорода; застереження; навіювання; заохочення; покарання.

ПОМИЛКИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ЯК ПРИЧИНА «ВАЖКИХ» ШКОЛЯРІВ Класифікація типів міжособистісних стосунків у родині Гармонійна родина – родина, в якій стосунки будуються на основі взаємної довіри, соціальні ролі взаємно допов-нюють одна одну, кожен виконує визначені функції. Деструктивна родина – родина, в якій відсутня спіль-ність у рішенні життєвих проблем, немає взаємності в емоційних контактах, простежується автономія в пове-дінці окремих членів родини, що перешкоджає прийнят-тю сімейних колективних рішень. Родина, що розпадається, – характеризується наявністю конфліктної ситуації, яка полягає у фактичному розлученні батьків, що продовжують жити разом. Родина, що розпалася, – родина, в якій один з батьків залишив родину, живе окремо, але певною мірою зберігає контакти з родиною і виконує частину своїх сімейних функцій. Неповна родина – родина, в якій у силу якихось обставин відсутній хто-небудь з батьків.

Типи неправильного сімейного виховання Гіпопротекція полягає в зниженому рівні опіки за дитиною з боку старших. Виявляється недоліком опіки і контролю, відсутністю інтересу батьків до захоплень і переживань дитини; крайня форма такого типу виховання – повна бездоглядність, у результаті чого відсутній елементарний догляд за дитиною (не нагодована, погано і неохайно одягнена, відсутні необхідні умови для виконання домашніх завдань).

Прихована гіпопротекція контроль за поведінкою дитини відрізняється формалізмом; заборони і заохочення, сформульовані самими батьками, легко і швидко ними ж і забуваються; дитина знає: те, чого не можна зробити зараз, у дану хвилину, можна буде зробити завтра; виконання батьківських обов'язків перетво-рюється на формальну необхідність, що їм нав'язує суспільство.

Потураюча гіпопротекція пов'язана, з одного боку, з безконтроль-ністю і вседозволеністю, а з іншого боку, з бажанням батьків захистити дитину від покарань учителів; як правило, у цьому випадку рівень опіки за дитиною незначний, а ступінь задоволення її потреб високий.

Домінуюча гіперпротекція з одного боку: дріб'язкова опіка дітей, твердий контроль за їх поведінкою, захист їх від якихось небезпек; з іншого: в усьому дітям нав'язується своя думка, своя воля, придушуючи в підлітків у такий спосіб самостійність, ініціативність, почуття відповідальності.

Потураюча гіперпротекція дитина – в центрі уваги всіх членів родини, об'єкт загального милування; вчинки дитини сприймаються без критики; батьки намагаються захистити дитину від можливих труднощів, заохочують її егоїзм.

Явне і приховане емоційне відкидання батьки пов'язують свою дитину з якимись негативними моментами в їхньому житті; діти відчувають себе перешкодою на шляху здійснення батьківських планів; у своєму крайньому прояві такий тип виховання одержав назву виховання за типом «Попелюшки»; може супроводжуватися жорстоким поводженням з дитиною.

Виховання за типом жорстокого поводження характеризується в постійних фізичних покараннях за найменші провини і неслухняність. Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності покладання на дитину в силу якихось причин обов'язків по догляду за молодшими або безпомічними членами родини; підліток починає розуміти, що на ньому лежить велика відповідальність, що він повинен виправдати сподівання родини.

Суперечливе виховання одні члени родини дотримуються одних вимог до дитини, а інші відстоюють і застосовують інші вимоги до дитини. Зміна виховних прийомів може привести до заміни одного типу виховання, що раніше застосовувався, іншим.

Тест: „Особливості взаємин у родині” (англійського психолога Г.Пейна) 1. Кого ви бачите у своїх дітях? а) людей, рівних вам; б) тих, хто допоможе вам заново пережити ваше дитинство, юність; в) маленьких дорослих; г) тих, хто постійно відчуває потребу у ваших радах. 2. Діти запросили в гості однолітків, і ви: а) дозволяєте їм залишитися самим: нехай роблять, що хочуть; б) складаєте їм компанію, намагаючись триматися на рівних; в) складаєте дітям компанію і запитуєте, чи вважають вони своїх батьків так само веселими, як вас; г) ні в що не втручаєтеся, але натякаєте, що ви завжди поруч, на випадок, якщо щось трапиться. 3. Коли ви намагаєтеся поводитися, начебто ви не старші від своїх дітей, то ви робите це для: а) підтримувати з дітьми гарні стосунки; б) скоротити різницю у віці; в) утримати родину довше разом; г) для вас це природно. 4. Ваша дитина-підліток вимагає переключити телевізор з фільму, що вам дуже подобається, на музичну програму. Що ви робите? а) виконуєте прохання дитини і дивитеся передачу разом; б) відповідаєте, що треба почекати, поки, закінчиться ваш фільм; в) обіцяєте найближчим часом купити телевізор у кімнату своїй дитині; г) записуєте фільм на відеокасету, а дитині дозволяєте дивитися передачу, яка її цікавить. 5. Якою буде ваша реакція, коли ви побачите, що ваша дитина-підліток зробила пірсинг? а) вважаю, що це її (його) особиста справа; б) почну жартувати; в) скажу, що це модно, не бажаючи, щоб мене вважали старомод ним; г) зроблю собі те саме.

6. У разі виникнення суперечки з дітьми ви: а) рідко говорите, що вони помиляються, побоюючись, як би вони не стали відкидати вас зовсім; б) погоджуєтеся змінити позицію, тому що подальша суперечка марна; в) залишаєте останнє слово за дитиною, не бажаючи з нею сваритися; г) погоджуєтеся з дитиною, якщо вона дійсно права. 7. Ваша дитина-підліток вмикає на повну потужність музику, а ви: а) затикаєте уші ватою і займаєтеся своїми справами; б) зменшуєте голосність; в) миритеся з цим, якщо вже так дитині хочеться; г) висловлюєте своє незадоволення голосною музикою. 8. Поговоримо про ваш вік. а) ви прагнете не помічати і не підкреслювати різниці у віці між вами і вашою дитиною; б) Ваша дитина знає, скільки вам років; в) ви приховуєте свій вік від дитини; г) у розмові часто підкреслюєте, що знаєте більше за дитину, тому що ви старші. 9. Як ви вдягаєтеся? а) не приділяєте увагу своїм убранням; б) вибираєте той одяг, що найбільше пасує вам; в) намагаєтеся додержуватися стилю своєї дитини, вважаючи, що це допоможе установити більш тісний зв'язок між вами; г) додержуєтеся молодіжної моди, тому що так ви почуваєте себе молодше. 10. Свої стосунки з дітьми ви будуєте так: а) поводитеся з ними, як з дорослими; б) поводитеся з ними, як з маленькими; в) намагаєтеся бути їх приятелем; г) поводитеся так, як повинні поводитися батьки.

1. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0. 2. а) 1; б) 3; в) 2; г) 0. 3. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0. 4. а) 3; б) 0; в) 2; г) 1. 5. а) 0; б) 1; в) 2; г) 3. 6. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0. 7. а) 1; б) 0; в) 2; г) 3. 8. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0. 9. а) 2; б) 0; в) 3; г) 1. 10. а) 2; б) 1; в) 3; г) 0.

Обробка результатів. Знайдіть суму ваших балів. 20–30 балів. Ви взяли на себе роль приятеля власних дітей, забувши про свою роль наставника. Однак бути просто приятелем недостатньо, бо діти відчувають пот-ребу в керівництві. Треба зрозуміти, що з різницею у ві-ці зробити нічого не можна, тож важливо усвідомити, що саме ви повинні бути опорою своїм дітям. 11–19 балів. Ваші діти не знають, як їм з вами поводи-тися. З одного боку, ви явно намагаєтеся їм в усьому потурати, а з іншого, прагнете виконувати роль батька. Коли ви наполягаєте на чомусь, то це викликає в дітей розгубленість, гнів і непокору. Ваші стосунки можна змінити, ви маєте припинити грати в приятеля і стати для дітей взірцем зрілої і відповідальної поведінки. І нехай вас не турбує, що діти не зрозуміють вас. 0–10 балів. Так тримати! Ви відчайдушно намагаєтеся зрозуміти й оцінити настрій своєї дитини. Ви досить розумні і знаєте, як будувати стосунки з дітьми за вашими, а не за їхніми умовами. Сварки неминучі, однак діти вас поважають і люблять, а головне — бачать у вас надійного і люблячого батька.