X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання історії України

Завантажити презентацію

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання історії України

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання історії України у 5-му кл. відповідно до нового Державного стандарту.

Слайд 2

Нормативна база: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» ; Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; лист МОН від 24.05.13 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»; Навчальна програма з історії для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, Київ, 2012

Слайд 3

У межах навчального предмета «Історія України» в 5 класах ЗОШ України з 2013/14 н. р. вивчатимуть курс Вступ до історії. Кількість годин на вивчення курсу: загалом – 35 годин, 1 година на тиждень. Курс є пропедевтичний, що й визначає його початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів.

Слайд 4

Мета та завдання курсу: Мета курсу: створення умов для успішного опанування учнями наступних систематичних курсів історії України та всесвітньої історії. Головними завданнями курсу є: - формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; - розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.

Слайд 5

знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле; застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті; знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання; Зміст курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

Слайд 6

складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом; зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів; оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого. Зміст курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

Слайд 7

У програмі передбачено години для: уроків узагальнення та тематичної перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок учнів, уроку підсумкового узагальнення практичних занять; резервний час, який вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Слайд 8

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, що дає змогу сформувати чіткі просторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10–11 років, в учнів формуються первинні знання та уявлення про: - розвиток історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому, - історичний час і простір, - що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, – як письмовими, так і візуальними, а також речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище.

Слайд 9

Курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Матеріал підручника є вичерпним і може доповнюватись вчителем за умови його збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії, так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки в програмі сформульовано як перелік умінь та навичок, що їх мають набути учні в процесі вивчення кожної теми.

Слайд 10

передбачає ознайомлення на рівні уявлень з поняттями: «історичний час» та одиниці і способи його вимірювання, формування початкових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі, про співвідношення року зі століттям; «історичний простір», формування початкових умінь працювати з історичною картою, її легендою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею; «історичні джерела», їх види і особливості, формування початкових умінь працювати з різними видами джерел. Першій розділ «Звідки і як історики довідуються про минуле»

Слайд 11

Дата уроку К-ть годин ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ   10   Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ   Істоpiя як наука. Українські вчені-історики. Історія і час Історична карта Писемні джерела. Архіви Мова як джерело знань про минуле. Фольклор Речові історичні джерела. Музеї Географічні назви в історичній науці   Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево   Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле Учень/ Учениця: ◌ креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати, співвідносить рік зі століттям; ◌ розрізняє умовні позначки на історичній карті, знаходить на карті територію України, її столицю; ◌ розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два-три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево; ◌ коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього; ◌ пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела й які вони бувають; ◌ наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи; ◌ добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; ◌ висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле   1 Тематичне оцінювання

Слайд 12

знайомить учнів з важливими подіями з історії України та видатними історичними особистостями у хронологічній послідовності. Другий розділ «Про що і про кого розповідає історія»

Слайд 13

  11 Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ   Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя Житло і побут давніх українців Київські князі. Запровадження християнства Українське козацтво у битвах і походах Українське село і місто у ХVІІІ ст. Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру Українці в революції 1917–1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939–1945) та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн Проголошення незалежності України   Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю   Учень/ Учениця: ◌ установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття; ◌ знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; ◌ розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи; ◌ виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; ◌ складає запитання щодо перебігу історичної події; ◌ пояснює, про що і про кого розповідає історія як наука; ◌ зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України; ◌ висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення   1 Тематичне оцінювання

Слайд 14

Третій розділ «Які пам’ятки є частиною історії» інформація спрямована на формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання і пам’ятки українського народу.

Слайд 15

  9 Розділ ІІІ. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ   Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України Учень/ Учениця: ◌ установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; ◌ показує на карті місцезнаходження цих пам’яток; ◌ називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; ◌ пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань; ◌ складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; ◌ наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх; ◌ висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження   1 Тематичне оцінювання   1 Узагальнення до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України» Учень/ Учениця: ◌ пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки; ◌ висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого   1 Резерв

Слайд 16

Набуття предметних компетентностей: позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій; співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення; орієнтуватися на адаптованій історичній карті; показувати на карті територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів.

Слайд 17

Набуття предметних компетентностей: свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях; отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення;

Слайд 18

Набуття предметних компетентностей: на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності; описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.

Слайд 19

Особливості організації навчально-виховного процесу Форми та методи навчання історії в 5 класі, а також зміст історичної освіти повинні обов’язково узгоджуватися з віковими особли