Презентація на тему:
Професійна компетентність учителя як необхідна умова ефективності процесу навчання

Професійна компетентність учителя як необхідна умова ефективності процесу навчання Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи й учня, він досконалий учитель. Л.Толстой

А В Т О Р И Т Е Т

Мозковий штурм “ Цінності, важливі для авторитету вчителя ” Учитель – це наша совість, Взірець у житті єдиний, Без нього життєва повість Не пишеться у людини. Віолетта Дворецька

Цінності: професійні знання; володіння педагогічними методиками; створення ситуації успіху; ініціативність; навички саморегуляції; позитивне настроювання; об'єктивність ; толерантність; самодисципліна; знання навчального матеріалу; любов до дітей; розумнавимогливість; особистий приклад; винахідливість; почуття міри; особистий інтерес; гнучкість; педагогічніздібності; відповідальність; простота у викладі матеріалу; вимогливість; креативність; активність; саморозвиток; принциповість; повага.

Учитель – це наша совість, Взірець у житті єдиний, Без нього життєва повість Не пишеться у людини. Віолета Дворецька

Функції вчителя у суспільстві Дидактична – передача знань учням. Розвивальна – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу учня, для його самовираження та його самоствердження. Виховна – організація діяльності дітей і переведення загальнолюдських цінностей у свідомість і досвід поведінки учнів.

Інші функції вчителя соціалізаційна посередницька корекційна діагностична координаційна

Педагогічна діяльність – це діяльність вчителя, змістом якої є керівництво діяльністю учнів у навчально-виховному процесі, що забезпечує розвиток головних сфер його особистості.

Структура педагогічної діяльності Мотив – внутрішня спонука, що стимулює педагога до професійної діяльності. Мета – формування особистості учня як гідного громадянина держави. Суб'єкт – вчитель, педагогічний колектив. Об'єкт – учень, вихованець. Зміст – процес організації навчальної діяльності учнів. Засоби – наукові знання, тексти підручників, технічні засоби. Способи діяльності – пояснення, розповідь, ілюстрація, групова робота тощо. Результат – розвиток учня, становлення його як особистості.

“ Щоб дати учневі промінь світла, педагогові треба виховати в собі сонце ”

Учитель – автор, але його слухачі і глядачі не аплодують йому. Він – скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він – лікар, але його пацієнти рідко дякують йому за лікування і не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сила для щоденного натхнення? Лише в самому собі, лише в усвідомленні величі своєї праці. С. Соловейчик

Нові державні стандарти – це вектори подальшого розвитку освіти Головна ідея – особистісний розвиток дитини, її особистісно-психологічне й соціальне формування. В основу нових стандартів покладено компетентнісний підхід від дошкілля до старшої школи. Компетентність розглядають як інтегровану особистісну рису, набуту в процесі навчання.

На засадах компетентнісного підходу освіти має реалізовувати 2 функції навчального процесу: Навчити дитину навчатисявпродовж життя, щоб вона могла й усвідомлювала необхідність отримувати інформацію Навчитидитину використовувати знання в практичній роботі

Новий статус і нові вимоги до вчителя: Він отримує статус керівника пізнавальної діяльності учнів, що посилює його роль і значення в освітньому процесі. Педагог має виконувати функції управлінської діяльності: Планування Мотивації Організації та контролю

Компетентність – це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Компетентний – має достатні знання в який-небудь галузі; той, хто з чим-небудь добре обізнаний, тямущій; кваліфікований.

Шлях до ефективності організації процесу підвищення професійної компетентності вчителя лежить через розуміння мотивів його діяльності стимул, мотиви процес зростання професійної компетентності

Мотиви: усвідомлення потреби; активні рушійні сили, що визначають нашу поведінку

лат. movere – “ надати руху ”, “ штовхати ” фран. – motiv – “спонукати”

Піраміда мотивів А. Маслоу Фізіологічні потреби ( в їжі, продовженні роду) Безпека існування Соціальні потреби (належність до колективу, спілкування, уваги до себе, піклування про інших) Престижність потреби (авторитет з боку інших, службовий статус, відчуття власної гідності, самоповага) Потреби самовираження

Суперечності У ході процесу виниклі суперечності можна розподілити на кілька груп, а саме: Перша група - протиріччя між рівнем соціального забезпечення вчителя та професійними аспектами його діяльності; Друга група – протиріччя суб'єкта діяльності, які пов'язанні з невідповідністю між соціально-освітньою ситуацією, яка швидко змінюється, і стилем діяльності педагога, який уже склався упродовж років; Третя група – протиріччя між творчою спрямованістю педагога й існуючими педагогічними каннами, нормативами, притаманними педагогічному колективу, органам управління, батькам.

Варіанти поведінки Кожна з них відрізняється від іншої домінуючою орієнтаціє. Співробітників, а також значущістю для них таких факторів, як результат та витрати. Першу групу складають співробітники, які виважено розміряють свої витрати для досягнення необхідного результату, намагаючись при цьому запобігти значним витратам, виконуючи лише те без чого неможливо обійтись (орієнтація на захищеність, матеріальну стабільність). Другу групу складають співробітники, які орієнтовані на результат. Вони, як правило, роблять усе, що необхідно для досягнення цілей організації, тобто докладають стільки зусиль, скільки необхідно для досягнення мети (орієнтація на саморозвиток та самореалізацію), спрямовані на всебічне удосконалення своєї діяльності через підвищення рівня професійної компетентності.

Потреби самовираження Професійну потребу педагога школи ми можемо визначити як його внутрішній стан, який склався під впливом усвідомленої нестачі у створенні умов праці, які забезпечують бажаний рівень його педагогічної діяльності. Під цими умовами можемо розуміти як суб'єктивні, так і об'єктивні фактори.

Потреби та мотиви діяльності щодо задоволення потреб Потреби Самовираження Мотиви діяльності Зростанняпрофесійної майстерності; Загальнокультурний розвиток; Робота, що дозволяє проявити свої можливості та реалізувати свої ідеї; Лідерство, можливість вести за собою інших Деякі способизадоволення потреб педагога Доручення, більш складні і відповідальні, ніж іншим педагогам. Надання більшої самостійності в діяльності. Надання можливості систематично підвищувати кваліфікацію. Направлення на курси з перспективних педагогічних діяльностей. Включення у колективну діяльність (творчі групи, розробка проектів)

Потреби Визначеннята самоствердження Мотиви діяльності Відчуття успіху, досягнення, визнання, схвалення, можливість діяти самостійно; довіра; наявність перспектив просування. Деякі способизадоволення потреб педагога Узагальнення досвіду роботи, поширення повідомлення про нього. Атестація на більш високу кваліфікаційну категорію. Надання різних пільг. Надання можливості роботи у престижних класах. Залучення до управлінської діяльності. Включення до резерву керівників.

Потреби Належність та причетність Мотиви діяльності Можливості повноцінного спілкування; налагодженістосунки з колегами; Інформованість, участь у виробленні рішень Деякі способизадоволення потреб педагога Підвищення статусу освітнього закладу. Підтримка існуючих традицій. Спільне проведення вільного часу. Залучення педагогів до колективного аналізу проблем організації

Ієрархія мотивів у процесі підвищення професійної компетентності педагогів

5 - так 4 - швидше так, ніж ні 3 - і так, і ні 2 - швидше ні, ніж так 1 - ні Варіанти відповідей

Можливість самоосвіти

Приклад та вплив керівників

Довіра

Зацікавленість роботою

Організація праці у школі

Приклад та вплив колег

Увага до цієї проблеми керівників

Зростаюча відповідальність

Можливість отримання ваги в колективі

Оновлення діяльності, умов роботи та можливість експериментувати

Шкільна методична служба

Власні фактори

Навчання на курсах

Фактори гальмування професійного розвитку педагога

Стан здоров’я

Соціально-побутові обставини

Особиста інерція

Розгублення як наслідок попередніх невдач

Власні фактори

Неадекватний зворотний зв’язок з членами колективу та керівниками, тобто відсутність об’єктивної інформації про себе

Відсутність підтримки та допомоги у питаннях професійного вдосконалення з боку керівника

Ворожість оточуючих

Висновок Сутність професійної мотивації педагогів полягає у з'ясуванні та розкритті факторів стимулювання професійної активності вчителів, нейтралізація факторів гальмування з метою створення умов для зростання компетентності педагогів. Професійні потреби педагогів школи – основа і джерело окремих дій вчителя і всієї професійної діяльності. У системі професійних потреб знаходяться ключі до вирішення численних проблем зростання компетентності педагогів і ефективності вчительської праці. Пропонована методика ієрархії мотивів допомагає визначити фактори гальмування та стимулювання процесу професійного зростання вчителів. Виходячи із вищесказаного можна відзначити, що мотивація педагогів є необхідною умовою зростання їх професійної компетентності

Яким чином педагог може реалізуватися як компетентний спеціаліст? Як досягти успіху в педагогічній діяльності?

Урок – «клітинка» педагогічного процесу, в ньому, як сонце в краплі води, відтворюються всі його сторони. М.М. Скаткін

Який повинен бути вчитель на сучасному етапі розвитку суспільства? Якими загальнолюдськими і професійними якостями він повинен володіти?

професіограма Професійно-педагогічна компетентність Педагогічні вміння й навички: професійна зрілість; планування, організація робочого місця, навчального процесу; самовдосконалення; аналітичні ; комунікативні; дидактичні; мовні; педагогічне передбачення; перцетивні. Психологічні якості риси характеру Морально-вольові, емоційні дисциплінованість; чесність; взірцевість для дітей; Любов до дітей, розуміння їх, віра в них. Інтелектуальні: оптимізм; широкий світогляд; інтелігентність; світоглядні усвідомлення обов'язку; Світоглядна відповідальність

Притча Видео- притча.pps