Презентація на тему:
Педагогіка успіху

Почуття успіху у вихованні особистості

Пилиповицька ЗОШ І-ІІ ст. Дідківська Наталія Володимирівна, практичний психолог

Основи вітчизняної педагогіки успіху закладені К. Д. Ушинським Він писав, що розумова праця учня, успіхи й невдачі в навчанні – це його духовне життя, внутрішній світ, ігнорування якого може призвести до сумних результатів. Дитина не тільки дізнається про щось, засвоює матеріал, але і переживає за свою працю, виражає особисте ставлення до того, що їй вдається і не вдається.

У 60-70 роках ХХ століття активізується проблема дослідження і вивчення особистості школярів із відхиленнями у поведінці в різних аспектах: психолого-педагогічному; соціально-правовому; медичному. Причини негативних виявів у поведінці вбачалися тоді в порушенні педагогічних зв’язків між школою, сім’єю і громадськістю.

А. С. Макаренко свого часу висунув ідею “завтрашньої радості”, вбачаючи в ній велику спонукальну і виховну силу, що розкриває всі внутрішні потенції учня. Через відчуття радісних перспектив відбувається рух і розвиток особистості. Саме “завтрашня радість”, оптимізм, мажор стали важливим фактором успішного перевиховання в його установах.

Великий інтерес має виховна система “Школа життя”, створена Ш. А. Амонашвілі. Її автор розробив і втілив у експериментальній школі гуманно-особистісну технологію, одним з елементів якої було створення ситуацій успіху.

Значний внесок у розв’язання питань педагогічного забезпечення корекції девіантної поведінки здійснив В. О. Сухомлинський . В основі його підходу знання і розуміння дитини, віра, любов і повага до неї, бережливе, чуйне ставлення до фізичного, психічного і духовного розвитку, підтримка почуття гідності.

Тонкий знавець дитячої психології, В. О. Сухомлинський стверджував, що перша заповідь виховання – “дати дітям почуття власної гідності. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися”.

Основними категоріями педагогіки успіху є такі поняття: “успіх”, “життєва успішність”, “ситуація успіху”, “досягення успіху”.

Успіх – це досягнення будь-чого, суспільне визнання, високі результати в роботі, навчанні (С.І. Ожегов). У “Короткому тлумачному словнику української мови” успіх розглядається як позитивний результат будь-якої справи, досягнення у будь-чому, а успішний – такий, який дає позитивні результати, закінчується успіхом.

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

Ситуація успіху – поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. Ситуація успіху – це те, що може організувати вчитель для успішного навчання учня і досягнення ним радості.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім’ї.

Стан тривожного очікування – такий стан дитини, при якому вона перебуває в постійному пресі очікування події, невідомої за результатом. Він виникає не миттєво, а формується поступово, підсвідомо, в результаті постійного нашарування будь-яких невдач, конфліктів, попередити або швидко ліквідувати не вдається.

Стан неадекватного оптимізму - значна переоцінка своїх сил, можливостей. Може виникнути після низки успіхів, що дістали суспільне визнання.

Переживання учнем ситуації успіху: підвищує мотивацію навчання і розвиває пізнавальні інтереси, дозволяє учню відчути задоволення від навчальної діяльності; стимулює до високої результативності праці; коригує особистісні особливості такі, як тривожність, невпевненість, самооцінку; розвиває ініціативність, креативність, активність; підтримує в класі сприятливий психологічний клімат.

Над проблемою створення ситуацій успіху плідно працював А.Бєлкін Він розробив класифікацію школярів, основою якої стало їх ставлення до навчання, відповідність результатів до витрачених зусиль, характер очікування, а також розробив рекомендації щодо співпраці з представниками кожної групи.

Надійні це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі, рівень їх домагань адекватний можливостям. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі

Впевнені здібності можуть бути і вищими, ніж у надійних”, але система не відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням; спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У класі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Недоліки таких учнів: збої в роботі, швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти у дружніх, дбайливих сім’ях.

Невпевнені – цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані, зазвичай, з навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи, але невпевнені у своїх силах. Причинами можуть бути: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна атмосфера в сім’ї, епізодичні поразки тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на упередженість вчителів і необ’єктивне оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем категорії “невпевнені” залежить і від особистості учня, і від стилю міжособистісних взаємин, і від конкретної ситуації.

Зневірені мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак, після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю: серія поразок, безтактність педагога, позиція в сім’ї (“улюбленець” –“попелюшка”). Педагогам слід знати, що чим менше у дитини надії на успіх, тим скоріше вона замикається у собі і виставляє щодалі більш глибокий захист проти втручання. Така дитина легко стає “ізгоєм” через свою вразливість, нестандартність, небажання змінювати свій світогляд. Основні прийоми в роботі з такими дітьми – створення ситуації успіху через виконання серії доступних доручень і завдань.

Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

Завдання педагога Допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів; Дати зрозуміти, що без зусиль в житті нічого не дається, весь час необхідно прикладати зусилля.

Технологічні операції створення ситуацій успіху: Зняття страху Авансування успішного результату Приховане інструктування дитини щодо способів і форм здійснення діяльності Персональна винятковість Мобілізація активності або педагогічне навіювання Висока оцінка деталі

Створення ситуації успіху реалізується у таких висловлюваннях педагога: Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ... Саме ти і міг би зробити таку справу ... Починай! Ти це добре зробиш! .. Ось ця деталь (елемент, частина) вийшла дуже гарно! .. Я навіть не маю сумніву в успішному результаті… Люди вчаться на своїх помилках и знаходять інші способи вирішення…

Методи створення ситуації успіху   Методи диференційованого навчання   Надання учням права вибору змісту, методів і форм навчання  Використання педагогом в навчально-виховному процесі коллективних форм навчання  Використання проектних методів у навчанні школярів   Поєднання репродуктивных, проблемно–пошукових і творчо–відтворюючих методів навчання. Акцентування успіхів кожного учня, відслідковування просування його в навчальній діяльності.  Здійснення діагностики емоційного стану учнів в ході навчально-виховного процесу 

Успіх є джерелом внутрішніх сил дитини, яке дає енергію для подолання труднощів, бажання вчитися. Дитина відчуває впевненість в собі і внутрішнє задоволення.

На основі цього можна зробити такий висновок: Успіх у навчанні – завтрашній успіх в житті!

Література 1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 176 с. 2. Гладилина О. В. Создание ситуации успеха в учебной деятельности младших школьников/ 3. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям 4. Подмазін С. Школа майбутнього- школа життєвого успіху/Директор школи.-№38 (566), жовтень, 2009, с.1-16. 5. Фото з сайту http://allforchildren.ru/