Презентація на тему:
МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

МОДЕРНІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій

Для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу

Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС

Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень

Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі

Визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є: формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Реформування системи освіти України передбачає: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, формування мережі вищих навчальних закладів, піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу

Розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці

Нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі: орієнтація на ринкові відносини, жорстку професійну конкуренцію; необхідність освіти і професійної підготовки, орієнтованої на мобільність і мінливість соціальної і виробничої діяльності; диференціація вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; введення технології стандартизованого тестування

“Болонським процесом” в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн

Основні цілі Болонського процесу: побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування; посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому Європейської систем вищої освіти; досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти; підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей; змагання з іншими системами вищої освіти за студентів

Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості

Напрями розвитку вищої освіти в Україні: розширення доступу до вищої освіти; якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою; інтеграційні процеси

Розширення доступу до вищої освіти

Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність

Забезпечиння потрібної якістіь підготовки випускників можливо лише маючи підготовленого вступника

Головні сподівання щодо поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування

Підвищення об’єктивності оцінювання знань через зовнішнє тестування полягає у застосуванні рейтингової системи

Забезпечення та гарантія якості вищої освіти

Запровадження ступеневої системи вищої освіти й уведення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” та “магістр” надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у світове освітянське співтовариство.

Державна акредитаційна комісія (ДАК), яка забезпечує додержання вимог до вищої та професійно-технічної освіти шляхом встановлення відповідних нормативних показників до їх ліцензування та акредитації

Первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі

Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти

Шість цілей Болонського процесу: введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників; привабливості європейської системи освіти

Заходи, що мають принести відчутні результати: запровадження системи освіти на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного (бакалавр) та післядипломного (магістр); затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, в тому числі шляхом запровадження стандартизованого Додатку до диплома; застосування Європейської Кредитної Трансферної Системи (далі – ECTS); зближення систем контролю якості та акредитації

Двоетапна система вищої освіти запроваджується на основі двох ключових навчальних циклів: незакінчена вища (додипломна) освіта і закінчена вища (післядипломна) освіта, причому тривалість першого циклу – не менш трьох років. По завершенні першого циклу вищої освіти присвоюється вчений (академічний) ступінь бакалавра. Кінцевим результатом другого циклу навчання протягом 1-2 років має бути вчений (академічний) ступінь магістра

Головними функціями Додатку до диплома є: гарантування його володарю визнання роботодавцями набутих ним знань і вмінь; зазначення можливості, яку надає отримана кваліфікація щодо доступу до подальшого академічного чи професійного навчання; інформування щодо подробиць, які стосуються прав випускника вищого навчального закладу, відносно його професійного статусу

“Кваліфікація” визначається як здатність робітника виконувати конкретні завдання та обов’язки у рамках певного виду діяльності. Вона має наступні два параметри: рівень кваліфікації, який визначається складністю і об’ємом завдань та обов’язків, що виконує робітник; кваліфікаційна спеціалізація, яка визначається певною галуззю потрібних знань

Випускник вищого навчального закладу України має працевлаштовуватися на первинну посаду, яка передбачена Галузевим стандартом

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти в Україні формально поєднує в програмах освіти як академічну, так і професійну спрямованість

Вища школа готує випускника не до конкретного робочого місця, а до вільного пошуку роботи на ринку праці

Додаток до диплома як засіб забезпечення можливості працевлаштування

Додаток до диплома про вищу освіту (далі Додаток) є документом про освіту, що видається власнику диплома з метою надання додаткової розширеної інформації про вищий навчальний заклад, який надає кваліфікацію, про рівень кваліфікації, про зміст і обсяг освіти, особливості навчання і форми підсумкового контролю та його академічні і професійні права тощо

Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника

Нова модель, що ілюструє деталізацію інформації в Додатоку до диплома (приклад)

Європейська спільнота й ті ж Болонська декларація і Лісабонська конвенція передбачають, що за якість освіти відповідає держава

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України

Впровадження модульно-кредитної системи у вищий школі України переслідує наступні цілі: досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника; затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці; затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів; впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника; стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань; забезпечення “прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше)

Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції Перша – сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга – акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності.

Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності визначеному об'єкту професійної діяльності

Умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні ідеї професійної діяльності, ї на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль

За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання

Кредит (credit) – умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом під час навчання

Європейська система трансферу кредитів – ECTS

ЕСТS забезпечує інструментом, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів.

Система ЕСТS забезпечує прозорість через такі засоби: Кредити ЕСТS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається елементам навчального плану, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення навчання. 2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і елементи навчального плану. 3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного навчального закладу до іншого.

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах: інформаційний пакет – інформація стосовно навчальних програм і здобутків студентів; навчальний контракт – взаємна угода між навчальними закладами-партнерами і студентом; перелік оцінок дисциплін – використання кредитів ЕСТS, щоб визначити навчальне навантаження для студента

Кредити ЕСТS є кількісним еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для елементів навчального плану, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента

У ЕСТS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік, і, як правило, 30 кредитів на семестр

Шкала оцінювання ECTS для оцінки якості досягнень студента Шкала оцінювання ЕСТS була розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом

Шкала оцінювання ЕСТS