Презентація на тему:
Інноваційність сучасного процесу виховання

Інноваційність сучасного процесу виховання Інноваційні показники виховної роботи О.М.Рудіна, проректор з наукової роботи Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент

Навички ХХІ століття Відповідальність та адаптованість: вираження власної відповідальності та вміння пристосовуватись до швидкозмінних умов як в особистому житті, так і на своєму робочому місці та в громаді; встановлення та слідування високим стандартам і цілям для себе та інших

Навички ХХІ століття Комунікативні навички: розуміння, усвідомлення ролі ефективного спілкування; створення та використання різних видів спілкування – усного, письмового, за допомогою інформаційних технологій в різноманітних формах та в різних умовах

Навички ХХІ століття Творчість та інтелектуальна допитливість як здатність: до оригінальності та інновацій; до створення, впровадження, та повідомлення нових ідей іншим; бути відкритим та чутливим до нових та різноманітних аспектів

Навички ХХІ століття Критичне та системне мислення: ґрунтовне доведення та розуміння ідей, вироблення комплексних стратегій виборів; розуміння взаємозв'язків між системами; вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем

Навички ХХІ століття Інформаційні навички та медіа грамотність: вміння здобувати, аналізувати, опрацьовувати, інтегрувати, оцінювати та створювати інформацію в різноманітних видах, формах та медіа представленнях

Навички ХХІ століття Міжособистісна та групова взаємодія: демонстрування вміння працювати в різних командах та бути лідером; вміння адаптуватися і виконувати різні ролі та обов'язки; продуктивно співпрацювати з іншими; виявляти розуміння інших; поважати і визнавати різноманітність поглядів; бажання бути корисним і знаходити компроміси для досягнення спільної мети

Навички ХХІ століття Виявлення проблем, їх формулювання та вирішення: здатність окреслювати, аналізувати та вирішувати проблеми

Навички ХХІ століття Самоспрямування в навчанні, або визначення самому своїх навчальних цілей: розпізнавання, визначення та розуміння власних навчальних потреб, знаходження потрібних для самонавчання ресурсів; вміння визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги; бажання і здатність навчатися протягом усього життя

Навички ХХІ століття Соціальна відповідальність: вміння діяти відповідально, згідно з інтересами громади, країни; демонстрація етичної поведінки на персональному рівні, на робочому місці та в громадянському контексті www.eduwiki.uran.net.ua

Інноваційність сучасного процесу виховання Інноваційний процес пов’язується в сучасних філософсько-соціологічних дослідженнях із механізмами переводу нововведень із сфери безпосереднього досвіду у сферу досвіду суспільно-історичного Такий перехід може здійснюватися в різноманітних формах, однією з яких можна вважати трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців, що будуть відтворюватися в процесі опанування їх новими поколіннями людей

Процес виховання акумулює в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства глобальні інновації – утвердження нових цінностей та формування на їх основі ціннісних орієнтацій молоді, які сприятимуть у ситуації загострення глобальних проблем сучасності інтеграції молодих громадян України до світової спільноти та відповідатимуть оновленій соціокультурній ситуації в Україні ХХІ століття

Цінності виступають рушійною силою розвитку найважливіших філософських ідей, які у свою чергу виступають методологічним ґрунтом у вихованні молоді

За словами М. Лосського – відомого російського філософа початку ХХ століття – “все життя рухається любов’ю до цінностей”

Теоретики індустріального суспільства – Сен-Симон, Спенсер, Дюркгейм, Парсонс, Арон, Майерс та ін. – визначили як детермінанти соціально-економічного розвитку техніку та машинне виробництво, національну систему економіки з вільною торгівлею та спільний ринок, працю та капітал, рівність можливостей та розширення громадянських прав, демократизацію суспільно-політичного життя, які в свою чергу призвели до зміни ієрархії суспільних цінностей та цінностей особистості

Американський економіст Ф. Машлуп утвердив поняття інформаційного суспільства, яке в сучасній філософії та інших соціальних науках розвивається як концепція нового соціального порядку, що суттєво відрізняється за своїми характеристиками від попереднього, адже його основним ресурсом визначається інформація

Японський учений Є. Масуда в книзі “Информационное общество как постиндустриальное общество” (1983) осмислює еволюцію соціуму, якої не минути, і визначає, що нове суспільство потенційно буде мати можливість досягнути ідеальної форми суспільних відносин на основі інноваційних комп’ютерних технологій та оновлених цінностей: “цінності часу”, “вільної спільноти”, “демократії участі”

На початку ХХІ ст. утверджується думка про те, що ціннісне ставлення являє собою єдність суб’єктивного та об’єктивного Термін “цінність” вживається в позитивному, негативному та нульовому значенні відповідно до логіки оцінок, оскільки визначення цінності відбувається шляхом співвіднесення об’єкта з певним зразком (ідеалом, еталоном, нормою), а також за допомогою встановлення міри відповідності цьому зразку

Зразки ціннісного ставлення формуються в тій чи іншій культурі та засвоюються суб’єктом у процесі його виховання та соціалізації

Соціалізація - складний і багатосторонній процес суспільного формування і розвитку особи, що відбувається під впливом соціального середовища і цілеспрямованої виховної діяльності суспільства Це – процес операційного володіння набором програм діяльності та поведінки, характерних для тієї чи іншої культурної традиції, а також процес інтеріоризації індивідом знань, цінностей і норм, які її відображають

Суттєвими для організації виховання молоді в умовах оновленого українського суспільства можна вважати такі положення: цінність ототожнюється з новою ідеєю, яка виступає як індивідуальний або соціальний орієнтир; цінність сприймається як поширений суб’єктивний образ або уявлення; цінність синонімізується з культурно-історичними стандартами; цінність асоціюється з типом “гідної” поведінки, з конкретним життєвим стилем

Аксіологія, соціологія, психологія, педагогіка на початку ХХІ століття зосереджують увагу всіх, хто причетний до виховання, на формуванні ціннісного відношення до світу як однієї з основних задач освіти, зокрема виховання як інноваційного процесу, який ураховує оновлену систему суспільних цінностей та особистісних ціннісних орієнтацій

“Людина переміщується, наче в мушлі, – зазначає вчений М. Шелер, – яка утворена кожного разу особливою субординацією цінностей і ціннісних якостей. Цю мушлю вона кругом носить із собою, і їй не позбавитися від неї, як би швидко вона не бігла. Через вікна цієї мушлі вона сприймає світ і саму себе”

Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей і сформовані на її основі ціннісні орієнтації регулюють поведінку й діяльність, визначають мотиваційно-споживацьку сферу, спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності, в громадському та сімейному житті тощо

Формування інтересів і ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом багатьох факторів: соціальних цінностей суспільства, школи, сім’ї, найближчого оточення Інтерес виступає як вибрана спрямованість соціальної потреби й переломлюється в системі установок, мотивів, орієнтацій особистості

Оскільки ціннісні орієнтації індивіда є результатом тривалого впливу сім’ї, школи, іншого навчального закладу, трудового колективу, засобів масової інформації та дружніх контактів тощо, то вони показують ступінь включеності особистості в суспільство, визначення суспільно значущих цінностей та спрямованість її інтересів

Ціннісні орієнтації виступають як одна з основних характеристик особистості, висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу, наприклад:

як ставиться до самої себе, тобто чи є власне “Я” цінністю; чи цінує вона іншу особистість; чи є ціннісним її ставлення до держави, громадянином якої вона зараз є; до природи, що її оточує; до власної сім’ї; до професії, яка сприятиме успіху в житті тощо

Задача освіти полягає в тому, щоб допомогти особистості, яка вчиться, здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію її поведінки й діяльності Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню суб’єктивну й об’єктивну значимість, тобто орієнтуватися у світі матеріальної і духовної культури людства, рідної держави, власної родини

Досвід державотворення в Україні зумовив ситуацію, коли реально діють такі принципи та пріоритети освіти: максимальна демократизація освіти на засадах доступності для всіх людей, дитиноцентристська та гуманістична орієнтація навчально-виховного процесу, гуманітаризація освітнього процесу на основі пропаганди моральних цінностей та активного залучення до них молоді, автономія освітніх закладів, наступність різних ступенів освіти, співробітництво на ниві освіти різних державних і недержавних установ, ідеологічна, культурна, релігійна терпимість в освітньому процесі, полікультурність та багатоваріативність освіти, всебічний розвиток людини, формування загальнопланетарної та екологічної свідомості, синтез єдиних стандартів освіти та широкої диференціації освіти тощо

У межах інноваційних педагогічних систем нині змінюються традиційні ролі: учень із позиції об’єкта навчання стає не лише суб’єктом педагогічного процесу, а ще й замовником якісної освіти Основне призначення педагога – виховувати і вчити – вимагає продуктивної взаємодії та діалогічного спілкування між всіма учасниками навчально-виховного процесу в інноваційній педагогічній системі

Освіта забезпечує трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців суспільства, які відтворюються в процесі опанування їх молоддю відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій

Інноваційні показники виховної роботи навчального закладу: забезпеченість особистісного розвитку кожного вихованця; діалогічна взаємодія як провідна виховна технологія; формування ціннісних орієнтацій вихованців як підґрунтя їхньої позитивної соціалізації; задоволеність вихованців та педагогів власною життєдіяльністю в навчальному закладі; розвинуті комунікативна та інформаційна компетентності вихованців; якість освіти вихованця як підґрунтя його конкурнтноспроможності на сучасному ринку праці та задоволення професійних очікувань