Презентація на тему:
забруднення повітря виробничих приміщень пилом та шкідливими газами

Гігієнічне значення хімічного складу та забруднення повітря виробничих приміщень пилом та шкідливими газами. Проф. Кашуба М.О.

За походженням органічний Пил рослинний тваринний полімерний неорганічний мінеральний металевий змішаний

Пил Аерозолі дезінтеграції Аерозолі конденсації Утворюються при подрібненні та обробці твердих тіл Утворюються внаслідок конденсації парів металів і неметалів (шлаки)

За дисперсністю видимий Частинки більші за 10 мкм мікроскопічний Від 0,25 до 10 мкм ультрамікроскопічний Менші за 0,25 мкм

За характером дії на організм пил поділяють на: токсичний Марганцевий, свинцевий та інші. подразнюючий Вапняковий, лужний та інші. інфекційний Мікроорганізми, спори та інше. алергічний Вовняний, синтетичний та інший. канцерогенний Сажа та інше. пневмоконіотичний (викликає специфічний фіброз легеневої тканини)

Небезпека виробничого пилу визначається його фізико-хімічними властивостями Пилинки менші за 0,25 мкм практично не осаджуються і постійно перебувають у повітрі в броунівському русі. Пил із частинками меншими за 5 мкм найбільш небезпечний, оскільки може проникати у глибокі відділи легень аж до альвеол і затримуватись там. Альвеол досягає близько 10% пилинок, що вдихають, а 15% заковтують зі слиною.

Значення токсичності та розчинності пилу Розчинність нетоксичного пилу сприятлива, через те що у розчиненому стані речовина легко виводиться з організму без будь-яких наслідків. Токсичний і добре розчинний пил швидше проникає в організм і викликає гострі отруєння (пил марганцю, свинцю, миш’яку). Нерозчинний пил призводить лише до місцевого механічного пошкодження тканини легень.

Вплив заряду пилу Частинки різного заряду довше перебувають у повітрі робочої зони Частинки одного заряду швидше агломеруються та осідають

Захворювання, які спричиняє виробничий пил Хвороби шкіри і слизових гнійничкові хвороби шкіри дерматити кон’юнктивіти Неспеци-фічні захворю-вання органів дихання риніти фарингіти пилові бронхіти пневмонії Захворю-вання шкіри і органів дихання алергічної природи алергічні дерматити екземи астмоїдні бронхіти бронхіальна астма Професійні отруєння (від дії токсичного пилу) Онкологічні захворювання (від дії канцерогенного пилу, наприклад, сажі, азбесту) Пневмоконіози (від дії фіброгенного пилу) Професійні пневмоконіози займають перше місце серед профпатології у всьому світі.

Силикоз лёгких. Рентгенограмма. (позитив) фиброзные изменения плевры и корней лёгких

Силикотический узелок. Окраска гематоксилином и эозином. Лёгочная ткань.

Виробнича вібрація — механічні коливання пружних тіл в умовах виробництва, що передаються безпосередньо тілу людини або окремим його частинам і несприятливо впливають на організм.

Параметри вібрації Частота (Гц) Амплітуда (м) Віброприскорення (м/с2) Віброшвидкість (м/с) Пороговий Віброшвидкість Віброприскорення звуковий тиск 2·10-5 Па = 5·10-8м/с = 3·10-4 м/с2

Чутливість людини до вібрації Механічне сприйняття 0,1 - 8000 Гц Теплове сприйняття 8000 – і більше Поріг сприйняття віброшвидкості 10-6м/с Поріг больового відчуття 1 м/с

Класифікація вібрації За характером дії Локальна Загальна За характером спектру Вузькосмугова (параметри якої в одній третинооктавній смузі частот більш ніж на 15 дБ перевищують значення сусідніх третинооктавних смуг) Широкосмугову (що не відповідає зазначеній вимозі) За частотою Низькочастотна (перевантаження максимальних рівнів в октавних смугах 1-4 Гц) Сердньочастотна (8-16 Гц) Високочастотна (31,5-63Гц) За часовою характеристикою Постійна (віброшвидкість змінюється не більш як на 6 дБ за 1 хв) Не- постійна (зміни віброшвидкості не менше 6 дБ за 1 хв ) Коливна у часі (рівень віброшвидкості безперервно змінюється) Імпульсна (один або кілька вібраційних впливів тривалістю менше 1 с.) Переривчаста (час вібраційної дії становить більше 1 с.)

Стадії вібраційної хвороби, викликані локальною вібрацією 1 Початкова Симптоми не виражені. Періодично ― болі та парестезії в руках, знижується чутливість у кінчиках пальців 2 Помірно виражена Болі та відчуття оніміння більш виражені, зниження чутливості поширюється на всі пальці, передпліччя, знижується температура шкіри на пальцях, виражені гіпергідроз і ціаноз кистей рук 3 Виражена Сильні болі в пальцях рук, кисті холодні та вологі 4 Стадія генералізованих розладів Судинні розлади на руках і ногах, спазми серцевих і мозкових судин

Промислові отрути ― хімічні речовини, котрі у виробничих умовах можуть викликати порушення нормальної життєдіяльності організму та стати причиною гострих і хронічних інтоксикацій.

Класи органічних сполук, які використовують у народному господарстві Органічні Аліфатичні вуглеводні Спирти Ефіри (естери) Альдегіди Кетони Жирні кислоти Похідні галогену Ароматичні вуглеводні Елементоорганічні Фосфорорганічні Хлорорганічні Ртутьорганічні та інші Неорганічні Метали Оксиди металів Кислоти Основи

Класифікація за біологічною дією на організм (за Геддерсоном і Хаггардом, 1930 р.) Удушливі Подразнюючі Леткі наркотики Споріднені до них речовини, що діють після поступлення їх у кров Неорганічні та металоорганічні сполуки (цитоплазматичні отрути)

загальнотоксичну подразнюючу сенсибілізуючу канцерогенну мутагенну Промислові отрути мають наступну дію:

Класифікація хімічних токсикантів в залежності від шляхів поступлення в організм Інгаляційні Пероральні Перкутанні

Жиророзчинні сполуки Бензол Хлорбензол Дихлорбензол Сірковуглець Чотирьоххлористий вуглець Дихлоретан Трихлоретилен Мають шкірно-резорбтивну дію Пошкоджують ЦНС Наркотична дія Розчинники з подразнюючою дією Дихлоретан Чотирьоххлористий вуглець Бензин Ацетон та інші Алергени Декалін Тетралін

За токсичністю та небезпекою професійні отрути поділяють на : надзвичайно токсичні високо токсичні помірно токсичні мало токсичні надзвичайно небезпечні високо небезпечні помірно небезпечні мало небезпечні

Величину випаровування визначають за формулою: S = P√M * (4,1 * V + 5,38), де S ― величина швидкості випаровування (г/м2/с); V ― швидкість руху повітря в приміщенні (м/с).

Леткість деяких хімічних речовин Назва речовини Температура кипіння, 0С Пружність пари, мм рт. ст. Леткість, мг/мл Диетиловий естер (ефір) Сірковуглець Хлороформ Бензол Толуол Анілін Нітробензол Ртуть 35,6 46,3 61,2 80,1 110,8 184,4 210,9 356,9 442 292 160,0 75,1 22,5 0,4 0,26 0,0013 1795 1200 1080 320 113 2 1,7 0,0142

Легколеткі Етиловий естер (ефір) Бензин Сірковуглець Бензол Толуол Дихлоретан Хлороформ Естери (ефіри) оцтової кислоти Метиловий спирт Та інші Середньолеткі Ксилол Хлорбензол Бутиловий спирт Та інші Малолеткі Нітропарафіни Етиленгликоль Тетралін Декалін Та інші

Найінтенсивніше токсичні речовини поступають у вигляді газів, парів, аерозолів і газо-паро-аерозольних сумішів через дихальні шляхи в організм. Це обумовлене: великим об’ємом повітря, що проходить через легені, особливо при фізичних навантаженнях, великою загальною поверхнею альвеол (більше як 100 м2) постійним значним кровотоком в легеневих капілярах

Речовини, що надходять в кров у незміненому вигляді органічні розчинники пари вуглеводнів жирного та ароматичного ряду Речовини, що перетворюються в альвеолах у інші сполуки окисли азоту та сірки аміак інші сполуки

Найнебезпечніші з отрут, що проникають через шкіру, тому що вони легко розчиняються у жирах та воді Бензол і його похідні Фосфорорганічні пестициди Ароматичні нітросполуки Хлоровані речовини Металоорганічні

Нейротоксичні отрути: Вуглеводні Фосфорорганічні сполуки Тетраетилсвинець Сірковуглець Миш’яковисті сполуки Ртуть Марганець Прояви: порушення психіки, ураження центральної, периферичної і вегетативної нервової системи

Ураження крові та кровотворних органів Специфічні реакції Свинець: дегенеративні форми еритроцитів з базофільною зернистістю, ретикулоцитоз Оксид вуглецю: підвищення рівня карбоксигемоглобіну в крові Бензол: лейкоцитоз, пізніше – лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитоз, анемія Неспецифічні реакції Зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів Нейтрофільний лейкоцитоз Моноцитоз Лімфопенія Еозинопенія

Гепатотропні отрути Хлоровані та бромовані вуглеводні Нітропохідні бензолу Ефіри (естери) азотної кислоти Стирол і його похідні Сполуки фосфору та селену Сурьма Миш’як Гостре ураження печінки: біль у правому підребер’ї, диспептичні розлади, вегетативні порушення Хронічне ураження печінки: спочатку – порушення екскреторної функції. На пізніх стадіях – стійка білірубінемія та диспротеїнемія

Нефротоксичні отрути Хлоровані вуглеводні Важкі метали Сулема Миш’як Етиленгліколь Скипидар Фосфорорганічні сполуки Токсичний нефроз із нирковою недостатністю Бензидин Діанізидин Нафтиламін Анілін Доброякісні пухлини, а пізніше – рак сечового міхура

Ураження органів дихання Хлор Аміак Сірчистий ангідрид Великодисперсний пил Риніти Ларингіти Трахеїти Бронхіти та ін. Окисли азоту Фосген Марганець Дрібнодисперсні аерозолі Бронхіоліти Токсичний набряк легень При хронічній дії – токсичний пневмосклероз

Гіпертензія Ураження серцево-судинної системи Кобальт Дегенеративні зміни в судинах Миш’як Капіляротоксикоз Свинець

Ангідриди неорганічних кислот Сполуки фтору та фосфору Руйнування зубів Солі важких металів Ураження слизової кишківника Ртуть Миш’як Сурьма та ін. Діарея Порушення ШКТ

Амідо- та нітросполуки циклічних вуглеводнів наркотичні гепатотропні метгемог-лобіноутворювачі зміни в периферичній крові Дія на організм: