Презентація на тему:
Гігієнічна характеристика фізичних, хімічних та біологічних чинників виробничого середовища. Поняття токсикометрії. Клас небезпеки хімічних речовин. Професійні захворювання і отруєння та їх профілактика .

Лекція на тему: “Гігієнічна характеристика фізичних, хімічних та біологічних чинників виробничого середовища. Поняття токсикометрії. Клас небезпеки хімічних речовин. Професійні захворювання і отруєння та їх профілактика . ”

Найпоширеніші професійні шкідливі чинники на виробництві 1. Фізичні: Мікроклімат, Електромагнітні хвилі Ультрафіолетове проміння, Лазерне випромінювання, Підвищений атмосферний тиск, Шум, ультразвук, вібрація, Виробничий пил.

Найпоширеніші професійні шкідливі чинники на виробництві 2. Хімічні: Промислові отрути , Норганічні сполуки, Органічні сполуки Синтетичні полімерні матеріали і пластмаси, Пестициди і мінеральні добрива 3. Біологічні: Інфекційні і інвазивні професійні захворювання Біологічні вироьничі чинники.

За походженням органічний Пил рослинний тваринний полімерний неорганічний мінеральний металевий змішаний

Пил Аерозолі дезінтеграції Аерозолі конденсації Утворюються при подрібненні та обробці твердих тіл Утворюються внаслідок конденсації парів металів і неметалів (шлаки)

За дисперсністю видимий Частинки більші за 10 мкм мікроскопічний Від 0,25 до 10 мкм ультрамікроскопічний Менші за 0,25 мкм

За характером дії на організм пил поділяють на: токсичний Марганцевий, свинцевий та інші. подразнюючий Вапняковий, лужний та інші. інфекційний Мікроорганізми, спори та інше. алергічний Вовняний, синтетичний та інший. канцерогенний Сажа та інше. пневмоконіотичний (викликає специфічний фіброз легеневої тканини)

Небезпека виробничого пилу визначається його фізико-хімічними властивостями Пилинки менші за 0,25 мкм практично не осаджуються і постійно перебувають у повітрі в броунівському русі. Пил із частинками меншими за 5 мкм найбільш небезпечний, оскільки може проникати у глибокі відділи легень аж до альвеол і затримуватись там. Альвеол досягає близько 10% пилинок, що вдихають, а 15% заковтують зі слиною.

Значення токсичності та розчинності пилу Розчинність нетоксичного пилу сприятлива, через те що у розчиненому стані речовина легко виводиться з організму без будь-яких наслідків. Токсичний і добре розчинний пил швидше проникає в організм і викликає гострі отруєння (пил марганцю, свинцю, миш’яку). Нерозчинний пил призводить лише до місцевого механічного пошкодження тканини легень.

Вплив заряду пилу Частинки різного заряду довше перебувають у повітрі робочої зони Частинки одного заряду швидше агломеруються та осідають

Залежність форми та пористості частинок від швидкості осідання пилу Округлі щільні частинки осідають швидше Щільні, великі частинки з гострими гранями (аерозолі дезінтеграції) більше травмують слизову дихальних шляхів, ніж частинки із гладкою поверхнею Легкі пористі частинки добре адсорбують токсичні пари та гази, а також мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності. Такий пил набуває токсичних, алергенних та інфекційних властивостей

Захворювання, які спричиняє виробничий пил Хвороби шкіри і слизових гнійничкові хвороби шкіри дерматити кон’юнктивіти Неспеци-фічні захворю-вання органів дихання риніти фарингіти пилові бронхіти пневмонії Захворю-вання шкіри і органів дихання алергічної природи алергічні дерматити екземи астмоїдні бронхіти бронхіальна астма Професійні отруєння (від дії токсичного пилу) Онкологічні захворювання (від дії канцерогенного пилу, наприклад, сажі, азбесту) Пневмоконіози (від дії фіброгенного пилу) Професійні пневмоконіози займають перше місце серед профпатології у всьому світі.

Види пилу (залежно від характеру та вираженості патологічного процесу, що він спричиняє ) Високо фіброгенний Помірно фіброгенний Слабо фіброгенний Пил токсико – алергенної дії

Пневмоконіози Захворювання легень від дії промислового пилу, що проявляються хронічним дифузним пневмонітом із розвитком фіброзу легень. —

Окрім дихальної системи порушується діяльність ще таких систем організму: нервової серцево-судинної лімфатичної

Причини виникнення пневмоконіозу: Пневмоконіоз розвивається у працівників, зайнятих на підземних роботах, збагачувальних фабриках, у металообробній промисловості (обрубники, формувальники, електрозварювальники), робочих азбестовидобувних підприємств та інших. Пневмоконіоз є загальним захворюванням і виникає через 1—10 років праці в умовах високої запиленості.

Розвиток пневмоконіозу залежить від: ступеня запиленості агресивності пилу його дисперсності індивідуальної реактивності та іншого. Пришвидшують розвиток пневмоконіозу: тяжка фізична праця, часті переохолодження, одночасна дія подразнюючих газів та токсичних речовин

Пневмоконіози — це пилові фібрози, викликані вдиханням того чи іншого виду пилу силікоз вільного двуокису кремнію силікатоз двуокису кремнію у зв’язаному вигляді (солі кремнієвої кислоти) антракоз вугільно-го пилу азбестоз азбесту

Силікоз легень. Рентгенограма. (позитив) фіброзні зміни плеври та коренів легень

Силікотичний вузлик. Забарвлення гематоксилін–еозином. Легенева тканина.

Групи пневмоконіозів (за подібністю патогенезу, гістологічних, функціональних, цитологічних та імунологічних проявів) 1. Пневмоконіози від дії високо фіброгенного і помірно фіброгенного пилу (із вмістом вільного двуокису кремнію більшим за 10%). Прогресування фіброзного процесу, туберкульоз. 2. Пневмоконіози від слабо фіброгенного пилу (із вмістом вільного двуокису кремнію меншим за 10% або не містить його). Помірно виражений фіброз, більш доброякісний і малопрогресивний перебіг. Ці пневмоконіози зараз найбільш поширені. 3. Пневмоконіози від аерозолів токсико-алергенної дії (пил, що містить метали-алергени, пил пластмас, органічний пил та інше). Бронхо-бронхіоліт, прогресуючий альвеоліт, що переходить у дифузний пневмофіброз.

Види пневмоконіозів за перебігом: Пневмоконіози, що швидко прогресують (розвиток фіброзу за 5—6 років) Повільнопрогресуючі пневмоконіози Пневмоконіози з ознаками рентгенологічної регресії.

Форми пневмоконіозів (За патоморфологічними проявами) Інтерстиціальна Інтерстиціально-гранулематозна

Первинна профілактика пневмоконіозів Медогляди: а) при поступленні на роботу б) періодичні (під час роботи) Інгаляції УФО в суберитемній дозі Індивідуальний захист (респіратори та інше)

Вторинна профілактика (на ранніх стадіях пневмоконіозу або в стані передхвороби) Усунення: Дії пилу Токсичних Подразнюючих Алергізуючих речовин Несприятливих метеоумов Надмірних фізичних навантажень

Ультразвук акустичні коливання з частотою понад 20 000 Гц Використання: 1) Промисловість очищення і знежирення деталей кристалізація механічна обробка матеріалів зварювання паяння лудіння дефектоскопія 2) Для обробки і передачі сигналів у радіолокації та обчислювальній техніці 3) Медицина діагностика терапія стерилізація інструментів, рук тощо.

Загальний вплив ультразвуку супроводжується змінами з боку: центральної нервової системи периферичної нервової системи серцево-судинної системи ендокринної системи вестибулярної функції слухової функції

Ультразвук поділяється на: Високочастотний (105 – 107 Гц ) Низькочастотний (20 000 – 100 000 Гц) Високочастотний ультразвук не поширюється в повітрі і впливає на працюючих лише при контакті джерела з поверхнею тіла Низькочастотний ультразвук чинить на працюючих загальну дію через повітря і локальну при контакті з його рук

Гігієнічна оцінка низькочастотного ультразвуку (робочих місць, розташованих біля низькочастотного ультразвукового устаткування ) передбачає визначення рівнів звукового та ультразвукового тиску в третинооктавних смугах із такими середньогеометричними частотами: 80 дБ 90 дБ 100 дБ 110 дБ 12 500 Гц 16 000 Гц 20 000 Гц 40 000 Гц

Способи обмеження можливого впливу ультразвуку при контактній передачі: дистанційне керування автоблокування пристрої для утримання джерела або оброблюваної деталі виключення можливості передачі ультразвуку іншими частинами тіла використання індивідуальних засобів захисту – рукавиць, протишумів

Інфразвук (акустичні коливання з частотою нижче 16 Гц) При дії інфразвуку можливі зміни з боку: нервової системи серцево-судинної системи дихальної системи ендокринної системи вестибулярного і слухового аналізаторів Види інфразвуку: за характером спектра за часовими характеристиками широкосмуговий тональний постійний непостійний

Чутливість людини до вібрації

Параметри вібрації Пороговий Віброшвидкість Віброприскорення звуковий тиск 2·10-5 Па = 5·10-8м/с = 3·10-4 м/с2

Класифікація вібрації По характеру дії Локальна Загальна По характеру спектру Вузькосмугова (параметри якої в одній третинооктавній смузі частот більш ніж на 15 дБ перевищують значення сусідніх третинооктавних смуг) Широкосмугову (що не відповідає зазначеній вимозі) По частоті Низькочастотна (перевантаження максимальних рівнів в октавних смугах 1-4 Гц) Сердньочастотна (8-16 Гц) Високочастотна (31,5-63Гц) По часовій характеристиці Постійна (віброшвидкість змінюється не більш як на 6 дБ за 1 хв) Не постійна (зміни віброшвидкості не менше 6 дБ за 1 хв ) Коливна у часі (рівень віброшвидкості безперервно змінюється) Імпульсна (один або кілька вібраційних впливів тривалістю менше 1 с.) Переривчаста (час вібраційної дії становить більше 1 с.)

Виробнича вібрація — механічні коливання пружних тіл в умовах виробництва, що передаються безпосередньо тілу людини або окремим його частинам і несприятливо впливають на організм.

Стадії вібраційної хвороби, викликані локальною вібрацією

Концентрації токсичних речовин у повітрі цехів визначаються : технологічним процесом (хімічні реакції, дроблення, плавка, механічні процеси і т.ін. ), хімічним складом і агрегатним станом сировини, проміжних і кінцевих продуктів, герметизацією устаткування, апаратурним оформленням цехів, автоматизацією технологічного процесу, вентиляцією й ефективністю видалення шкідливих викидів з технологічного устаткування і повітря цеху і т.ін. При несприятливих поєднаннях зазначених факторів концентрації пилу і газоподібних токсичних речовин можуть перевищувати ГДК і призвести до формування у працівників захворювань професійної етіології.

Найпоширеніші професійні чинники, які впливають на організм працівників сільського господарства хімічні речовини, що використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань; вібрація та шум, що генеруються сільськогосподарськими машинами, обладнанням, особливо погано відрегульованим; пил ґрунтового, рослинного і тваринного походження; перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні й ті самі нервово-м’язові групи; біологічні чинники (мікроорганізми) – збудники заразних хвороб, що передаються від тварин людині.

Гігієна праці при роботі з пестицидами і мінеральними добривами ППестициди, або отрутохімікати це хімічні речовини, застосовуються в сільському господарстві для боротьби з шкідниками і хворобами культурних рослин, бур’янами, шкідниками запасів зерна та харчових продуктів. Вони дозволяють зберегти від втрат врожай, підвищити продуктивність молочної худоби і збільшити приріст маси тіла тварин. ППестициди підрозділяються за виробничими (по призначенню) і гігієнічними ознаками.

За хімічним складом виділяють три основні групи пестицидів: неорганічні сполуки (миш’як, фтор, барій, сірка, мідь, хлорити і борати); рослинного, бактеріального і грибного походження (піретрини, анабазини, нікотин, бактеріальні препарати і антибіотики); органічні сполуки – хлорорганічні, фосфорорганічні, похідні карбамінової, тіо- і дітіокарбамінової кислоти, ртутьорганічні сполуки і комбіновані ртутьвмісні препарати, нітропохідні фенолу і фталіміди. Останні є найбільш поширена група пестицидів високої біологічної активності.

Виробнича класифікація. В залежності від призначення пестициди діляться на слідуючі основні групи: 1.     Інсектициди, мають властивість знищувати шкідливих комах. 2.     Фунгіциди – препарати для боротьби зі збудниками грибкових захворювань рослин. 3.     Зооциди – препарати для знищення гризунів (сусликів, мишей та ін.) 4.     Гербіциди – засоби для знищення бур’янів. 5.     Акарациди – препарати для знищення кліщів. 6.     Нематоциди – засоби проти нематод. (червів). 7.     Лімациди – засоби для знищення молюсків.  8.  Бактероциди – засоби для боротьби із збудниками бактеріальних захворювань рослин.  9. Овоциди – знищують яйця комах. 10. Репеленти – для відлякування комах.

Гігієнічна класифікація по токсичності при введенні в шлунок експериментальним тваринам: Надзвичайно токсичні речовини ЛД50 до 50 мг/кг. 2. Високотоксичні - ЛД50 50-200 мг/кг. 3.  Середньотоксичні - ЛД50 200-1000 мг/кг. 4. Малотоксичні - ЛД50 більше 1000 мг/кг

По шкірно-резорбтивній токсичності: 1.     Різко виражена ЛД50 менше 300 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт менше 1. 2.     Виражена ЛД50 – 300-1000 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт від 1 до 3. 3.     Слабо виражена ЛД50 більше 1000 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт більше

Ш. За ступенем випаровування: 1. Дуже небезпечні речовини - насичуюча концентрація більша або рівна токсичній. 2. Небезпечні – насичуюча концентрація більша порогової. 3.  Малонебезпечні – насичуюча концентрація не впливає на поріг. ІУ. За ступенем кумуляції: 1.Речовини з підвищеною кумуляцією – коефіцієнт кумуляції менше 1. 2.  Вираженою – коефіцієнт кумуляції від 1 до 3. 3.  Помірною – коефіцієнт кумуляції від 3 до 5. 4. Слабовираженою – коефіцієнт кумуляції більше 5

У. За ступенем стійкості в зовнішньому середовищі: 1.  Дуже стійкі речовини – час розкладання на нетоксичні компоненти більше двох років. 2.  Стійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти від 6 місяців до 2 років. 3. Помірно стійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти від 1 до 6 місяців. 4. Малостійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти менше 1 місяця.

Гігієнічна класифікація необхідна: при гігієнічній оцінці нових речовин, розробці гігієнічних нормативів, розробці гігієнічних регламентів і їх використання. Якщо препарат по одному із показників відноситься до першої групи гігієнічної класифікації, він дуже небезпечний для людей і теплокровних тварин і забороняється до впровадження в практику.

В сільському господарстві: повинні застосовуються малотоксичні для теплокровних тварин і людей препарати; не повинні використовуватися стійкі речовини. Які не розкладаються в природних умовах на не токсичні компоненти протягом 2 і більше років; не можна застосовувати препарати з різко вираженою кумуляцією; не допускаються для застосування речовини, якщо при попередньому їх вивченні встановлена реальна небезпека канцерогенні, ембріотоксичні і алергенні властивості.

Сучасна теплиця