Презентація на тему:
Лауреати Нобелівської премії в галузі фізики

Лауреати Нобелівської премії в галузі фізики 1900-і роки

Вільгельм Конрад Рентген У 1895 році відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання — рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності. Перша Нобелівська премія з фізики була присуджена Рентгену у 1901 році.

Гендрік Антон Лоренц Нідерландський фізик. Створив класичну електронну теорію, за допомогою якої пояснив багато електричних та оптичних явища, в тому числі ефект Зеемана. Лауреат нобелівської премії з фізики (1902, спільно з П. Зеєманом)

Пітер Зееман Зееман Пітер — нідерландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1902 року (разом з Гендріком Антоном Лоренцом, «за видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».).

Антуан Анрі Беккерель Французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один з першовідкривачів радіоактивності (1903 р.) Нобелівська премія «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності».

П'єр Кюрі Французький фізик, один з перших дослідників радіоактивності, член Французької академії наук, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1903 році. Чоловік Марії Склодовської-Кюрі.

Марія Склодовська-Кюрі Марію та Пьєра Кюрі відзначено Нобелівською премією з фізики (1903) разом з Антуаном Беккерелем. Марія Кюрі написала «Трактат про радіоактивність» (1910) і була нагороджена Нобелівською премією з хімії 1911 року.

Джон Вільям Стретт Англійський фізик, один з основоположників теорії коливань, до одержання 1873 р. титулу після смерті батька йменувався як Джон Вільям Стретт. У 1894 р. разом з Вільямом Рамзаєм відкрив новий хімічний елемент — аргон, визначив його властивості і місце в періодичній системі, за що 1904 р. був нагороджений Нобелівською премією з фізики.

Філіп Едуард Антон фон Ленард Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1905 р. «за роботи з дослідження катодних променів». У 20-х роках XX століття став противником «теорії відносності» і пропагандистом т. з. «арійської фізики».

Джозеф Джон Томсон Англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Альберт Абрахам Майкельсон Перший американський фізик, удостоєний в 1907 Нобелівської премії з фізики за створення прецизійних інструментів та виконані з їх допомогою спектроскопічні і метрологічні дослідження.

Габрієль Ліппман Французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1908 р. «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».

Гульєльмо Марконі Італійський вчений і винахідник («батько радіо»); Нобелівський лауреат в галузі фізики (1909) за роботи в галузі безпровідної телеграфії.

Карл Фердинанд Браун Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1909 р. (разом з Гульєльмо Марконі). Зробив вагомий вклад у розробки технічного застосування електромагнітних хвиль. Винахідник кінескопа (катодно-променевої трубки). У німецькомовних країнах кінескоп досі називають трубкою Брауна.