Презентація на тему:
Внутрішні хвороби

Введення в клініку внутрішніх хвороб. Предмет та завдання курсу пропедевтики внутрішніх хвороб із загальним доглядом за хворими. Схема клінічного обстеження хворих. Анамнез. Загальний огляд хворого, огляд окремих частин тулуба

Внутрішні хвороби одна з найбільших галузей теоретичної та практичної медицини, яка вивчає розпізнавання захворювань внутрішніх органів в їх різноманітних клінічних формах, причини виникнення, патогенез, профілактику і терапію.

Пропедевтика слово грецького походження і означає вступ чи попереднє навчання. мета кафедри пропедевтики внутрішньої медицини - вступ в основний курс терапії, навчання студентів азам терапевтичної науки.

Завдання пропедевтики внутрішньої медицини навчити студентів лікарської техніки чи методів обстеження вивчення симптомів і синдромів, які виявляються за допомогою різних методів обстеження - семіотика побудова діагностичних заключень на основі даних спостереження - методика діагнозу вивчення окремих питань внутрішніх хвороб - нозологічні форми в їх класичному, типовому варіанті основні принципи лікування внутрішніх захворювань

Загальний план обстеження хворого розпитування хворого (interrogatio) - найважливіший метод дослідження хворої людини, який характерний тільки для практичної медицини. Даний метод використовує мову як засіб спілкування людей, обміну думками і взаєморозуміння. слово, окрім функції засобу взаємного спілкування, є і потужним лікуваним фактором.

Загальна схема розпитування (суб’єктивне дослідження) паспортна частина розпитування про скарги хворого, його відчуття і переживання розпитування про дане захворювання, його початок і подальший перебіг до дня обстеження - анамнез захворювання (anamnesis morbi) розпитування про попереднє життя хворого - анамнез життя (anamnesis vitae)

Об’єктивне обстеження хворого (status praesens) вивчення окремих органів та систем - система органів дихання, серцево-судинна система, органи травлення, органи виділення, ендокринна система, нервова система загальний огляд (inspectio) пальпація (palpatio) перкусія (percussio) аускультація (auscultatio)

Параклінічні (додаткові) методи обстеження хворого лабораторні обов’язкові: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, кал на яйця глистів, кров на RW та СНІД спеціальні (по показах): біохімія крові, імунограма, мікроскопія харкотиння і інші інструментальні: ЕКГ, спірографія, УЗД, рентгенографія, комп’ютерна томографія та інші

Семіотика вчення про ознаки захворювання, яке пояснює факти, отримані за допомогою різних методів обстеження хворого.

Симптоматологія наука, що займається вивченням симптомів захворювання. Симптом - окрема ознака захворювання Синдром - група симптомів патогенетично пов’язаних між собою Анатомічний синдром - сукупність фізичних симптомів чи ознак, які відповідають структурним змінам органів Функціональний чи фізіологічний синдром - поєднання функціональних симптомів.

Загальна семіотика охоплює ті ознаки та властивості, які повинні бути оцінені у кожного хворого незалежно від захворювання: вік,стать, конституція - основні ознаки загальний стан хворого, положення тіла, осанка, хода, вираз обличчя, лихоманка, біль, набряки, задишка і т.д.

Діагноз (diagnosis - розпізнавання) коротке лікарське заключення про суть захворювання і стан хворого, виражене в термінах сучасної медичної науки

Види діагнозу за характером та змістом: етіологічний, патогенетичний, нозологічний, патологоанатомічний, анатомічний, патофізіологічний за способом побудови та обгрунтування прямий - розпізнавання від симптому до хвороби диференційний - коли спіставляють декілька ймовірних захворювань (діагноз методом виключення) діагноз «шляхом спостереження» - коли поставити діагноз можна тільки після тривалого спостереження за пацієнтом діагноз за лікувальним ефектом - встановлюють за позитивним результатом специфічного лікування.

по часу виявлення захворювання ранній діагноз - захворювання розпізнається на початку розвитку пізній діагноз - захворювання розпізнається пізно секційний діагноз ставиться на секційному стоі по ступеню достовірності орієнтовний діагноз - висувається в ході обстеження пацієнта як робоча гіпотеза попередній діагноз - ставиться після початкового обстеження хворого, якие обмежується розпитуванням, застосуванням загальноклінічних методів обстеження окремих органів і систем заключний клінічний діагноз - встановлюється після різностороннього обстеження хворого діагноз під питанням - в трудних випадках

Діагностичні помилки зумовлені хворобою - невідоме чи рідкісне захворювання, відсутність симптомів, схожість з іншими хворобами зумовлені хворим - неможливість зібрати анамнез, неправильний і спотворений анамнез з метою симуляції, неможливість провести об’єктивне обстеження, наявність супутньої патології зумовлені лікарем - недостатні знання, неуважність, надмірна впевненість, переоцінювання даних обстеження зумовлені зовнішньою обстановкою - шум, недостатність освітлення,непристосованість приміщення

Лікарська деонтологія наука про взаємовідносини лікаря і осіб, які втягнуті в загальноклінічний процес лікар - хворий лікар - родичі хворого лікар - середній та молодший медичний персонал лікар - лікар лікар - органи правозахисту (прокуратура) лікар - страхова медична компанія (медичні експерти)

Схема розпитування хворого Паспортна частина Прізвище, ім’я, по батькові Вік Сімейний стан Стать Національність Освіта Місце проживання Місце роботи Професія (посада) Адреса найближчих родичів Дата поступлення в клініку

Скарги хворого група чітких скарг - при виражених змінах внутрішніх органів (кашель, задишка, блювота, біль, набряки, підвищення температури) група неясних скарг - при хронічних захворюваннях чи функціональних розладах (поболює, відчуваю серце і т. д.) група багаточисерльних, деталізованих і невизначених скарг (невротичні скарги) по змісту скарги діляться: скарги на морфологічні зміни (зміна форми, положення, вигляду окремих частин) скарги на функціональні порушення (розлади функцій - задишка, пронос) скарги на патологічні відчуття (психічні переживання) - біль, погане самопочуття)

Анамнез захворювання початок хвороби подальший перебіг проведені діагностичні заходи проведене лікування, його ефективність причина захворювання на думку пацієнта

Анамнез життя місце народження, побутові умови в дитинстві, перенесені дитячі захворювання трудовий анамнез матеріально-побутові умови сімейний стан в даний час перенесені захворювання шкідливі звички спадковість по лініях батька і матері алергологічний анамнез експертний анамнез

Загальний огляд оцінка загального стану хворого оцінка стану свідомості положення хворого тілобудова (habitus) - конституція, ріст, вага хворого)

Конституція це сукупність функціональних і морфологічних особливостей організму, які склалися внаслідок спадкових чи набутих властивостей, і визначають його реакцію на вплив екзо- та ендогенних факторів. астенічний гіперстенічний нормостенічний

огляд голови огляд обличчя огляд очей і повік огляд носа огляд ротової порожнини язик огляд шиї огляд шкіри слизові оболонки очей, губ, порожнини рота підшкірна клітковина набряки пастозність лімфатичні вузли м’язи кістки суглоби