X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Визначення групи речовин, що ізолюється з біологічного матеріалу настоюванням з водою. Визначення чадного газу при гострих отруєннях

Завантажити презентацію

Визначення групи речовин, що ізолюється з біологічного матеріалу настоюванням з водою. Визначення чадного газу при гострих отруєннях

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Група речовин, що ізолюється з біологічного матеріалу настоюванням з водою. Визначення чадного газу при гострих отруєннях Доц. Михалків М.М. Лекція № 15

Слайд 2

ПЛАН. 1. Група речовин, які потребують особливих методів ізолювання. 2. Група речовин, що ізолюється з біологічного матеріалу настоюванням з водою. 3. Загальна характеристика фізичних і токсичних властивостей чадного газу. Хімічні і оптичні методи визначення чадного газу в крові.

Слайд 3

1. ГРУПА РЕЧОВИН, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВИХ МЕТОДІВ ІЗОЛЮВАННЯ. 1.1 Сполуки фтору. Токсична дія: порушення обміну кальцію, пригнічують різні ферменти – холінестеразу, аденозинтрифосфатазу. Ідентифікація. Реакція травлення скла.

Слайд 4

Утворення кремнійфторидної кислоти. СаF2 + H2SO4 = СаSO4 + 2HF 4HF + SiO2 = SiF4 + 2H2O 3SiF4 + 3H2O = 2H2SiF6 + 2H2SiO3 Реакція з цирконалізарином. Кількісний аналіз. Спектрофотометричний метод, що ґрунтується на вимірі оптичної густини потрійного комплексу (алізарин, солі церію (III), фторид-іони), що має синє забарвлення. Кількість визначають за градуювальним графіком.

Слайд 5

1.2 Сполуки Хлору. Застосування. Вода діє на хлор дуже повільно, але в присутності речовин, які легко окисляються, відбувається швидкий гідроліз хлору, що обумовлює процес окиснення. Сl2 + НОН = НСl +НОСl; 2НОСl= Сl2 + Н2О2 Н2О2 = Н2О + O Кількісний аналіз може бути зроблений титруванням розчином нітрату срібла.

Слайд 6

Санкт-Петербург аквапарк отруєння хлором (червень 2008) Липень 2007. 12 дітей під час купання в басейні ужгородського спорткомплексу "Спартак" отруїлися парами хлору. Відбувся витік хімічної речовини з системи дезінфекції води

Слайд 7

Апарат Кіппа

Слайд 8

1.3 Сполуки Брому Ізолювання брому. Пари брому витісняють повітрям Виявлення. Пари брому поглинають: 1) розчином йодиду калію, що містить крохмальний клейстер, - при наявності брому відбувається витиснення йоду, що викликає посиніння крохмалю. Br2 + 2KI = I 2 + 2KBr Заважають: хлор, йод, оксиди Нітрогену 2) розчином фенолу - бром викликає утворення білого осаду чи каламуть трибромфенолу.

Слайд 9

Ізолювання бромідів додають натрій гідроксид, випарюють, висушують і спалюють при можливо низькій температурі. Ідентифікація: 1. З хлорною водою і хлороформом. 2Br- + СI2 = 2СI- + Br2 2. Дихромат калію в присутності концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку закривають смужкою фільтрувального паперу, змоченого розбавленим лужним розчином флюоресцеїну - виходить рожеве чи червоне забарвлення (утворення еозину). К2Сr2O7 + 6 Br- + 7H2SO4 → Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 7H2O + 3 Br2↑ + 3SO42-

Слайд 10

фармацевтичний завод "Синьюаньсин" в місті Чунцин (Китай) – розлився бром (03.09.2007)

Слайд 11

1.4 Сполуки Йоду Ізолювання йоду. Пари вільного йоду витісняють з об'єкта струмом повітря Виявлення. розбавлений крохмальний клейстером. Ізолювання йодидів. Біологічний матеріал підлужнюють натрій гідроксидом і спалюють. Виявлення. Нітрит натрію в присутності сульфатної кислоти. 2NO2– + 2I– + 4H+ = I2 + 2NO + 2H2O.

Слайд 12

Неоправдане вживання йоду в Саратові після інциденту на Балаківській АЕС призвело до отруєння людей (листопад 2004)

Слайд 13

2. ГРУПА РЕЧОВИН, ЩО ІЗОЛЮЄТЬСЯ З БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ НАСТОЮВАННЯМ З ВОДОЮ Гострі отруєння речовинами пекучої дії є одним з найбільш розповсюджених видів гострих побутових отруєнь. Ця патологія обумовлена в основному дією таких речовин: • неорганічних кислот (хлоридна, сульфатна, нітратна) - приблизно 7 %; • лугів (нашатирний спирт, їдкий натр, їдкий калій) - 15-20 %; • окислювачів (пероксид водню, калію перманганат) - 8 %; • нітратами; • нітритами. Причини отруєння: • Недотримання техніки безпеки при роботі з їдкими речовинами; • Побутові отруєння; • Медикаментозні отруєння; • Випадкові отруєння (при помилковому вживанні внутрішньо).

Слайд 14

Засоби для промивання очей при опіках кислотою або лугом

Слайд 15

2.1. Кислоти. Хлоридна (соляна) кислота (НСl) - застосовується в побуті для видалення накипу з посуду, в медицині - 6 % розчин для лікування сверблячки, розчин хлориду цинку в хлоридній кислоті використовується для пайки. ГДК - 10 мг/м3. Смертельна доза - 15,0 мл. Сульфатна кислота (H2SO4) - Широко використовується в синтетичній промисловості, лабораторіях, аптечній справі та ін. ГДК - 1,5 мг/м3, середня - 0,5 мг/м3. Смертельна доза - 5,0 мл. Нітратна кислота (HNO3) ГДК - 10 мг/м3, середня - 4,0 мг/м3. Смертельна доза - 10,0 мл.

Слайд 16

Рубці стравоходу Опік кислотний, термін 4 місяці Стравохід в нормі

Слайд 17

Слайд 18

Результат неправильних дій спеціаліста косметичного салону при проведенні процедури пілінга кислотою (порушення час дії засобу), відбувся термічний опік (почервоніння шкіри)

Слайд 19

Опіки сульфатною кислотою

Слайд 20

Жінки з Пакистану (облиті кислотою)

Слайд 21

Реакції ідентифікації: 1. для хлоридної кислоти: а) на хлорид-іони з розчином Аргентум нітрату Ag+ + Cl– = AgCl ; AgCl + 2NH3 = [Ag(NH3)2]+ + Cl–. б) з калій хлоратом – посиніння йод крохмального паперу ClO3- + 5Cl- + 6H+ = 3Cl2 + 3H2O; Cl2 + 2І- = 2Cl– + І2 в) на присутність іонів гідрогену, зв’язаних з хлорид-іонами - відганяють хлороводень методом дистиляції і виявляють розчином Аргентум хлориду.

Слайд 22

2. для сульфатної кислоти: Ізолювання: а) на присутність іонів гідрогену, зв’язаних з сульфат-іонами – з мідною стружкою, диоксид сульфуру відганяють у колбу з йодом, відбувається його знебарвлення Сu + H2SO4(конц) СuSO4 + SO2 + H2O. SO2 + I2 + 2H2O = 4H+ + SO42– + 2I– б) розчин барій хлориду Ba2+ + SO42– BaSO4 .

Слайд 23

3. для нітратної кислоти: а) з шерстяною ниткою – пожовтіння. б) на присутність іонів гідрогену, зв’язаних з нітрат-іонами – з мідною стружкою, оксиди нітрогену поглинають водою, до якої потім додають дифеніламін (з’являється синє забарвлення). Сu + 4HNO3 Сu(NO3)2 + 2NO (NO2) + 2H2O. 2NO + O2 = 2NO2 2NO2 + H2O = HNO2 + HNO3

Слайд 24

2.2. Луги. Нашатирний спирт (NH4OH) Застосовується при переробці вовни для знежирення, в лабораторіях та побу ті для чищення та відбілювання. Кров під дією аміаку набуває яскраво-червоного кольору, блювота при отруєнні супроводжується нападами задухи, може розвинутись крупозне запалення легенів. ГДК - 30 мг/м3. Їдкий натр (каустична сода NaOH), їдкий калій (КОН) ГДК - 3 мг/м3.

Слайд 25

Рубці стравоходу Опік лужний, термін 4 місяці Стравохід в нормі

Слайд 26

Реакції ідентифікації: 1. Для калій гідроксиду: лужне середовище індикаторним папером, іон Калію – з натрій гідротартратом, натрій гексанітрокобальтатом. K+ + HC4H4O6- KHC4H4O6 . 2K+ + Na+ + [Co(NO2)6]3- = K2Na[Co(NO2)6] . 2. Для натрій гідроксиду: лужне середовище індикаторним папером, іон Натрію – з калій гексагідроксостибіатом (V), цинк-уранілацетатом. Na+ + [Sb(OH)6]- Na[Sb(OH)6] . Na+ + Zn(UO2)3 (CH3COO)8 + CH3COO– + 9H2O NaZn(UO2)3 (CH3COO)9 9H2O . 3. Для аміаку: з купрум сульфатом і лакмусом, реактивом Несслера Cu2+ +4NH3 = [Cu(NH3)4]2+. NH4+ + 2[HgI4]2– + 4OH– = [NH2Hg2O]I + 7I– + 3H2O.

Слайд 27

2.3. Нітрати і нітрити. Застосування: • У народному господарстві, промисловості (для добування барвників, входять до складу вибухових матеріалів); • У лабораторіях як реактиви; • Як лікарські препарати (нітрит натрію, амілнітрат, нітрогліцерин); • Як мінеральні добрива (KNO3, NaNO3, NH4NO3, Ca(NO3)2) - селітри; • Для консервування м'ясних продуктів як речовини, які діють на бактерії, що викликають ботулізм.

Слайд 28

Слайд 29

1. виявлення нітритів: а) з сульфаніловою кислотою і -нафтолом

Слайд 30

б) реактивом Грісса

Слайд 31

в) 1,8-нафтилендіаміном г) йод крохмальна реакція. 2NO2– + 2I– + 4H+ = I2 + 2NO + 2H2O. 2. виявлення нітратів: а) з дифеніламіном, б) бруцином, в) ферум (ІІ) сульфатом і концентрованою сульфатною кислотою. 3Fe2+ + NO3- + 4H+ = 3Fe3+ + NO + 2H2O; NO + Fe2+ + SO42- = [Fe(NO)]SO4.

Слайд 32

Засоби профілактики та лікування отруєнь 1. Промивання пошкоджених ділянок шкіри та очей великою кількістю води. 2. Промивання шлунка за допомогою зонда, змащеного вазеліновим мас лом, 8-10 л холодної води. 3. Лікування опіків травного тракту (пеніцилін, левоміцетин), кортико стероїди (преднізолон), спазмолітики (атропін, папаверин, платифілін). 4. Лікування порушень дихання (промивання дихальних шляхів 1 % роз чином гідрокарбонату натрію з антибіотиками). 5. Дієтотерапія (молоко, кисіль, яйця), вітамін А. 6. При отруєнні натрію нітритом - метиленовий синій (1 % розчин), аско рбінова кислота (5 % розчин), натрію тіосульфат (30 % розчин).

Слайд 33

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНИХ І ТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧАДНОГО ГАЗУ. ХІМІЧНІ Й ОПТИЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАДНОГО ГАЗУ В КРОВІ. Вміст СО у крові і ступені важкості отруєнь Вміст СОНb, % Стан людини Ступінь отруєння 0,3 - 0,7 Природна кількість СОНb, що утвориться з ендогенного СО2 - 1-5 6-9 16-20 Збільшення кровотоку в окремих органах. Підвищується поріг сприйняття світла. Головний біль, порушення зору. Легка 20-30 30 - 40 Пульсуюча головний біль, нудота. Важкий головний біль, втрата свідомості. Середня 50-60 67-70 Грудки, судоми. Без лікування - смертельний результат Важка

Слайд 34

Слайд 35

Хімічні методи визначення чадного газу в крові Найбільше часто для визначення чадного газу в крові хімічним методом використовують наступні реакції: 1. Проба Залесского (реакція з 10 % сульфатом міді (II)); 2. Проба Кункеля-Ветцеля (реакція з 3 % розчином таніну); 3. Проба Бюркера (реакція з 1 % розчином гексаціаноферату (III) калію); 4. Проба Гоппе-Зейлера (реакція з 30 % розчином гидроксиду натрію); 5. Проба Сальковского-Катаяма (реакція із сульфідом амонію); 6. Проба Хорошкевича-Маркса (реакція з хініном і сульфідом амонію); 7. Проба Сидорова (реакція з гексаціанофератом (III) калію і дихроматом калію); 8. Проба Рубнера (реакція з 5 % розчином основного ацетату свинцю); 9. Проба Лібмана (реакція з формаліном).

Слайд 36

Спектри поглинання гемоглобіну та його сполук: 1 — гемоглобін; 2 — оксигемоглобін; 3 — карбоксигемоглобін; 4 — метгемоглобін

Слайд 37

1 - дезоксигемоглобін (HbH); 2 - карбоксигемоглобін (HbCO); 3 - оксигемоглобін (HbO2); 4 - метгемоглобін (MetHb).

Слайд 38

1 – Колба з H2SO4(конц) 2 – краплинна лійка з форміатною кислотою 3 – склянка Дрекселя 10 % розчин натрій гідроксиду 4 – склянка Дрекселя з водою 5 – склянка Дрекселя з розчином крові в фосфатному буферному розчині 6 – склянка Дрекселя з водою 7 – колба з водою.

Слайд 39

Кількісне визначення оксиду карбону (II) у крові

Слайд 40

Розрахунок вмісту карбоксигемоглобіну в досліджуваній крові у відсотках (Р) роблять по формулі: де АСОНb - оптична густина розчину В, додатково насиченого оксидом карбону (II) (виміряна при 538 нм); АHbСОНb - оптична густина розчину Б, обробленого дитіонітом натрію, що містить суміш дезокси- і карбоксигемоглобіну (виміряна при 538 нм); АНbI - оптична густина розчину Б в ізобестичній точці (при 550 нм); К - коефіцієнт 0,372. Величина помилки визначення карбоксигемоглобіну в межах концентрацій від 3 до 20 % складає ± 3 %, при концентраціях понад 20 % похибка приблизно дорівнює ± 5 %.

Слайд 41

Дякую за увагу!

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина