X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Симптоматичне виявлення та лікування лихоманки

Завантажити презентацію

Симптоматичне виявлення та лікування лихоманки

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Симптоматичне лікування лихоманки

Слайд 2

Слайд 3

Лихоманка (febris, pyrexia) - типова неспецифічна реакція організму, що виникає в результаті збудження центру терморегуляції надлишком пірогенів (термостабільних високомолекулярних речовин, що утворюються мікроорганізмами або тканинами організму людини).

Слайд 4

Алгоритм розмови провізора з відвідувачем аптеки У хворого температура тіла вища 39 0С При такій температурі тіла слід звернутись до лікаря Лихоманка у дитини Вік дитини менше 1 року Терміново викличте лікаря! Інфекційні захворювання у дітей до 1 року можуть мати серйозні наслідки. До приходу лікаря постарайтесь знизити температуру тіла. Для цього можна застосовувати жарознижувальні засоби – сиропи і супозиторії для немовлят. Чи відмічаються такі симптоми, як кашель, нежить, біль в горлі, головний та м'язовий біль Ймовірно, це ОРВІ. Щоб рекомендувати жарознижувальні засоби, слід уточнити декілька моментів Малоймовірно, що причиною лихоманки є ОРВІ. Краще звернутись до лікаря. Чи не було у хворого симптомів бронхоспазму? Чи немає захворювання шлунка? Чи схильний хворий до алергії? Вік хворого менше 12 чи більше 65 років? Захворіла є вагітною ? У цій ситуації показаний парацетамол як жарознижувальний засіб з мінімальними побічними ефектами. Можна застосовувати у дітей, людей похилого віку, вагітних і лактуючих жінок. Рекомендується дотримуватись постільного режиму і приймати будь-який анальгетик-антипіретик для зниження температури тіла Якщо через 48 год. Стан не покращиться чи зявляться додаткові симптоми – зверніться до лікаря. Так Ні Так Так Ні Ні Так Ні Так Ні

Слайд 5

Підвищеною прийнято рахувати температуру вище 37°С. Залежно від ступеня гарячки розрізняють: субфебрильну лихоманку (підвищення температури тіла не вище 38°С), помірну лихоманку (підвищення температури тіла в межах 38–39°С), високу лихоманку (39–41°С) надмірну, гіперпіретичну лихоманку (підвищення температури тіла вище 41°С).

Слайд 6

Слайд 7

Помірне підвищення температури при інфекційних захворюваннях сприяє мобілізації захисних сил організму, активує імунну систему. В той же час надмірне підвищення температури значно погіршує загальне самопочуття, сприяє розвитку в організмі хворого ряду несприятливих зрушень: підвищенню тонусу симпатичної нервової системи, тахікардії, підвищенню збудливості дихального центру. На цьому фоні зростає потреба органів в кисні, інтенсифікувався основний обмін, відбувається затримка в організмі натрію і хлоридів з розвитком набряків, звужуються судини шкіри (блідість зовнішніх покривів) і внутрішніх органів. При цьому виникає спазм прекапілярних сфінктерів. Порушується нормальний потік крові, відбувається централізація кровообігу, що зрештою приводить до гіпоксії органів і тканин. Гіпоксія миокарда спричиняє за собою ослаблення його скоротливої здатності, гіпоксія мозку приводить до його набряку, порушення свідомості, судом. Особливо виражена відповідь внутрішніх органів і систем організму на підвищення температури тіла у дітей.

Слайд 8

Можливі причини лихоманки у дітей Інфекційні Бактерійні інфекції, Вірусні інфекції, Грибкові інфекції, Найпростіші Неінфекційні Перегрівання Стрес Прорізання зубів Алергійні реакції Порушення водно-електролітного обміну (обезводнення дитячого організму) Прививки Транзиторна лихоманка

Слайд 9

На першому місці серед захворювань, що супроводжуються лихоманкою, перебувають гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Як правило, в цьому випадку підвищенню температури передує переохолодження, а лихоманка супроводжується іншими характерними скаргами, що свідчать про патологічний процес в бронхолегеневій системі і носоглотці (риніт, біль в горлі, кашель, задишка, болі в грудній клітці при диханні). При субфебрильній температурі, що супроводжується вказаними скаргами протягом перших двох-трьох днів від початку захворювання, можливе самолікування за допомогою безрецептурных препаратів. У решті випадків слід обов'язково звертатися до лікаря.

Слайд 10

“Загрозливі” симптоми при лихоманці До «загрозливих» симптомів, що дозволяють запідозрити у хворого серйозне захворювання і що вимагає обов'язкового напряму пацієнтів до лікаря, відносяться наступні ознаки: Підвищення температури вище 39,0°С (висока лихоманка) Підвищення температури супроводжується сильними болями, задишкою, розладом свідомості, судомами. При симптомах гострого респіраторного захворювання температура вище 38,0°С тримається протягом 3 днів і більш. Температура вище 37,5°С тримається 2 тижні і більш.

Слайд 11

Злоякісна гіпертермія Особливу загрозу підвищена температура представляє у випадку, якщо вона супроводжується спазмом судин шкіри, що порушує віддачу тепла (злоякісна гіпертермія). Її ознаки: температура вище 40,0°С; строкате, «мармурове» забарвлення шкіри; не дивлячись на жар, холодні на дотик кінцівки.

Слайд 12

Згідно з сучасними переконаннями, якщо підвищення температури не супроводжується вираженим порушенням загального стану, при ГРВІ слід знижувати температуру 38° С і вище. Прагнення при ГРВІ нормалізувати будь-яку температуру не виправдано, оскільки це пригнічує ті процеси, що сприяють виробленню імунітету до даного збудника. У такій ситуації доцільні заходи по лікуванню нежиті, болю в горлі, кашлю тощо. Слід особливо підкреслити, що безрецептурні жарознижуючі засоби через свій механізм дії не знижують незначно підвищену температуру — 37,2–37,3°С.

Слайд 13

Загальні рекомендації для пацієнтів При підвищеній температурі слід понизити фізичну активність, при високій — рекомендується дотримувати постільний режим. Слід регулярно провітрювати приміщення, щоб підтримувати невисоку температуру («температуру комфорту»). В період підйому температури, коли хворий відчуває тремтіння, необхідно зігрітися, лягти під теплу ковдру. На висоті температури, після того, як вона перестала підніматися, охолоджування приносить суб'єктивне відчуття полегшення стану, тому можна розкритися і/або обтертися водою кімнатної температури. Зниження температури направлене на поліпшення загального самопочуття хворого і не є самоціллю, оскільки не впливає на причину захворювання. Доцільно знижувати занадто високу (понад 38,5–39°С) температуру. Жарознижуючі препарати не слід приймати регулярно з метою профілактики нового підйому температури. Повторну дозу жарознижуючого слід приймати тільки при повторному підйомі температури.

Слайд 14

Тривалість самостійного застосування жарознижуючих не повинна перевищувати 2 дні. Прийом жарознижуючих засобів доцільно поєднувати з прийомом препаратів для симптоматичного лікування кашлю, нежиті, болю в горлі. Не слід самостійно застосовувати жарознижуючі засоби при одночасному прийомі антибіотиків (оскільки жарознижуючі можуть маскувати відсутність ефекту антибактеріальної терапії). При підвищеній температурі слід пити багато рідини (3–4 л в день). Слід забезпечити підвищене надходження вітамінів з їжею, виключити з раціону живлення жирну їжу. Для зняття м'язових або головних болів при простудних захворюваннях застосовуються ті ж лікарські засоби, що і для зниження температури.

Слайд 15

Поради для батьків Зниження підвищеної температури у дітей слід починати з фізичних методів охолоджування (обтирання водою кімнатної температури, провітрювання приміщення). Найбільш надійним і безпечним жарознижуючим засобом для дітей є парацетамол в дитячих лікарських формах. Дітям парацетамол краще давати у вигляді перорального розчину, оскільки він діє через 30–60 хв., а в свічках — через 3 години. Дітям перших 2–3 місяців життя жарознижуючі призначають при температурі вище 38°С. Дітям перших 3 років життя жарознижуючі призначають при температурі вище 38°С, якщо у них раніше спостерігались судоми.

Слайд 16

Безрецептурні лікарські препарати, що використовуються при  високій температурі

Слайд 17

Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для  симптоматичного лікування лихоманки

Слайд 18

Слайд 19

Клініко-фармацевтична характеристика лікарських форм жарознижуючих препаратів Таблетки

Слайд 20

Швидкорозчинні шипучі таблетки

Слайд 21

Капсули з мікрогранулами

Слайд 22

Сиропи/суспензії

Слайд 23

Свічки/супозиторії

Слайд 24

Враховуючи, що на сьогоднішній день оптимальним жарознижуючим препаратом для дітей більшістю педіатрів світу визнається парацетамол, зокрема його високо очищений препарат — Панадол, приводимо зведення про спеціальні дитячі форми цих ліків.

Слайд 25

Фармацевтична опіка при  застосуванні жарознижуючих препаратів Жарознижуючі застосовуються тільки при високій температурі (38°С і вище). Трохи підвищену температуру (37,5°С і нижче) жарознижуючі препарати не знижують. Парацетамол високого ступеня очищення — жарознижуючий і знеболлюючий засіб з найменшими побічними ефектами. Парацетамол високого ступеня очищення можна призначати дітям, особам літнього віку, вагітним. Парацетамол високого ступеня очищення можна застосовувати у пацієнтів з високим ризиком розвитку патології шлунково-кишкового тракту, з бронхіальною астмою і непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, з патологією нирок. При неефективності жарознижуючої дії парацетамола у дітей слід застосовувати ібупрофен. Всі жарознижуючі, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з особливою обережністю слід призначати хворим бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок. Всі жарознижуючі, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, слід приймати після їжі. Ацетилсаліцилова кислота може знижувати агрегацію тромбоцитів і згортальність крові, сприяти розвитку кровотеч, геморагічного синдрому. Виведення жарознижуючих засобів з організму істотно збільшується при лужній реакції сечі, що призводить до зниження ефективності препаратів і коротшого часу їх дії. Олужнюють скчу молочно-рослинна дієта, лужні мінеральні води, цитрати, гідрокарбонат натрію, лактат натрію. Підкисляє сечу м'ясна дієта, аскорбінова кислота, хлорид кальцію, хлорид амонія.

Слайд 26

Для ацетилсаліцилової кислоти характерна ульцерогенна (ушкоджує слизову шлунку) дія. Препарати ацетилсаліцилової кислоти не призначають хворим з пептичною виразкою шлунку і дванадцятипалої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою. Ацетилсаліцилова кислота знижує діуретичний ефект петльових діуретиків (фуросеміду, етакринової кислоти). Мефенамову кислоту слід з особливою обережністю поєднувати з антикоагулянтами, сульфаниламидными препаратами, пероральними цукрознижувальними засобами, оскільки можливе підвищення ефективності даних препаратів і виникнення відповідних побічних ефектів. Ібупрофен слід з обережністю поєднувати з антикоагулянтами, антигіпертензивними препаратами, тіазидними діуретиками. При використанні ібупрофена можливе запаморочення, у зв'язку з чим його не рекомендується застосовувати водіям і особам інших професій, що вимагають підвищеної уваги. Під час вагітності забороняється використовувати препаратів ацетилсаліцилової кислоти, ібупрофену, мефенамової кислоти. Препарати ацетилсаліцилової кислоти не рекомендується застосовувати у дітей.

Завантажити презентацію