Презентація на тему:
Режим у лікарні

Лікувально-охоронний режим у лікарні {

Лікувально-охоронний режим — це система лікувальних та профілактичних заходів, які усувають або обмежують несприятливий вплив подразників, що можуть зустрітися в умовах лікарні, оберігають психіку хворого, позитивно впли вають на весь організм і сприяють швидкому одужанню.

Основою лікувально-охоронного режиму є суворе дотри мання розпорядку дня, який забезпечує фізичний і психічний спокій хворого який наведено в таблиці. Години Розпорядок дня хворих Обов'язки медичної сестри 7.00 Підйом Вмикає світло в палатах 7.05—7.30 Термометрія Роздає термометри, стежить за правиль ністю вимірювання температури тіла, ро бить записи в температурних листках 7.30—8.00 Ранковий туалет хворих Допомагає важкохворим провести гігієніч ні процедури (догляд за шкірою, порож-ниною рота, носа, вухами, волоссям, природними складками); відправляє біо логічний матеріал (сечу, кал, харкотиння)в лабораторію 8.00—8.30 Приймання ліків Роздає призначені хворим ліки і стежитьза їх прийманням 8.30—9.00 Сніданок Допомагає буфетниці роздавати їжу, годує важкохворих 9.00—10.00 Лікарськийобхід Бере участь в обході, записує призначення лікаря 10.00—13.00 Виконання призначень Готує хворих до обстежень, супроводжуєїх у діагностичні кабінети, доглядає заважкохворими, виконує всі лікарські приз начення (ін'єкції, компреси, зондуваннятощо) 13.00—13.30 Приймання ліків Роздає призначені хворим ліки і стежитьза їх прийманням 13.30—14.30 Обід Допомагає роздавати їжу, годує важкох ворих 14.30—16.30 Післяобіднійвідпочинок Стежить за порядком у відділенні, за ста ном важкохворих 16.30-17.00 Термометрія Роздає термометри, стежить за правиль ністю термометрії, записує результати утемпературні листки 17.00—19.00 Відвідуванняхворих родичами Стежить за порядком у відділенні, конт ролює вміст передач з продуктами

Необхідно вимагати від хворих дотримання розпорядку дня у відділенні і самим його не порушувати, вчасно вими кати телевізор, не будити хворих раніше встановленого часу (за винятком випадків, коли це необхідно для досліджень). Зміна персоналу, прибирання палат, термометрія мають проводитися після 7 год. ранку.

Сприятливо впливає на психіку хворого добрий сані тарний стан у відділенні, затишна обстановка в палатах, коридорах (зручні меблі, чиста білизна, кімнатні рослини).

Турбуючись про чистоту палат і хворих, медичні сестри повинні самі бути охайними, чисто та акуратно одягненими і виконувати всі вимоги особистої гігієни, не зловживати косметикою, носити чисті халат і шапочку. Волосся на голові має бути сховане під білою шапочкою або косинкою. Руки необхідно мити щіткою з милом, нігті коротко стригти. Медичним сестрам не слід носити персні на пальцях, оскільки під ними скупчуються численні мікроорганізми, в тому числі й патогенні. Взуття має бути м'яким, щоб не створювати шуму і стуку при ходьбі. Особа, яка доглядає хворого повинна бути завжди підтягнутою, спокійною, стриманою, терплячою і в той же час вимогливою до виконання всіх призначень лікаря.

Медична сестра повинна сприяти зменшенню негативного впливу шумів на психічний стан хворого. Тиха спокійна розмова медичного персоналу між собою та з хворими, до тримання основних принципів медичної етики та деонтології поліпшують настрій хворого, допомагають йому швидше оду жати.

Важливо запобігати негативним емоціям, що виникають через вигляд предметів лікарняного догляду (брудні бинти, невимите судно, шприци тощо). Доглядаючи за важкохворим під час фізіологічних відправлень, його слід відгородити ширмою.

Треба створити навколо хворого сприятливий емо ційний клімат з оптимістичним настроєм. Дуже важливо пробудити волю хворого до одужання і бажання брати ак тивну участь у процесі відновлення свого здоров'я. В той же час не слід створювати фальшивих, необгрунтованих ілюзій і райдужних перспектив, якщо мова йде про неви ліковне захворювання. Треба оберігати хворого від частих, тривалих і втомлюючих відвідин родичів, знайомих і товаришів по роботі.

Для відпочинку хворих у лікарні обладнують окрему кімнату або частину коридора, де розміщують крісла, жур нальний столик з журналами, газетами, стенди, телевізор. .Тут ходячі хворі можуть зустрічатися з відвідувачами. У вільний час хворі можуть читати, плести, вишивати.

У теплу пору року з дозволу лікаря хворі можуть деякий час про водити на свіжому повітрі. Для цього територія лікарні має бути впорядкованою та озелененою.

Природною потребою кожного живого організму, тим більше хворого, є повноцінний сон. Сон відновлює захисні сили нервової системи і організму в цілому. Хворі мають лягати спати в один і той самий час, тоді в них виробиться звичка швидко засинати. Будити хворих для приймання або введення ліків можна лише за вказівкою лікаря. При безсонні перед сном добре прийняти теплу ніжну ванну, в яку кожні 2 хв. підливають трохи гарячої води. В домашніх умовах можна застосувати теплу (35—36°С) загальну ванну.

Лікувально-охоронний режим стаціонару включає наступні елементи: забезпечення режиму бережливість психіки хворого; строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня; забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.

У лікувальних установах використовують також 4 режими фізичної (рухової) активності хворих: строгий постільний режим; постільний режим; палатний режим; загальний режим.

Отже ми бачимо, що однієї з важливих задач загального догляду за хворими є створення і забезпечення у відділенні лікувально охоронного режиму так як хвороба порушує нормальну взаємодію людини і сере довища, що її оточує. Ми бачимо що основою лікувально-охоронного режиму є суворе дотри мання розпорядку дня, який забезпечує фізичний і психічний спокій хворого. Порушення хворим лікувально-охоронного режиму, призначеного лікарем, може викликати важкі наслідки для хворого, аж до смертельного результату, це ще раз підкреслює важливість ліквально-охронногорежиму.

Роботу виконали Учениці 11-Б класу Харківської гімназії №55 Горячкіна Дар’я, Зайцева Катерина Дякую за увагу!