X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Пульмонологія

Завантажити презентацію

Пульмонологія

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Клінічна фармація в пульмонології Зав. кафедри клінічної фармації д.м.н. Самогальська О.Є.

Слайд 2

Органи дихання Органи дихання – це порожнина носа, глотка, гортань, трахея, бронхи і легені. Повітроносні шляхи - порожнина носа, гортань, трахея, бронхи; Дихальний відділ – паренхіма легень.

Слайд 3

Симптоми та синдроми при основних захворюваннях органів дихання Кашель (tussis) – складний рефлекторно-захисний акт, що виникає при подразненні кашлевих зон (слизова оболонка міжчерпаловидного простору гортані, ділянки біфуркації трахеї і бронхів, поверхні глотки, превральних листків і зовнішніх слухових проходів) фізичними, хімічними чи іншими чинниками (харкотиння, слиз, кров, пил, токсичні гази, шматки їжі, тощо).

Слайд 4

Кашель Гострий - при гострих захворюваннях бронхолегеневої системи (гострі бронхіти, пневмонії); Хронічний - при хронічних захворюваннях (бронхіальна астма, хронічні бронхіти, пневмоконіози і т.п.). Вологий - з виділенням харкотиння (хронічний бронхіт, пневмонія, бронхоетактична хвороба, тощо). Велике значення має кількість та характер харкотиння Сухий – не виділяється харкотиння (при ларингіті, трахеїті, початкових стадіях пневмоній, бронхітах, бронхіальній астмі).

Слайд 5

Кровохаркання Кровохаркання (haеmoptoё) – виділення крові з харкотинням під час кашлю є важливим діагностичним симптомом ураження органів дихання (рак, туберкульоз, деякі пневмонії) чи серцево-судинної системи (мітральний стеноз, тромбоемболія легеневої артерії, алергічні васкуліти та ін.). Кількість виділеної з харкотинням крові в більшості випадків незначна, проте такі стани нерідко передують легеневій кровотечі – грізному ускладненню, що зумовлює раптову смерть хворого

Слайд 6

Задишка Задишка суб’єктивно сприймається як брак повітря, відчуття стиснення чи розпирання в грудях і об’єктивно виражається в збільшенні (рідше навпаки) частоти дихання з поверхневими або поглибленими дихальними рухами. Розрізнюють задишку фізіологічну (виникає при фізичних і психоемоційних навантаженнях) і патологічну, що виникає при захворюваннях органів дихання, серцево-судинної системи, анеміях, кістково-хрящового і м’язового апарату грудної клітини, центральної і периферичної нервової системи, обміну речовин. Залежно від переважного порушення тої чи іншої фази дихання розрізняють експіраторну (затруднений видих), інспіраторну (затруднений вдих) і змішану задишки. Крайнім проявом задишки є задуха (asthma). Астма може бути легеневою (бронхіальною) і серцевою. Перша зумовлена звуженням просвіту дрібних бронхів, друга - застоєм крові в легенях з наступним розвитком набряку легень на основі патології серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, мітральний стеноз, інфаркт міокарда).

Слайд 7

Біль в грудній клітці Біль в грудній клітці може бути викликаний: патологічним процесом з боку органів дихання, серцево-судинної системи, кістково-хрящового апарату і м’язів, центральної і периферичної нервової систем, захворюваннями деяких органів черевної порожнини. Зумовлений пульмонологічними чинниками: при ураженнях плеври, а також при захворюваннях легень (крупозна пневмонія, туберкульоз і рак легень, інфаркт-пневмонія і ін.), при яких в патологічний процес втягується плевра.

Слайд 8

Підвищення температури тіла Підвищення температури тіла – один із частих симптомів ураження органів дихання. Ознака запального процесу (ГРЗ, пневмонії, бронхіти тощо)

Слайд 9

Основні клінічні синдроми Бронхообструктивний синдром (БОС). Порушення вентиляційної спроможності бронхолегеневого апарату, в основі яких є підвищення опору руху повітря по дихальних шляхах, тобто порушення бронхіальної прохідності.

Слайд 10

Основні клінічні синдроми Синдром дихальної недостатності (ДН) – це симптомокомплекс, що відображає стан організму, при якому система зовнішнього дихання не забезпечує нормального газового складу артеріальної крові чи його підтримання досягається за рахунок функціонального перенапруження цієї системи. Виділяють вентиляційну (рестриктивну, обструктивну) та альвеолярно-респіраторну форми дихальної недостатності, які є типами порушення вентиляційної здатності легень. Основним клінічним критерієм ДН є задишка, вираженість якої детермінується ступенями: І ступінь – задишка при помірних фізичних навантаженнях. ІІ ступінь – задишка при ходінні по рівній поверхні. ЧД в спокої 21-25 за 1 хвилину. ІІІ ступінь – задишка в спокої, спостерігаються постійні ознаки гіповентиляції. ЧД - 26 і більше за 1 хвилину. В акті дихання беруть участь додаткові м’язи, мають місце постійний ціаноз і швидка втомлюваність.

Слайд 11

Синдроми при патології органів дихання Інтоксикаційний синдром (підвищення температури тіла, головний біль, біль у м’язах) Астено-вегетативний синдром (загальна слабість та зниження працездатності) зустрічається у 93% хворих туберкульозом, 92% - раком легень, 90% - нагнійними захворюваннями легень і пневмоніями.

Слайд 12

Синдром ущільнення легеневої тканини. Синдром ущільнення легеневої тканини (СУЛТ) – симптомокомплекс, детермінований наслідками ущільнення легеневої тканини в силу різних груп патогенетичних механізмів. 1. Інфільтрація легеневої тканини 2. Проліферація 3. Спадіння легеневої тканини (ателектаз) Клініка синдрому розглядається в контексті симптоматики захворювань, що зумовили його появу Синдром наявності порожнини у легеневій тканині. Порожнини (каверни) утворюються в легенях при туберкульозі, нагноєннях (абсцес), розпаді злоякісних пухлин легеневих васкулітах (синдром Вегенера), інфаркті, бронхоектатичній хворобі. Основними клінічними ознаками легеневих каверн є локальна тимпанізація перкуторного звуку, амфоричне дихання, великоміхурцеві дзвінкі вологі хрипи. Рентгенологічно – кільцеподібна замкнута тінь, нерідко з горизонтальним рівнем рідини. Синдром гіперпневматизації легеневої тканини. Синдром гіперпневматизації легень або емфізема легень – органічне ураження легеневої тканини, що характеризується патологічним розширенням повітряних просторів дистальніше термінальних бронхіол.

Слайд 13

Основні захворювання органів дихання ГОСТРІ РЕСПИРАТОРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – це загальна назва ряду інфекційних хвороб, викликаних вірусами, хламідіями, мікоплазмами, бактеріями і їх комбінаціями, що перебігають з симптомами пораження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ринофарингітом, ларинготрахеїтом, а іноді – і слизової очей. До ГРЗ не відносяться грип і парагрип, орнітоз і т. д. Зараження – крапельним шляхом від хворих людей. Це в комплексі гострий риніт, ларингіт, ларинготрахеїт.

Слайд 14

Основні захворювання органів дихання Гострий бронхіт – гостре запалення слизової оболонки бронхіального дерева. Хронічний бронхіт - дифузне прогресуюче пораження бронхів, пов’язане з тривалим подразненням шкідливими агентами, яке характеризуються запальними і склеротичними змінами в бронхіальній стінці, перибронхіальній тканині, супроводжується перебудовою секреторного апарата і гіперсекрецією слизу, з постійним кашлем не менше 3 місяців протягом 2 років, а при ураженні дрібних бронхів – задухою, що веде до ХЛС. Обструктивний і необструктивний.

Слайд 15

ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ХОЗЛ – первинне хронічне запальне захворювання з переважним ураженням дистальних відділів дихальних шляхів, паренхіми легенів і формуванням емфіземи. Патологія характеризується обмеженням повітряного потоку з розвитком незворотнього (або частково зворотнього) БОС. Стійкій БОС приводить до формування емфіземи, порушення газообміну, хронічної дихальної недостатності, легеневої гіпертензії і розвитку хронічного легеневого серця.

Слайд 16

БРОНХІАЛЬНА АСТМА хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіатоів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та зранку. Ці епізоди, звичайно, пов’язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії

Слайд 17

Пневмонія - це гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації. Категорії: Негоспітальна; В/лікарняна, госпітальна, нозокоміальна (через 48 год після ВСТУПУ ХВОРОГО в стаціонарі); Аспіраційна; Пневмонія у осіб з вадами імунітету.

Слайд 18

Групи хворих з негоспітальною пневмонією І група – нетяжкий стан хворих без супутньої патології ІІ група - нетяжкий стан хворих (не потребують госпіталізації) з супутньою патологією. ІІІ група - нетяжкий перебіг (потребують госпіталізації) при наявності несприятливого прогнозу ІV група – тяжкий стан (госпіталізація в палату інтенсивної терапії)

Слайд 19

Захворювання дихальної системи, що потребують обов'язкового нагляду лікаря та ті, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою ОТС-препаратів Всі захворювання, крім ГРЗ, потребують обов'язкового нагляду лікаря. Симптоми захворювань органів дихання, які можуть лікуватися ОТС-препаратами – кашель та підвищення температури тіла.

Слайд 20

Кашель “Загрозливі” симптоми, при яких хворий повинен обов'язково звернутись до лікаря: кашель, що триває більше тижня; кашель, що супроводжується температурою 37,5-38 0С на протязі тривалого часу (більше тижня) кашель, що супроводжується температурою >38 0С більше 3-х днів кашель, що супроводжується задишкою, болем у грудній клітці при диханні; кашель, що супроводжується виділенням зеленкуватого харкотиння; кашель, що супроводжується виділенням харкотиння з прожилками крові; кашель з нападами ядухи; кашель, який супроводжується слабкістю, втратою маси тіла; масивне потовиділення (особливо вночі), озноби раптовий напад сильного кашлю сильний кашель на протязі години без перерви масивне відходження харкотиння зміна голосу У всіх інших випадках кашель може лікуватись ОТС-препаратами