Презентація на тему:
Організація роботи дільничної медичної сестри. Диспансеризація. Групи здоров’я

Організація роботи дільничної медичної сестри. Диспансеризація. Групи здоров’я Лектор: к.м.н.Шульгай О.М.

Особливості роботи дільничної медсестри Приймає участь у прийомі дітей лікарем-педіатром у поліклініці (по 2—3 год на день за змінним графіком); 1 раз на тиждень проводить профілактичний огляд здорових дітей грудного віку; Дільнична медична сестра організовує відвідування матерів з грудними дітьми в спеціальні дні і години; Решту робочого часу (3—4 год) сестра використовує для активного патронажу.

Активний патронаж Відвідування здорових дітей вдома від дня виписування з пологового будинку і до 3 років (на 1-му місяці – раз в 7-10 днів), відвідування дітей, які підлягають диспансеризації, незалежно від віку, виконання вдома призначень лікаря, якщо дитина захворіла і лікується в домашніх умовах (стаціонар удома).

При першому відвідуванні патронажна медсестра повинна : ознайомити матір з правилами вигодовування дитини, доглядом за грудьми, технікою зціджування грудного молока, купання, доглядом за новонародженим; пояснити матері значення провітрювання і вологого прибирання кімнати.

Друге відвідування патронажної медсестри: через 3—4 дні після першого відвідування, щоб перевірити, як виконуються її вказівки; проводить бесіду про купання дитини, про перебування на свіжому повітрі; Особлива увага при цьому звертається на поведінку дитини (збудження або млявість), активність ссання, стан шкірних покривів (блідість, жовтяниця, ціаноз, висипання, ущільнення) і пупкового кільця, відповідність одягу і правильне утримання дитини, температурний режим приміщення, режим і харчування матері.

Особливої уваги потребують: діти недоношені, з двійнят і трійнят, діти, які перебувають на штучному вигодовуванні і ранньому підгодовуванні, діти, що перенесли асфіксію, пологову травму, діти з рахітом, гіпотрофією, анемією, діатезом, частими респіраторними захворюваннями. Ці діти належать до групи підвищеного ризику, підлягають клінічному обстеженню спільно зі спеціалістами (невропатологом, отоларингологом, окулістом, хірургом та ін.) і повинні перебувати на диспансерному обліку (ф. № 089/у).

Дородові патронажі 1 патронаж – відвідування вагітної протягом 10 днів після одержання відомостей про вагітну з жіночої консультації (медсестра проводить бесіду про значення режиму дня і харчування жінки для розвитку плода і процесу родів) 2 патронаж – на 32-му тижні вагітності (медсестра перевіряє, як сім'я підготовлена до появи дитини, чи є все необхідне для догляду за новонародженим, розповідає про особливості його поведінки, вигодовування і розвитку).

Дальше спостереження за дітьми першого року життя дільнична медсестра здійснює щомісяця. Вона перевіряє виконання матір'ю призначень лікаря (режим дня, введення соків з 4-6 місяців, раціональне вигодовування, масаж і гімнастика з 1,5—2 міс, загартовувальні процедури, профілактика рахіту). Значну увагу слід приділяти профілактиці шлунково-кишкових захворювань.

На 2-му і 3-му році життя здорових дітей патронажна сестра відвідує раз на квартал, дітей у віці 4—7 років — раз на рік.

Особливості профілактичної роботи на дільниці Вивчення стану здоров’я дітей на дільниці; Лікувально-профілактична допомога дітям із гострою патологією; Здійснення комплексу профілактичних заходів серед здорових дітей та дітей з групи ризику; Надання допомоги дітям, що мають хронічну патологію, проведення заходів щодо їх реабілітації.

Диспансерне обслуговування здорових дітей включає: Допологовий патронаж; Патронажне спостереження за новонародженими; Спостереження за здоровими дітьми перших двох років життя та дітьми дошкільного віку; Поглиблений огляд дітей перед поступленням до школи; Проведення регулярних медоглядів в школі.

Частота проведення патронажів Дільничий педіатр відвідує здорову дитину на 1-му році життя не менше 13-и разів Медична сестра проводить 2 допологових та 14 профілактичних післяпологових патронажів

Тематика бесід із батьками, які проводить медична сестра Гігієна – основа розвитку здорової дитини. Загартовування і раціональне вигодовування Значення овочевих і фруктових соків в раціоні дитини Іграшки в гармонічному розвитку дитини Одяг для сну та прогулянок Профілактичні щеплення та їх роль у збереженні здоров’я дитини Профілактика респіраторних і кишкових інфекцій Кір та його наслідки. Вакцинація проти кору Алергічні захворювання та їх попередження Розвиток у дітей умовних рефлексів на сечопуск та дефекацію Зовнішній вигляд їжі і апетит

Головні завдання диспансеризації: Визначення та оцінка стану здоров’я кожної дитини, забезпечення та підвищення рівня і якості щорічних лікарських оглядів і диспансерного спостереження з проведенням необхідних обстежень; Підключення до обстеження дітей необхідних фахівців; Постійне розширення методики та вдосконалення технічного забезпечення обстеження; Забезпечення статистичного обліку та звітності, передачі інформації про обстежених і оздоровчі заходи на кожну дитину за місцем проживання

Перший етап диспансеризації Профілактика преморбідних станів Виявлення та лікування поширених хвороб – серцево-судинних, онкологічних. Хронічних неспецифічних захворювань легень, травної системи, ендокринних залоз Максимальне використання ресурсів охорони здоров’я, розробка нової медичної техніки

Другий етап диспансеризації Удосконалення організаційних форм і методів диспансеризації Широке введення в практику засобів, що підвищують ефективність праці лікарів і середнього персоналу: гемоцитометри, фотоелектричні гемоглобінометри, експрес-дослідження системи крові, сечі, апаратура для розшифровки кардіограм тощо

Заходи, спрямовані на диспансеризацію Персональний облік усього населення, котре мешкає в районі обслуговування поліклініки Виділяють групи для диспансеризації: новонароджені, діти 1-го і 2-го року життя, діти дошкільного віку в організованих колективах, діти дошкільного віку, які не відвідують дошкільні заклади, школярі віком до 18 років.

Обсяг обстежень дітей на 1-му етапі диспансеризації Щорічно оглядають дітей педіатр, стоматолог, хірург, отоларинголог, невропатолог, офтальмолог 1 раз на 2 роки, інші фахівці – за показаннями. Середній медперсонал проводить антропометричні вимірювання; попередню оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку; визначення гостроти зору, слуху; туберкулінові проби. Проводять такі лабораторні, діагностичні та інструментальні дослідження: клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, калу на яйця гельмінтів, вимірювання артеріального тиску дітям від 7 років, флюорографію органів грудної клітки у дітей 13 років (при підозрі на патологію), визначення групи крові і резус-належності в учнів 9-х класів.

Лікар-педіатр у сільській місцевості обов’язково оглядає новонароджених та дітей 1-го і 2-го року життя. Дітей перед вступом до школи та учнів 9-х класів обов’язково оглядають педіатр, невропатолог, хірург, стоматолог, офтальмолог, отоларинголог

Обстеження на 2-му етапі диспансеризації Щорічні огляди педіатра, стоматолога, хірурга, отоларинголога, невропатолога, офтальмолога 1 раз на 2 роки Середній медичний персонал проводить обстеження в межах 1-го етапу + аналіз крові на вміст глюкози у дітей віком понад 5 років

Лікувально-профілактичні заклади, що безпосередньо здійснюють диспансеризацію Щорічну диспансеризацію здійснюють у всіх амбулаторно-поліклінічних закладах Перше відвідування лікаря будь-якого фаху в поточному році має включати повний диспансерний огляд; у разі виявлення патології хворих направляють на дообстеження до лікарів-фахівців із проведенням необхідних діагностичних і лабораторних досліджень

Групи, що виділяють внаслідок диспансеризації: Здорові Особи з підвищеним ризиком захворювання, часто хворіючі діти Діти, котрі потребують спостереження Хворі, що потребують лікування

Здоров’я (по ВООЗ) Це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад

Критерії оцінки здоров’я дітей Наявність чи відсутність хронічних захворювань Досягнутий рівень фізичного (за регіональними стандартами) і нервово-психічного розвитку та ступінь їх гармонійності Рівень функціонального стану основних систем організму Ступінь резистентності організму до несприятливих впливів навколишнього середовища

Групи здоров’я I. Здорові діти із нормальним фізичним та психічним розвитком, які не мають вад та функціональних відхилень. II. Діти, в яких відсутні хронічні захворювання, але які мають деякі функціональні та морфологічні зміни; реконвалесценти, особливо після інфекційних захворювань; діти із загальною затримкою фізичного розвитку без ендокринної патології та зі значним дефіцитом маси тіла; діти, які часто (4 рази і більше на рік) хворіють.

III. Діти із хронічними захворюваннями в стані компенсації зі зебереженими функціональними можливостями організму. IV. Діти з хронічними захворюваннями в стані субкомпенсації зі зниженими функціональними можливостями. V. Діти з хронічними захворюваннями в стані декомпенсації зі значно зниженими функціональними можливостями організму. Такі діти, як правило, не відвідують дитячі заклади загального профілю і не охоплені масовими диспансерними оглядами.

Переваги комплексної оцінки здоров’я дітей По-перше, за допомогою цієї методики визначають контингент ризику – ІІ групу здоров’я, тобто контингент дітей, у яких ще відсутня хронічна патологія, але є різноманітні функціональні і морофологічні відхилення, що зумовлюють потенційну можливість погіршення здоров’я. Звідси цілеспрямований вплив на цю групу є важливою ланкою в системі заходів первинної профілактики.

По-друге, хворих дітей розподіляють на групи залежно від тяжкості хвороби та функціональних можливостей організму, що зумовлює диференціацію заходів вторинної профілактики та реабілітації. По-третє, аналіз розподілу дітей на групи здоров’я в динаміці дозволяє оцінювати ефективність соціальних та медичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я окремих контингентів підростаючого покоління.