X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ОПІКИ

Завантажити презентацію

ОПІКИ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

ОПІКИ Кафедра хірургії ФПО доц. Герасимець Ю.М.

Слайд 2

ОПІКИ ОПІК (combustio) — це ушкодження тканин організму, що виникає в результаті місцевої дії високої температури, а також хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання.

Слайд 3

КЛАСИФІКАЦІЯ (1) ПО ОБСТАВИНАХ ОДЕРЖАННЯ ОПІКУ виробничі, побутові, воєнного часу. (2) ПО ХАРАКТЕРУ ДІЮЧОГО ФАКТОРА термічні, 90% хімічні, 7% електричні, 3% променеві. 0,5% (3) ПО ЛОКАЛІЗАЦІЇ функціонально активних частин тіла (кінцівки), нерухомих частин тіла (тулуб), обличчя, волосистої частини голови, верхніх дихальних шляхів, промежини.

Слайд 4

(4) ПО ГЛИБИНІ УРАЖЕННЯ I ступінь — ураження на рівні епідермісу, що виявляється гіперемією і набряком шкіри. II ступінь — ушкодження всього епітелію з утворенням міхурів заповнених прозорою рідиною. III ступінь — некроз шкіри. Виділяють опіки ІIIа i IIIб ступеня: ІII-а ступінь — некроз епітелію і поверхневих шарів дерми. III-б ступінь — некроз усіх шарів дерми разом з волосяними цибулинами, потовими і сальними залозами з переходом на підшкірну клітковину. IV ступінь — некроз усієї шкіри і глибше лежачих тканин (підшкірна клітковина, фасція, м'язи, кістки). I - епідерміс; 2 — дерма; 3 — підшкірна клітковина; 4 — м'язи; 5 — кістка Мал. 1. Глибина ушкодження при різних ступенях (I-IV) опіку

Слайд 5

(5) ПО ПЛОЩІ УРАЖЕННЯ а) Метод А. Уолеса Мал. 2. Визначення площі опіку по методу Уолеса (правило «дев'яток»).

Слайд 6

б) Метод І. І. Глумова Запропонований у 1953 р. і одержав назву «правило долоні». Відповідно до нього площа опіку порівнюється з площею долоні постраждалого, рівної 1% від усієї поверхні тіла. в)Метод Б. М. Постнікова У 1949 р. запропонував накладати на обпалену поверхню стерильну марлю або целофан, на які наносяться контури опіку

Слайд 7

г) Схеми Вілявіна

Слайд 8

Таблиця 1(а) Відносне вираження площі опіку до поверхні тіла

Слайд 9

Таблиця 1(б) Визначення площі опіку по окремих локалізаціях

Слайд 10

(6) ФОРМУЛА ПОЗНАЧЕННЯ ОПІКІВ ПО Ю.Ю.ДЖАНЕЛІДЗЕ Важкість ушкодження при опіку визначають три основні фактори: глибина (ступінь) опіку, площа ураження (у %), локалізація опіку. Наприклад, при термічному опіку голови і шиї П-Ш ступеня з загальною площею опіку 10% (з них 5% — глибокий опік) діагноз може бути записаний так: термічний опік - 10%(5%) / II-III голова, шия N – 20-22

Слайд 11

2. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА СТУПЕНЯ ОПІКУ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ І КЛІНІЧНІЙ КАРТИНІ ПРИ ОПІКАХ а) Опік I ступеню Характеризується поверхневим ушкодженням епідермісу. Характерна різка гіперемія, набряк шкіри і біль. б) Опік II ступеню Ураження епідермісу і частково підлягаючої дерми почервонінням шкіри, набряком її і утворенням тонкостінних міхурів, серозною рідиною. в) Опік III ступеню Для опіків III а ступеня характерне сполучення ексудації і некрозу. ступеня гояться за рахунок росту грануляцій і епітелізації за рахунок збережених цибулин волосся, проток сальних і потових залоз. Одночасно відбувається і крайова епітелізація (епітелій наростає з боку здорової шкіри). При глибоких опіках III б ступені утворення щільного сухого струпу коричневого кольору (коагуляційний некроз при опіку полум'ям або розпеченим предметом) формування вологого некрозу (при «ошпарюванні» наприклад). г) Опік IV ступеню Наявний різної товщини і щільності коричневий або чорний опіковий струп.

Слайд 12

(2) ДІАГНОСТИКА ГЛИБИНИ УРАЖЕННЯ а) Визначення порушення кровообігу Метод натиснення У залежності від ступеня порушення кровообігу виділяють три зони ушкодження (Jackson D., 1953) - мал.4. Мал. 4 Зони порушення кровообігу при опіках різної степені 1.— зона гіперемії; 2 —зона стаза; 3 — зона відсутності кровообігу;

Слайд 13

1. Зона гіперемії. Характерна для поверхневих опіків. При натисненні на гиперемійовану шкіру остання блідне. 2. Зона стазу. При натисненні фарбування не змінюється, що по зв'язано з вираженим венозним стазом, що чітко розвивається до кінця першої доби (проба інформативна після закінчення цього терміну). Крім того, можна накласти проксимальніше опіку манжетку від апарата для виміру артеріального тиску і створити в ній тиск 60-80 мм рт.ст. При цьому на ділянках, де надалі утвориться струп (формується некроз), на відміну від життєздатних тканин ціаноз не настає. Такі зміни характерні для опіків IIIБ і IV ступеня. 3.Зона повної відсутності кровообігу, при глибоких опіках у зоні сухого або вологого некрозу

Слайд 14

Метод тетрациклінової флюорисценції Через годину після прийому окситетрацикліна ділянку опіку опромінюють у темній кімнаті кварцовою лампою. Поверхневі опіки (1-III-а ступені) світяться жовтим кольором, а на ділянках глибоких опіків світіння немає

Слайд 15

Метод термометрії Порушення кровообігу шкіри супроводжується зниженням ЇЇ температури, що дозволяє диференціювати опіки IIIа й IIIб ступеня. Температура на ділянках опіку IIIб ступеня на 1,5-2,0°С нижче

Слайд 16

б) Визначення больової чутливості Больова чутливість при опіку ІIIА ступеня різко знижена. При опікам ІIIБ і IV ступеня — відсутня.

Слайд 17

в) Застосування барвників Використовують фарбування тканин по Ван-Гізону.

Слайд 18

г) Ферментний метод Пов'язаний з необхідністю виконання біопсії шкіри. Біоптати поміщають у пробірку з розчином дифосфопиридиннуклеотидфосфатази. Життєздатні тканини через 3-5 хвилин рівномірно фарбуються в блакитний колір. Змертвілі тканини набувають плямистого забарвлення або не фарбуються.

Слайд 19

(3) ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГНОЗУ а) Правило сотні . Складають вік хворого і відносну величину опікової поверхні (у % до загальної поверхні тіла). Якщо отримана сума < 60 прогноз сприятливий, 61-80 — прогноз відносно сприятливий, 81-100 —прогноз сумнівний, > 100 — прогноз несприятливий. Правило застосовують тільки для дорослих. б) Індекс Франка. Індекс Франка одержують при додаванні площі поверхневих опіків з потроєною площею глибоких. Якщо індекс: < 30— прогноз сприятливий, 31-60— прогноз відносно сприятливий, 61-90— прогноз сумнівний, 90 — прогноз несприятливий.

Слайд 20

4 . ОПІКОВА ХВОРОБА ОПІКОВА ХВОРОБА — це сукупність клінічних симптомів, загальних реакцій організму і порушення функції внутрішніх органів при термічних ушкодженнях шкіри і підлягаючих тканин. I період — опіковий шок. Починається відразу або в першої години після травми, може продовжуватися до 3 доби. II період — гостра токсемія. Продовжується протягом 10-15 днів після одержання опікової травми. Ш період — септикотоксемія. Початок періоду пов'язаний з відторгненням некротичних тканин, залежить від важкості опіку, розвитку ускладнень, характеру лікувальних заходів. Тривалість — від 2-3 тижнів до 2-3 місяців. IV період — реконвалесценція. Спостерігається після спонтанного загоєння рани або оперативного відновлення шкірного покриву.

Слайд 21

(1) ОПІКОВИЙ ШОК а) Патогенез

Слайд 22

б) Клініка Опіковий шок I ступеня при опіках 15-20% поверхні тіла. Частота серцевих скорочень — до 90 у хвилину. Артеріальний тиск незначно підвищений. Опіковий шок II ступеня розвивається при ушкодженні 21-60% поверхні тіла і характеризується швидким наростанням загальмованості й адинамії при збереженій свідомості. Виражена тахікардією — до 100 і 120 ударів у хвилину. Відзначається тенденція до гіпотонії. Температура тіла нижче норми. Є спрага і диспептичні явища. Парез шлунково-кишкового тракту. Зменшується сечовиділення. Виражена гемоконцентрація (гематокрит зростає до 60~65%). Визначається помірний метаболічний ацидоз з респіраторною компенсацією. Опіковий шок III ступеня. При термічній травмі більше 60% поверхні тіла стан потерпілих вкрай важкий. Свідомість стає сплутаною - загальмованість і сопор. Пульс нитковидний, артеріальний тиск знижується до 80 мм рт. ст. і нижче. Дихання поверхневе. Парез шлунково-кишкового тракту, нудота, , гикавка, повторна блювота, нерідко кольору “кавової гущі“ (кровотеча, з ерозій і гострих виразок шлунка).Ррозлади функції, нирок у вигляді олігоуріії і анурії. В сечі - мікро- або макрогематурія. Гемоконцентрація - гематокріт може перевищувати 70%, гиперкалійемія і декомпенсований ацідоз. Температура тіла знижується до 30 °С и нижче.

Слайд 23

(2) ГОСТРА ОПІКОВА ТОКСЕМІЯ Досягає максимуму свого розвитку на 2-3 день після опіку і продовжується 10-15 днів. а) Патогенез (фактори розвитку) глікопептиди з антигенною специфічністю; ліпопротеїди, ендоплазматичних мембран; (так звані опікові токсини); токсичні олігопептиди (так звані середні молекули); активація протеолітичних ферментів і зменшення активності їх інгібіторів; продукти гемолізу еритроцитів; продукти розщеплення фібрину. мікрофлора власної нормальної шкіри, верхніх дихальних шляхів; екзогенна флора лікарняного середовища; ослаблення захисних сил організму.

Слайд 24

(3) СЕПТИКОТОКСЕМІЯ а) Патогенез Захисні механізми - специфічні гуморальні фактори захисту (опікові антитіла), підвищується активність фагоцитозу, відмежовуються некротичні тканини, розвивається грануляційна тканина. I фаза - від початку відторгнення струпа до повного очищення рани через 2-3 тижні. II фаза - існування рани, що гранулює, до повного її загоєння. б) Клініка У першій фазі стан – важкий. Апетит знижений. Висока лихоманка, тахікардія, слабість, озноб. Анемія. Зрушення формули вліво, еозинофіло- і лимфоцитопенія. Токсичний гепатит. Порушення функції нирок. Друга фаза характеризується появою ускладнень: пневмонія; гострі виразки шлунково-кишкового тракту — виразки Курлінга; кровотеча; опікове виснаження; опіковий сепсис; ранній сепсис; пізній сепсис — через 5-6 тижнів після травми.

Слайд 25

4. ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ ПЕРША ДОПОМОГА Припинити дію термічного агента на шкіру. Остудити обпалені ділянки. Накласти асептичну пов'язку. Знечулити і почати протишокові заходи.