X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Методи обстеження і основні синдроми в алергології

Завантажити презентацію

Методи обстеження і основні синдроми в алергології

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Методи обстеження і основні синдроми в алергології. Професор Ю. М. Гольденберг

Слайд 2

Історія розвитку алергології Вперше термін "алергія" (від грецького "аllоs" - інший, "егgоs" - дія) запропонував у 1906 році К. Пірке для визначення неадекватних реакцій, в основі яких, як він вважав, лежать реакції імунної системи. Але це не означає, що до цього медики і лікарі не намагалися розібратися у цій проблемі і певним чином вирішувати її. Так, у 16 сторіччі лікар Кардано запропонував єпископу, що страждав на бронхіальну астму, позбавитися пухової перини (зараз цей захід називається "елімінацією") і тим самим вилікував його.

Слайд 3

Історія розвитку алергології У другій половині XVIII сторіччя Е. Gеnnег, проводячи вакцинацію проти віспи, описав шкірні реакції на вакцину, які були не імунними, як він вважав, а - алергічними. Пізніше К.. Сосh, С. Маntouх використали це явище (гіперчутливі реакції уповільненого типу) для діагностики тубер кульозу. З часів Р. Блеклі (1873), який вперше довів, що пилок рослин може викликати приступи нежитю, виникла уява про алергени - речовини, які є причиною алергічних захворювань. У 1907 році вітчизняний вчений А. Безредка показав, що стан гіперчутливості (алергії) можна значно зменшити, якщо послідовно вводити зростаючі дози причинного алерге ну. Ці відкриття продовжують використовуватися у сучасній алергології, бо шкірні і провокаційні проби з алергенами та специфічна імунотерапія (СІТ) ними є провідними методами виявлення і лікування алергічних захворювань (АЗ).

Слайд 4

Розповсюдженість алергій. Алергії є вельми поширеними захворюваннями. За даними різних авторів, на алергічні захворювання страждає 20-35% населення різних країн. Найбільш розповсюдженими є алергічний риніт (АР), алергічний дерматит, бронхіальна астма. Є дані, що алергічний риніт (обидві форми) зустрічається у 10-22% населення, алергічний дерматит - у 5-12%, бронхіальна астма - у 5-9%. За останні 10-15 років частота АР (сезонного і цілорічного ) у євро пейських країнах зросла і за даними останніх років подекуди досягає 20%. Є дані, що кількість хворих на АР у європейських країнах досягає 47 млн чоловік, і це - тільки зареєстровані випадки.

Слайд 5

Рівень розповсюдженості алергічних захворювань характеризує імунітет населення, насамперед, схильність до формування гіперчу-тливих реакцій, по-друге - вплив на людей неантропогенних і антропогенних факторів, тобто, клімато-географічних і виробничих та урбаністських. Поширеність алергічних захворювань в Україні складає: полінозу - 4-6%, цілорічного алергічного риніту - 6-10%, бронхіальної астми - 5-7%, різних проявів алергічного дерматиту (атонічного, кропив'янки тощо) - 6-10%. Ці цифри є орієнтовними, вони можуть змінюватися в залежності від клімато-географічних, господарських, популяційних особ ливостей окремих регіонів України.

Слайд 6

Смертність та економічні втрати, по-в'язані з алергічними захворювання-ми. Зростає захворюваність і смертність від алергічних захворювань. Показник смертності від бронхіальної астми в Україні в останні роки коливається між 2,5 та 2,9 на 100 000 населення, тобто є більш близьким, ніж захворюваність, до показників смертності в країнах, де загальна захворюваність на бронхіальну астму в десятки разів вища за офіційну в Україні. Так, у минулому десятиріччі показник смертності від бронхіальної астми у Бельгії склав 21,6, у Мексиці - 17,6, у США - 16,6. В Англії від бронхіальної астми у рік вмирало до 2 тисяч хворих. У США смертність від бронхіальної астми у 1979 р. склала 0,9 , тоді як у 1989р. -1,9. Від лікарської алергії гине 0,01 % хворих у хірургічних та 0,10% - в терапевтичних стаціонарах. В колишньому СРСР реєструвався 1 смертельний випадок від анафілактичного шоку на 5 млн населення, в Канаді - 4 на 10 млн, у Німеччині - 79 випадків на 100000 чол.

Слайд 7

Економічні збитки від алергічних захворювань є значними. Так, у США в 1974 році з цієї причини спеціально було створено Раду з соціальної економіки алергії. У 1990 р. збитки від бронхіальної астми у США в рік склали 6,2 млрд. дол. У 1996 році в США витрати на лікування хворих на поліноз склали $1,8 млрд. Є дані, що прямі витрати на лікування алергіч-ного риніту в Європі складають 1-1,5 млрд. євро у рік, непрямі - ще 1,5-2 млрд. євро. Річні витрати на безпосереднє лікування 1 хворого на бронхіальну астму в різних регіонах Росії в кінці минулого сторіччя коливалися в межах від $255 – 372(прямі витрати) і 159-338 – (непрямі витрати).

Слайд 8

Алергічні реакції є різновидом імунологічних (тобто суто захис-них), але їх принциповою відмін-ністю від перших є те, що вони супроводжуються ушкодженням власних органів і тканин. Так, якщо з позиції виду розглянути загибель від анафілактичного шоку тварини, яка має дефектні гени, що спрямовують імунну відповідь з нормергічної якості у гіперергічну, то таке явище можна вважати корисним для виду. Для організму є корисною фіксація мікробних антигенів у бар'єрних тканинах, зв'язування їх імунними комплексами, тобто алергічні реакції мають риси, які дозволяють їх розглядати як захисні. У той же час слід чітко розуміти, що до алергічних реакцій (АлР) відносяться тільки ті, в основі яких лежать імунні механізми.

Слайд 9

Види гіперчутливості.

Слайд 10

Перебіг алергічних реакцій. У перебігу алергічних реакцій умовно можна виділити три фази: імунологічну, патохімічну та патофізіологічну (наспра-вді ці стадії можуть збігатися в часі).

Слайд 11

Типи алергічних реакцій. Ще С. Ріrquet було встановлено, що алергічні реакції поділяються на два типи: негайного і уповільненого типу. Але пізніше Р.G.Н.GеІІ, Р.R. А.Сооmbs (1962) довели існування 4 типів імунологічних (а отже, і алергічних) реакцій (пізніше було доведено п'ятий і шостий типи, але ці типи не є актуальними для алергічних реакцій). Алергічні реакції можуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів: *I тип - анафілактичні; * II тип - цитотоксичні; * III тип - імунокомплексні; * IV тип - гіперчутливість уповільненого типу.

Слайд 12

I тип. Анафілактична реакція. II тип. Цитотоксичні реакції. Вони зумовлені антитілами, адсорбованими на поверхні клітин, або безпосередньо з антигенами цих поверхонь. При цьому комплексом антиген+антитіло активується комплемент і фрагменти останнього спричиняють ушкодження мембрани і лізис клітин. Цей тип ле-жить в основі таких алергічних реакцій, як тромбо-цитопенія, анемія, лейкопенія (агранулоцитоз).

Слайд 13

III тип. Імунокомплексні реакції (ІКР). В даному випадку алергени взаємодіють з антитілами у рідинних системах, внаслідок чого утворюються циркулюючі імунні комплекси, які активують комплемент і ведуть до агрегації тромбоцитів. Усе це призводить до активації ферментів, клітинної інфільтрації, ушкодження судинної стінки, тромбозу судин, некрозу тканин тощо. Прикладами таких реакцій може бути феномен Артюса, нефрит, гепатит тощо. IV тип. Реакції гіперчутливості уповільненого типу. Вони роз виваються через 24-48 годин після повторного контакту алергену з сенсибілізо-ваними Т-лімфоцитами. Внаслідок цього відбува-ється виділення медіаторів-лімфокінів, які залуча-ють у зону алергічної реакції різноманітні клітини. Розвиваються клітинна інфільтрація і алергічна запальна реакція.

Слайд 14

Слайд 15

Типи алергічних реакцій (за Р.С.Н.СеІІ, Р.R.А.Сооmbs, 1964)

Слайд 16

Алергія чи алергічна реакція - це результат неадекватної імунної відповіді на повторне попадання до організму певних агентів, наслідком чого є порушення функціонування органів, окремих систем чи всього організму, що супроводжується ушкодженням власних тканин. Чужорідна речовина (а щодо того, "своє" воно чи "не своє", рішення приймають клітини імунної сис-теми - ІС) може бути імуногеном чи алергеном. Такий поділ залежить від того, яку реакцію імунної системи ця речовина викликає - суто захисну, аде-кватну, чи також захисну, але неадекватну. Однак особливим станом, який "забезпечує" виник-нення гіперчутливих реакцій, тобто на базі яких фо-рмуються алергічні захворювання, у певної катего-рії осіб є стан атопії.

Слайд 17

Атопія. Атопія є порушенням імунітету, при якому активо-вані механізми системи Т-хелперів типу Тh2, які призводять до надмірної продукції ІgЕ. Якщо у осіб з нормальним функціонуванням ІС на антигенний подразник активуються механізми системи Т-хел-перів типу Тh1 і продукуються антитіла класів ІgМ,ІgG, гамма-інтерферон і рівень ІL-4 є низьким, то у осіб з атопією закладаються основи для майбутніх алергічних захворювань

Слайд 18

Алергени. Це антигени чи гаптени, які можуть викликати реакцію сенсибілізації і, на певному етапі, алергічні реакції. Екзоалергени поділяються на: інфекційні – бактеріальні, вірусні, грибкові, паразитарні; неінфекційні – пилкові, харчові, побутові, епідермальні, інсектні, хімічні.