Презентація на тему:
Медико-генетичне консультування хворих

  Тема: Медико-генетичне консультування Лектор: доцент кафедри медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології к.м.н. Бігуняк Тетяна Володимирівна

План лекції: 1. ДНК-діагностика спадкових хвороб 2. Організація надання медико-генетичної допомоги. 3. Організація виявлення осіб з підозрою на спадкову і вроджену патологію 4. Покази до направлення у медико-генетичні заклади

ДНК-діагностика – молекулярно-генетичний метод, який застосовують для: 1) діагностики більше ніж 1000 моногенних захворювань; 2) пресимптоматичної діагностики, коли клінічно хвороба проявляється пізніше (хвороба Коновалова-Вільсона); 3) пренатальної діагностики плідного матеріалу (ворсинки хоріона, клітини амніотичної рідини); 4) преімплантаційної діагностики (запліднена яйцеклітина, що ділиться in vitro); 5) ідентифікації особистості (геномна дактилоскопія) та встановлення родинності в судовій медицині; 6) діагностики інфекційних захворювань (виявлення ДНК- або РНК збудників ВІЛ; гепатитів В, С, D, E; TORCH-інфекцій – токсоплазмоз, краснуха, герпес, цитомегаловірус); 7) діагностики онкологічних захворювань; 8) в перспективі – для створення генетичного паспорта будь-якої людини (аналіз мутацій, що відповідають за генні хвороби, схильності до онкозахворювань).

Етапи ДНК-діагностики: 1) Отримання ДНК-зразків: виділення усієї ДНК (тотальної або геномної). Джерелом можуть були лейкоцити крові (1 мл), хоріон (20-40 мг), зіскрібок букального епітелію. 2) Накопичення визначених фрагментів ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції – метод ампліфікації або множинної реплікації ДНК. 3) Кожен цикл ампліфікації включає 3 етапи: денатурація ДНК на два ланцюги при температурі +90-95°С; гібридизація: при температурі +45-60°С праймери (15-30 пар нуклеотидів) приєднуюються до комплементарних ділянок ДНК; синтез дочірних ланцюгів за допомогою ДНК-полімерази (при температурі +72°С). Всього відбувається від 25-30 циклів .

Етапи ДНК-діагностики: 4) Рестрикція дволанцюгових ДНК на фрагменти за допомогою ферментів рестриктаз. 5) Електрофорез фрагментів ДНК в агарозному гелі. Молекули ДНК мають негативні заряди і рухаються до позитивно зарядженого електрода. Чим більша молекулярна маса ДНК, тим повільніше вона рухається. 6) Для візуалізації фрагментів у гель додають барвник бромід етидію. В прохідному ультрафіолетовому світлі ДНК має оранжеве забарвлення. 7) Довжину кожного фрагмента визначають шляхом порівняння пройденої відстані із стандартним зразком ДНК

Електрофорез фрагментів ДНК в агарозному гелі

Медико-генетична допомога населенню України надається спеціалістами міжрайонних медико-генетичних кабінетів/ консультацій (ММГК), медико-генетичних консультацій центрів планування сім’ї та репродукції людини, обласних медико-генетичних центрів/ консультацій (ОМГЦ), спеціальних медико-генетичних центрів (СМГЦ), інститутів АМН України Наказ Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 31.12.2003 №641/84

Медико-генетична допомога населенню включає: Заходи щодо своєчасного виявлення осіб з вродженою та спадковою патологією, у тому числі , пренатальною; Проведення верифікації генетичного діагнозу з використанням сучасних методів діагностики, лікування спадкової патології; Медико-генетичне консультування осіб/сімей з розрахунком генетичного ризику виникнення вродженої та спадкової патології; Профілактику вродженої та спадкової патології; Пропаганду знань з питань медичної генетики Наказ Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 31.12.2003 №641/84

Організація виявлення осіб з підозрою на спадкову і вроджену патологію Виявлення осіб з підозрою на вроджену та спадкову патологію здійснюється переважно в первинних закладах медико-санітарної допомоги лікарями загального профілю та фахівцями різних спеціальностей.

Клінічний випадок У дівчини, 18 років, виявлено диспропорції тіла: широкі плечі, вузький таз, укорочені нижні кінцівки, крилоподібні складки шкіри на шиї, недорозвиненість яєчників. Під час лабораторного дослідження в ядрах букального епітелію відсутні тільця Барра. Методом дерматогліфіки встановлено, що величина кута долоні atd дорівнює 66°. Який попередній діагноз можна встановити в цьому випадку? Які методи діагностики даного захворювання? Які принципи лікування?

Організація виявлення осіб з підозрою на спадкову і вроджену патологію 2. Підставою для направлення у медико-генетичні заклади різного рівня є спадковий характер захворювання у пацієнта , а також: Наявність патології або відхилень в здоров’ї пацієнта: Ізольованих або множинних вад розвитку; Незвичайних запаху, виду, характеру фізіологічних відправлень; Нетипових для національності пацієнта рис обличчя;

Клінічний випадок Дитина народилась доношеною вагою 3200г. Відставання у психічному розвитку відбувалося поступово і стало очевидним через 5 місяців. Після годування грудним молоком відмічали часто блювоту, 3 3-місяців були періодичні судоми. При об'єктивному обстеженні дитина білява, у неї світла шкіра і блакитні очі. Хвора має незвичний запах фенілоцтової кислоти (мишачий), гіпертонус і підвищення глибоких сухожилкових рефлексів, тремор. При додаванні до сечі дитини 10 % розчину FeCl3 з’явилась зеленої плями (тест Феллінга). Який попередній діагноз можна встановити в цьому випадку? Які методи діагностики даного захворювання? Які принципи лікування?

2. Підставою для направлення у медико-генетичні заклади різного рівня є спадковий характер захворювання у пацієнта , а також: 2) Наявність патології або відхилень у здоров’ї в родинах пацієнтів: Випадків спадкових захворювань із підтвердженим генетичним діагнозом; Уроджених вад розвитку як множинних, так і ізольованих; Онкологічних захворювань будь-якої локалізації; Випадків непліддя репродуктивних втрат у родичів першого та другого ступеня спорідненості; Кровноспорідненого шлюбу.

Клінічний випадок У пологовому будинку народилася дитина з аномаліями розвитку зовнішніх і внутрішніх органів. Під час обстеження виявлено вузькі очні щілини з косим розрізом, наявність епіканту, укорочені кінцівки, маленький череп, вади розвитку серцево-судинної системи. 1. Який попередній діагноз можна встановити в цьому випадку? 2. Які методи діагностики даного захворювання? 3. Які можливі причини?

Затримка або випередження фізичного, розумового або статевого розвитку; Незвичної поведінки, в тому числі аутоагресії, аутизму, летаргії; Труднощів у навчанні в цілому та з окремих предметів; Типових для певної спадкової патології симптомів; Незвичних реакцій на дію окремих факторів, зокрема, ліків; Судом, резистентних до терапії (після виключення причин не генетичного характеру); Неплідності на невиношування вагітності; Мертвонароджень та повторного спонтанного переривання вагітності невиясненої етіології

Клінічний випадок . Ознаки захворювання виявлялися в перші дні після народження. Немовля неохоче приймало молоко, у нього був відсутній апетит, виникали блювота, здуття живота, диспепсія, жовтяниця, гіпоглікемія. Дитина не набирала в масі і зрості, печінка збільшена. Мала місце поява катаракти на 3-му тижні життя. Характерне значне відставання у психомоторному розвитку. Покращення стану відбувалося внаслідок харчування, позбавленого грудного та коров'ячого молока. 1. Який попередній діагноз можна встановити в цьому випадку? 2. Які методи діагностики даного захворювання? 3. Які можливі причини?

Клінічний випадок При незначних травмах або навіть внаслідок м'язевого напруження під час рухів тіла, у хлопчика виникала сильна тривала кровотеча. Найчастіше кровотечі виникали у колінні суглоби. Батьки хлопчика мають нормальне згортання крові. Характерною особливістю захворювання є зв'язок із статтю - воно передається лише по жіночій лінії з Х - хромосомою. Є типи: А (недостатність білкового фактора VIII); В (недостатність фактора ІХ); С (недостатність фактора ХІ) - спостерігається лише в 5% усіх випадків. Вкажіть ймовірний діагноз. Який генотип хворого? Які методи діагностики доцільно провести при даному захворюванні?

Клінічний випадок Внаслідок проведення генеалогічного аналізу встановлено, що захворювання, яке має місце в пробанда, трапляється в кожному поколінні при відносно великій кількості хворих серед сибсів. Хворіють жінки й чоловіки. На який тип успадкування це вказує? Яка ймовірність хворої дитини в сім’ї пробанда, якщо його батько хворий, а мати та дружина пробанда здорові?

Клінічний випадок Хворий 23 років звернувся в медико-генетичну консультацію із скаргами на безпліддя (перебуває у шлюбі 3 роки). При огляді відмічають зріст 180 см, довгі кінцівки, великі кисті та стопи, вузькі плечі, широкий таз, гінекомастію, малі яєчка, відсутність оволосіння на обличчі. Проведено каріотипування. Визначіть: Ймовірний діагноз. Причини виникнення хвороби. Принципи лікування.

Клінічний випадок Внаслідок проведення генеалогічного аналізу встановлено, що захворювання, яке має місце в пробанда, трапляється в кожному поколінні при відносно великій кількості хворих серед родичів. Хворіють жінки й чоловіки. 1. Чи є на Вашу думку ця хвороба спадковою? 2. На який тип успадкування це вказує? 3. Яка ймовірність хворої дитини в сім’ї пробанда, якщо його мати хвора, а батько, сибси (брат і сестра) та дружина пробанда здорові?

На сьогодні в Україні існує система медико-генетичних установ, яка включає: 64 міжрайонних кабінети 1 міську і 20 обласних медико-генетичних консультацій 7 міжобласних медико-генетичних центрів: Донецький міжобласний медико-генетичний центр; Криворіжський міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики; Одеський міжобласний медико-генетичний центр; Харківський центр клінічної генетики і пренатальної діагностики; Львівський міжобласний медико-генетичний центр; Київський медико-генетичний центр; Український науковий центр медичної генетики АМН України

Джерела інформації Клінічна генетика. Т.В. Соркман, В.П. Пішак, І.С. Ластівка, О.П. Волосовець. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449с. Медична генетика. Н.А. Кулікова, Л.Є. Ковальчук. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 188с. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори – Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с. Слюсарєв А.О., Жукова С. В. Біологія: Підручник. – К.: Вища школа, 1992. 5. Биология / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Медицина, 1984.

Дякую за увагу !