X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Медицина раннього і розвинутого середньовіччя

Завантажити презентацію

Медицина раннього і розвинутого середньовіччя

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Медицина раннього і розвинутого середньовіччя

Слайд 2

Араби внесли значний вклад в розвиток світової культури і науки, в тому числі і медицини. Араби розвинули хімію, якій дали назву аль-хімія, отримали азотну, сірчасту кислоти, спирт (аль-коголь), водяну баню, застосували фільтрування. Великих успіхів було досягнуто в галузі медицини. Медицина розвивалася в приватних лікарнях і медичних школах. Аптека, як самостійний медичний заклад, бере свій початок в Арабських Халіфатах.

Слайд 3

Консиліум лікарів. (Арабська мініатюра XI ст. Віденська бібліотека).

Слайд 4

Самим відомим лікарем не тільки арабського світу, але й усієї епохи середньовіччя — Абу-Алі-аль Хусейн Ібн-Абдуллах Ібн-Сіна (Авіценна) — народився в аулі Авшан біля Бухари, працював у Бухарі, Хорезмі, Хамадані, Ізфагані. Його праця “ Канон лікарської науки ” в 5 томах.

Слайд 5

Ібн Сіна (Авіценна) (980—1037)

Слайд 6

Теоретичні постулати Авіценни були такими: людина складається із двох субстанцій — тіла і душі; тіло інертне, смертне, душа активна і безсмертна; медицина повинна служити людині; ця наука про будову людського тіла, необхідна для того, щоб зберігати здоров'я або повернути втрачене. Для пояснення причин захворювання Авіценна розвивав погляди Гіппократа. Головними факторами, які сприяють виникненню захворювань, він вважав шкідливі умови клімату і місцевості, неправильне харчування, надмірну працю, конституцію тіла та душевні потрясіння.

Слайд 7

Авіценна першим поставив діагноз цукрового діабету, описав його прояви: збільшений апетит, спрагу, поліурію і солодкий смак сечі, яку він пробував на смак. Застосовував урінотерапію. Описав клініку виразки шлунка, сибірської виразки, розробив техніку трахеотомії, литотомії, екстирпації пухлин, кровопускання. Почав застосовувати червону ртуть та вісмут, запропонував катетер і ліки від подагри.

Слайд 8

Христіанство почало нову еру в історії людства. Воно зміцнило високі морально-етичні цінності, в тому числі, милосердя до хворих та безпомічних. Христіанська церков і медицина йшли поряд.

Слайд 9

Перша лікарня («Нôtеl-Dieu») в Парижі, збудована у 651 р.

Слайд 10

Странноприймальна споруда-госпіталь в Середземномор'ї. Гравюра 1496 року

Слайд 11

Візит до хворого. Джованні дель Робіа. Фриз, 1525 рік

Слайд 12

Започаткувала світську (немонастирську) медичну освіту в IX ст. Салернська медична школа в Італії. Салернські лікарі збирали та розвивали все найкраще, що було створено античною, пізніше арабською медициною. Навчання відбувалося на працях Гіппократа, Ґалена та Авіценни. У школі було написано ряд трактатів, які використовувалися для навчання (“ Салернський кодекс здоров'я, “ Пассіонарії ”, “ Про лікування хвороб ”, “ Про візит лікаря до хворого ”.

Слайд 13

Епоха Відродження створила справжніх титанів людської думки та духа. Серед них потрібно згадати Леонардо да Вінча (1452–1519), вченого-енциклопедиста, який залишив нам 13 томів малюнків людського тіла.

Слайд 14

Портрет Леонарда да Вінча

Слайд 15

Зображення черепа. Леонардо да Вінчи. 1489 рік

Слайд 16

Основні ограни серцево-судинної та статевої систем жінки. Леонардо да Вінчи

Слайд 17

Вивчення скелету. Леонардо да Вінчи

Слайд 18

А. Везалій в книзі “Про будову людського тіла” (“De corporis humani fabrica”) виправив понад 200 помилок Галена, який препарував тварин, переважно поросят. Ця праця А. Везалія була першою нормальною анатомією людини. Найбільшим досягненням Везалія було відкриття відсутності міжшлуночкового отвору в серці людини.

Слайд 19

Андреас Везалій (1514—1564)

Слайд 20

Ілюстрація до роботи «Про будову людського тіла». Гравюра І. С. ван Калькара. 1543 рік

Слайд 21

Рисунок скелета з атласу Везалія.

Слайд 22

Ренальдо Коломбо відкрив мале коло кровообігу: правий шлуночек – легенева артерія – легені – легенева вена – ліве передсердя. Коломбо зробив припущення про те, що між артерією та веною існують дрібні судини, які пізніше відкрив Марчелло Мальпіґі (1661). Незалежно від Коломбо до відкриття малого кола кровообігу прийшов Мігель Сервет. У 1606 р. Іеронімус Фабріцій відкрив венозні клапани й показав, що з їх допомогою кров рухається в напрямку до серця. У 1628 р. Вільям Гарвей відкрив велике коло кровообігу, що поклало початок наукової фізіології.

Слайд 23

Джироламо Фракасторо (1478–1553) — в 1546 р. написав трактат “ Про пошесні хвороби ” (“ De morbis contagiosis ”), в якому описав різні епідемічні захворювання і розвинув ідеї Лукреція Кара про те, що причиною інфекційних захворювань є невидимі для нашого ока живі істоти — seminaria contagiorum, до того ж для кожної хвороби інші, з надзвичайною здатністю до розмноження. Передача заразних хвороб здійснюється різними шляхами — за допомогою дотику, через одяг, повітря. Фракасторо першим описав венеричну хворобу, якій дав назву - сифіліс. Лікувати сифіліс радив ртуттю.

Слайд 24

Джироламо Фракасторо (1478—1553)

Слайд 25

В часи середньовіччя особи, які надавали хірургічну допомогу, називалися цирульниками. Вони об'єднувалися в цехи, по аналогії з іншими ремісниками. Цирульники не мали академічних знань, книжкової вченості, але володіли багатим практичним досвідом. Незаперечна їхня перевага була над вивченими лікарями на полі битви, де вони лікували рани, виймали стріли, кулі, надавали допомогу під час переломів.

Слайд 26

Ампутація голені цирульником під наглядом дипломованого лікаря. XVI ст. (Франкфуртський музей).

Слайд 27

Король Англії Генріх VIII видає грамоту цеху цирульників в Лондоні у 1540 р.

Слайд 28

Урок анатомування в школі цирульників. XVI століття

Слайд 29

Видатну роль у розвитку середньовічної хірургії відіграв німецький цирульник Герсдорф та французький Амбруаз Паре. Перший почав робити ампутацію кінцівок з використанням шкірних клаптиків без шва, інший удосконалив ампутації, використовуючи лігатуру артерій. А. Паре рішуче виступив проти припікання ран розпеченим залізом або киплячим маслом.

Слайд 30

Амбруаз Паре

Слайд 31

Протези, що сконструював А. Паре

Слайд 32

В містах, особливістю яких були щільна забудова, вузькі вулиці і зовнішні мури (феодали мусили платити за землю), розповсюджувалися епідемії. Крім чуми, великою бідою була проказа. В містах запроваджують посади міських лікарів, головним завданням яких була боротьба із поширенням інфекцій.

Слайд 33

Епідемія чуми в середньовічному місті

Слайд 34

Костюм середньовічного лікаря

Слайд 35

Аптеки працювали як хімічні лабораторії. В цих лабораторіях започатковувалися методики хімічного аналізу неорганічних речовин. Отримані результати використовувались як для пошуку ліків, так і безпосередньо для хімічної науки. Аптеки ставали центрами науки, а фармацевти займали почесне місце серед вчених середньовіччя.

Слайд 36

Алхімік в лабораторії

Слайд 37

Лікар і фармацевт. Гравюра по дереву. 1489 р.