Презентація на тему:
Медична професійна мова як особливий функціональний різновид літературної мови.

Медична професійна мова як особливий функціональний різновид літературної мови. 1.Лексичний аспект ділової медичної мови. 2.Морфологічний аспект ділової медичної мови. 3.Синтаксичний аспект ділової медичної мови.

Здійснення найважливішої соціальної функції мови, спеціального професійного спілкування, забезпечує термінологія. Використання термінів представниками однієї професії забезпечує спілкування під час спільної діяльності та впливає на її ефективність.

Термін Поняття «термін» у науці сформувалося на початку ХХ ст. Назва поняття походить від імені римського бога меж і кордонів Терміна (лат. Terminus).

Термін Термін – це слово або підрядне словосполучення, яке формує і виражає професійне поняття і використовується в комунікативних процесах суспільного виробництва.

Термінологія Термінологія – сукупність термінів певної галузі виробництва, діяльності, знання. Напр.: медична термінологія, лінгвістична термінологія.

На позначення термінології нині також вживають термін номенклатура. Під номенклатурою (стосовно медицини) розуміють сукупність міжнародних (греко-латинських) назв на позначення видів та елементів у біології, хімії, медицині тощо.

Термінознавство Термінознавство – це наукова дисципліна, що вивчає закономірності створення і функціонування окремих термінів і терміносистем.

Культура терміновживання. На стан культури мови всього суспільства впливає мовна поведінка кожної людини. Це вимагає від усіх нас постійно стежити хоча б за власною мовою, постійно її вдосконалювати.

Культура терміновживання. Кожен лікар повинен володіти взірцевою українською мовою, дотримуватися усталених літературних норм і тим самим пропагувати зразкову літературну мову як ознаку високої культури спілкування.

Паронімія в медичній термінології. Лікарі часто вагаються, вживаючи пароніми – слова, дуже близькі своїм звучанням, але різні за значенням і написанням. Ось деякі з паронімів, які часто зустрічаються в мові медицини:

Паронімія в медичній термінології. ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА – ВОЄННА МЕДИЦИНА АЛЕРГОЛОГІЧНИЙ АНАМНЕЗ – АЛЕРГІЧНИЙ (АЛЕРГІЙНИЙ) НАБРЯК.

Особливості вживання назв лікарських рослин

Особливості вживання назв лікарських рослин глід колючий (рос. боярышник колючий), деревій звичайний (рос. тысячелистник обыкновенный), журавлина болотна (клюква болотная), ожина сиза (ежевика сизая), селера пахуча (сельдерей душистый)

Особливості вживання назв лікарських рослин шипшина собача (шиповник собачий), яловець звичайний (можжевельник обыкновенный) тощо. А приклад плутанини ботанічних назв харчових і лікарських рослин кавун звичайний (рос. арбуз обыкновенный) та гарбуз звичайний (рос. тыква обыкновенная)

ХВОРИЙ БУВ ПРИЙНЯТИЙ У ЛІКАРНЮ – ХВОРИЙ ПОСТУПИВ У ЛІКАРНЮ. Медики і пацієнти часто застосовують вирази: дата і час поступлення хворого, хворий поступив у лікарню, діагноз при поступленні, – вони є реквізитами медичної карти стаціонарного хворого. Більшість опитаних медичних працівників вважають, що ці конструкції – нормативні. Але давайте з’ясуємо, чи не є порушенням літературної норми таке слововживання.

Тому є цілком доречним у такому звороті застосовувати слова приймати, прийняття, (незавершена дія) приймання: дата і час прийняття хворого, хворий був прийнятий (-им) у лікарню (хворого прийняли у лікарню), діагноз на час прийняття.

Крім лексеми прийняття, яка сполучається в мові з різними словами, можна також рекомендувати до вжитку слово госпіталізувати, що означає “поміщати хворого в лікарню, госпіталь для лікування”, а також похідний іменник – госпіталізація. Отже, слід вживати звороти хворий був прийнятий (-им) у лікувальний заклад, хворий був госпіталізований, дата і час прийняття (госпіталізації) хворого, діагноз на час прийняття (госпіталізації).

ЛІКУВАЛЬНИК – ЛІКАР-КУРАТОР – ЛІКУЮЧИЙ ЛІКАР. На позначення лікаря, який здійснює діагностику захворювання й лікування конкретного хворого, часто застосовують вираз лікуючий лікар, фіксують його й деякі нові медичні словники. Але чи відповідає це словосполучення нормам сучасної української літературної мови?

Як відповідник до російського лечащий врач пропонують вживати термін лікар-куратор. Слово куратор (лат. curator) пов’язане з латинським curatio, яке перекладається як піклування, догляд, лікування. Застаріле значення слова курувати в українській мові – лікувати. Тепер термін курація в медицині означає “сукупність дій лікаря для діагностики захворювання й лікування хворого, а також з оформлення медичної документації”.

Таким чином, вираз лікар-куратор точно передає внутрішню форму терміна. Саме це терміносполучення наводить як переклад до рос. лечащий врач академічний “Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина” (К.: Наук. думка, 1996).

Київський мовознавець І.Борисюк пропонує свій варіант перекладу – слово лікувальник. Ця порада є слушною, оскільки для творення терміна лікувальник використано часто вживану в українській мові модель із формантом -альник (складальник, відпочивальник, піклувальник, сватальник), складається цей термін з одного слова.

А недоліком терміна лікар-куратор є ще й те, що у свідомості мовців, очевидно, існує й інше значення слова куратор – “студент-медик, який стежить за перебігом хвороби у хворого, що перебуває на стаціонарному лікуванні”. Крім того, певна плеонастичність у словосполученні лікар-куратор все ж таки зберігається і відчувається мовцями, що вивчали латинську мову. Тому під час розмов з лікарями, що пишуть підручники, про відповідники рос. терміна лечащий врач автор цих рядків відмітив, що медики віддали б перевагу саме термінові лікувальник, якби той був зафіксований в авторитетних словниках. Отже, до російського терміна лечащий врач можна рекомендувати два українських відповідники – лікувальник і лікар-куратор.