X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Клінічна формація

Завантажити презентацію

Клінічна формація

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Клінічна фармація - основа раціонального застосування лікарських засобів.Клінічні методи оцінки ефективності ліків. Хронофармакологія: загальні поняття.

Слайд 2

Клінічна фармація - інтегративна прикладна наука, що поєднує фармацевтичні і клінічні аспекти лікознавства, головною задачею якої є створення надійних теоретичних основ і методологічних підходів раціонального застосування лікарських препаратів.

Слайд 3

Зв'язок клінічної фармації з клінічними і теоретичними дисциплінами Клінічна фармація Експериментальна фармакологія Експериментальна фармакотерапія Клінічна фармакотерапія Фармакокінетика і фармакодинаміка у інтактних тварин Фармакокінетика і фармакодинаміка в умовах експериментальних моделей захворювань Фармакокінетика і фармакодинаміка у здорової і хворої людини Клінічна фармакологія є науковою і доказовою основою фармакотерапії Фізіологія, патологічна фізіологія, Біохімія, мікробіологія

Слайд 4

Мета викладання клінічної фармації Підготовка спеціалістів-провізорів, що володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення сумісно з лікарем роботи по забезпеченню максимально раціональної медикаментозної терапії у конкретного хворого, а також для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів в аптеці.

Слайд 5

У клінічній фармації використовується система понять і термінів -номенклатура лікарських засобів. Найважливішими з них є типи назв ліків: „хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва”, „патентова (торгова, фірмова) назва”. Хімічна назва– відображає структуру молекули.

Слайд 6

Міжнародна непатентована назва (МНН, генерична, дженерична): - утворюється за міжнародно визнаними правилами. “- оксацин” – фторхінолони “- прил” – інгібітори АПФ Вона використовується у медичній і науковій літературі, її повинен знати і використовувати в першу чергу кожен лікар і провізор

Слайд 7

Патентова (торгова) назва має свої особливості: - належить фірмі виробнику - велика кількість найменувань - «прив’язаність» пацієнтів до торгових назв Приклад: хімічна - 1 -ізопропіламіно-3- (1-нафтаолеїнокси)-2 реопол МНН (генерична) – пропранолол Торгові (патентові) Індерал – АстраЗенека (Швеція) Обзідан - Гермед (Німеччина) Анаприлін (Росія)

Слайд 8

Фармакологічний засіб – речовина (чи суміш речовин) із встановленою фармакологічною активністю, які є суб'єктом клінічних досліджень.

Слайд 9

Лікарська речовина – індивідуальна хімічна сполука або біологічна речовина, дозволена до застосування

Слайд 10

Лікарський засіб (ліки) – фармакологічний засіб, дозволений відповідним органом країни в установленому порядку до застосування з метою лікування, попередження чи діагностики у людини чи тварин. Лікарський препарат – лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми. Лікарська форма – зручний для використання стан, який придається лікарському засобу, при якому досягається клінічний ефект.

Слайд 11

Діюча речовина – компонент(и) фармакологічних чи лікарських засобів, що має терапевтичну, діагностичну чи профілактичну дію.

Слайд 12

Основні задачі клінічної фармації засвоєння загальної синдромології і а клінічної симптомології найбільш поширених захворювань в клініці внутрішніх хвороб; - засвоєння основних принципів симптоматичної лікарської терапії захворювань і патологічних станів, при яких можливе самолікування, - засвоєння загальної методології та принципів вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної лікарської терапії, враховуючи функціональний стан хворого та фармакологічні особливості препарату; - придбання необхідних теоретичних знань та навичок для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів; - вивчення факторів ризику розвитку та клінічних проявів побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій; - засвоєння принципів оцінки ефективності та безпечності застосування конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час проведення к клінічної апробації; - засвоєння навичок придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів; - ознайомлення з принципами медичної деонтології, етичними нормами поведінки провізора в клініці, взаємовідношеннями провізора та лікаря, провізора та хворого, - ознайомлення з основними видами медичної документації та методами клінічного обстеження хворих.

Слайд 13

Основні принципи клінічної фармації І. Ефективність ІІ. Безпечність ІІІ. Мінімальність IV. Індивідуальність

Слайд 14

Предметом вивчення клінічної фармації є: 1. Фармакодинаміка ЛЗ 2. Фармакокінетика ЛЗ 3. Взаємодія ЛЗ 4. Побічна дія ЛЗ 5. Методи оцінки ефективності і безпечності ЛЗ 6. Фармакоепідеміологія 7. Фармакоекономіка 8. Вплив ЛЗ на якість життя 9. Комплаєнтність 10. Клінічні дослідження ЛЗ 11. Формулярна система.

Слайд 15

Терапевтичний моніторинг ліків (ТМЛ) Спостереження за концентрацією ЛЗ в крові, що має наступну мету: а) установка відповідності його терапевтичному діапазону б) вироблення рекомендацій щодо корекції дози, яка вводиться конкретному хворому

Слайд 16

Препарати, які підлягають моніторуванню: Якщо є пряма залежність “концентрація-ефект” Якщо є пряма залежність “концентрація-токсичність” Якщо у них низький терапевтичний індекс, тобто вузький діапазон між терапевтичною і токсичною кконцентраціями

Слайд 17

Класифікація сучасних лікарських форм

Слайд 18

Лікарські форми з контрольованим вивільненням Оральні форми (капсули, таблетки) Нашкірні форми - трансдермальні системи (пластирі, диски), які дозволяють контролювати дозування лікарських засобів шляхом регулювання площі пластиря чи диска (нітрогліцерин, скополамін) Парентеральні форми подовженої дії (ефіри, солі, суспензії, імплантанти).

Слайд 19

Оральні терапевтичні лікарські системи пролонгованої дії В основі їх будови лежать спеціальні технології, що забезпечують сповільнене вивільнятися лікарської речовини з постійною швидкістю протягом довгого часу (slow release, extended release). Ретардні лікарські форми не підлягають дробленню, якщо відсутня розділова смужка, оскільки при цьому втрачаються їхні властивості. За допомогою різних технологій ретардування створено чотири оральні лікарські форми пролонгованої дії: Таблетки ретард (slow-release, extended release) з пошаровим вмістом речовини і біополімеру 12- і 24-годинної дії розроблені для: антагоністів кальцію (ніфедипін SR, фелодипин ER, дилтиазем SR), теофіліну, індапаміду, НПЗЗ (диклофенак), нітратів (ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат), пентоксифіліну, хінідину (хінідин сульфат), новокаїнаміду (прокаїнаміду гідрохлорид), β-адреноблокаторів (метопролол, окспренолол); Капсули ретард (розчинні капсули з мікрогранулами речовини, покритии біополімерною оболонкою, 12 і 24-вартової дії) представлені наступними ЛЗ: антагоністи кальцію (дилтіазем РР, ісрадипін SRO, верапаміл SR), НПВС (диклофенак), β-адреноблокаторів (пропранолол); Таблетки ретард з двофазним вивільненням 12-годинної дії містять швидкорозчинну і повільнорозчинну фракції речовини і представлені ніфедипіном SL; Шлунково-кишкові (гастроінтестинальні) терапевтичні системи - таблетки і капсули 24-годинної дії, покриті нерозчинною напівпроникною оболонкою, з контрольованою швидкістю вивільняється речовини: ніфедипін-GITS (gastrointestinal therapeutic system), верапаміл-SODAS (spheroidal oral drug-absorbtion system).

Слайд 20

Критерії вибору лікарської форми для конкретного хворого Стан хворого Перебіг захворювання (гострий, хронічний) Вік хворого Стать Фінансові можливості

Слайд 21

Методи оцінки ефективності і безпечності застосування лікарських препаратів 1. Лабораторні: визначення концентрації препарату в крові; клінічні аналізи крові, сечі і т. п.; копрограма; дослідження біохімічних бактеріологічних і імунологічних показників і т. д. 2. Параклінічні (інструментальні): електрокардіографія, ехокардіографія, електроенцефалографія, рентгенографія, фіброгастроскопія, спірометрія і т. д. 3. Клінічні: врахування динаміки стану хворого і небажаних реакцій на препарат. В деяких випадках дуже значущим може виявитися щоденна оцінка лікування самим хворим. Оцінка названих критеріїв при тривалому застосуванні препаратів повинна здійснюватися до, на початку і під час лікування. При зміні режиму дозування і при використанні препаратів з малою широтою терапевтичної дії проведення такого контролю украй необхідне.

Слайд 22

Оригінальні (брендові) і генеричні препарати Оригінальний (брендовий) лікарський препарат – це препарат, який є виключною власністю компанії, яка його розробила, або власністю компанії – власника першої ліцензії на продажу. Активна речовина оригінального препарату має патент, отриманий в установленому законом порядку. До завершення терміну дії патенту ніяка інша фармацевтична компанія не в праві синтезувати чи використовувати цю активну речовину в комерційних і некомерційних цілях.

Слайд 23

Генеричний лікарський препарат, або препарат-генерик – це лікарський препарат, термін дії патентного захисту на активну речовину якого закінчився і він (вірніше активна речовина), не є виключною власністю фармацевтичної компанії, яка його розробила чи була власником першої ліцензії на його реалізацію. Препарат-генерик містить активну лікарську речовину, ідентичну відповідній лікарській речовині оригінального препарату, однак допоміжні речовини (барвники, смакові добавки тощо), форма таблеток, технологія виробництва препаратів-генериків можуть відрізнятись від оригінальних.

Слайд 24

Вимоги до генеричного лікарського препарату Генеричний лікарський препарат повинен відповідати наступним вимогам: містити ту ж активну речовину, що і оригінальний лікарський препарат; бути ідентичним оригінальному лікарському препарату по силі дії; мати ті ж показання до застосування, що оригінальний лікарський препарат; бути біоеквівалентним оригінальному препарату (тобто після перорального прийому тієї ж кількість лікарського засобу, що й оригінального, концентрація в крові повинна бути такою, що й при прийомі оригінального засобу).