X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів пацієнта.

Завантажити презентацію

Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів пацієнта.

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Хірургічна інфекція. Гостра гнійна інфекція шкіри і клітковинних просторів. проф. І.М. Дейкало

Слайд 2

Хірургічна інфекція – це одна із найактуальніших і вічних проблем хірургії. Частота післяопераційних раневих гнійно-септичних ускладнень в різних галузях хірургії досягає 14 – 20 % і немає тенденції до зниження. Біля 40 % летальних випадків після операції зумовлені саме гнійними ускладненнями.

Слайд 3

Термін хірургічна інфекція передбачає два види процесів: інфекційний процес, в лікуванні якого хірургічне втручання має вирішальне значення (абсцес, флегмона, мастит. парапроктит). інфекційні ускладнення, що виникають і розвиваються в післяопераційному періоді (після планових та ургентних оперативних втручань).

Слайд 4

Класифікація хірургічної інфекції. За клінічним перебігом: 1.гостра хірургічна інфекція а) неспецифічна - гнійна - гнилісна - анаеробна б) специфічна - правець - сибірська виразка 2. Хронічна хірургічна інфекція а) неспецифічна (хронічні форми гнійної інфекції) б) специфічна - туберкульоз - сифіліс - актиномікоз

Слайд 5

Гостра гнійна хірургічна інфекція – гострий запальний процес різної локалізації і характеру, котрий викликаний гноєутворюючою флорою. Для його розвитку необхідно наявність трьох елементів: збудник інфекції (гноєутворюючі мікрорганізми). вхідні ворота інфекції макроорганізм з його реактивністю.

Слайд 6

Як наслідок широкого і безконтрольного застосування антибіотиків і їх мутагенної дії на мікроорганізми, останні характеризуються резистентністю до більшості антибіотиків. Антибіотико резистентність стафілококів перевищує 70 %, більшість із їх штамів синтезують пеніцилін азу і цефалоспориназу – в-лактази.

Слайд 7

Критичне число бактерій на 1 грам тканини складає 105. Проникнення менше ніж 10 5 бактерій на 1 грам є, як правило, недостатньою для розвитку інфекції

Слайд 8

В залежності від шляху проникнення гнійну інфекцію поділяють на: А) екзогенну В) ендогенну Шляхами розповсюдження гнійної інфекціїє: лімфогенний гематогенний per continuitatem per contiguitatem

Слайд 9

Визначення наявності скупчення гною Флюктуація або симптом розрідження Діагностична пункція УЗД Рентгенологічне дослідження КТ і МРТ

Слайд 10

Місцеві ускладнення гострої гнійної патології: лімфангіт лімфаденіт тромбофлебіт (пілефлебіт) некроз шкіри і інших тканин аррозія судин і кровотеча піопневмоторакс перфорація органів

Слайд 11

Принципи лікування Місцеве лікування Розтин гнійного вогнища (хірургічна обробка із висіченням некротизованих тканин, розкриттям запливів і дадаткових порожнин) Ультразвукова, лазерна кавітація порожнини гнійника, промивання пульсуючим струменем антисептика Адекватне дренування гнійника Місцеве застосування антисептичних засобів в залежності від фази перебігу раневого процесу. Імобілізація

Слайд 12

Загальне лікування Антибактеріальна терапія А) емпірична Б) цілеспрямована (після результату бак посіву і визначення чутливості) - пероральна - дом”язова - довенна - внутрішньо артеріальна -порожнинна - кісткова - ендолімфатична 2. Детоксикацій на терапія - керована гемодилюція - екстракорпоральна детоксикація а) гемосорбція б) плазмосорбція в) лімфосорбція г) ксеноселезінка д) плазмофорез - дренування грудної лімфатичної протоки - електрохімічне очищення крові - УФО крові - квантове опромінення крові 3. Імунокорекція. 4. Симптоматичне лікування

Слайд 13

Гнійний мастит (mastitis) гостре гнійне запалення паренхіми інтерстицію молочної залози.

Слайд 14

Класифікація: За клінічним перебігом розрізняють мастит : 1. серозний 2. інфільтративний 3. абсцедуючий: солітарний абсцес множинні абсцеси апостематозний мастит 4. флегмонозний 5. гангренозний За локалізацією гнійника: підшкірний субареолярний інтрамамарний ретромамарний панмастит

Слайд 15

Локалізація гнійників в молочній залозі

Слайд 16

Інтрамамарний мастит – абсцес молочної залози.

Слайд 17

Флегмонозний мастит

Слайд 18

Панмастит.

Слайд 19

1 – доступ за Ангерером, 2 – доступ за Бардегейером, 3 – ціркумареолярний доступ. Права половина малюнка – дренування ретромамарного маститу

Слайд 20

Доступ за Барденгейером (ретромамарний мастит).

Слайд 21

Гострий гнійний парапроктит (paraproctitis) запалення навколопрямокишкової клітковини, пов’язане із наявністю вогнища інфекції в стінці прямої кишки.

Слайд 22

Класифікація: За етіологічною ознакою розрізняють парапроктит: неспецифічний специфічний За клінічним перебігом: гострий хронічний рецидивуючий хронічний За локалізацією: підшкірний підслизовийішіоректальний пельвіоректальний По відношенню до стінки прямої кишки: ретроректальний боковий підковоподібний

Слайд 23

1 – підшкірний, 2 – ішіоректальний, 3 – пельвіоректальний, 4 – підслизовий парапроктит. б – ретроректальний парапроктит

Слайд 24

Лікування. При наявності гострого гнійного парапроктиту показане хірургічне лікування. Операцію виконують під загальним знеболенням. Етапи операції: 1.пункція гнійника та аспірація гною 2.введення в порожнину гнійника 0,5 % розчину метиленового синього навпіл із 3 % розчином водню. 3.локалізація дефекту в ділянці крипти прямої кишки. 4.розкриття гнійника 5.висічення отвору в ділянці крипти із накладанням шва.

Слайд 25

Гідраденіт (hidradenitis) гнійне запалення апокринових потових залоз. Захворювання зустрічається часто, переважно у людей середнього віку.

Слайд 26

Гострий гнійний гідраденіт

Слайд 27

Перебіг гідраденіту можна умовно розділити на три фази: Перша фаза – невелика інфільтрація тканин із втягненням в процес однієї потової залози. Друга фаза – втягуються в процес декілька потових залоз із гнійною інфільтрацією навколишніх тканин та формуванням щільного інфільтрату. Третя фаза – утворення абсцесу, а в запущених випадках – флегмони. Лікування: 1.гігієна ділянки де локалізується гідраденіт 2.антибактеріальна терапія 3.імунотерапія 4.анальгетики При утворенні абсцесу показане хірургічне лікування – розкриття гнійника.

Слайд 28

Лімфангіт (limphangiitis) запалення лімфатичних судин, котре ускладнює різні гнійно-запальні захворювання

Слайд 29

Класифікація. Розрізняють лімфангіт 1. простий (серозний) 2. гнійний По перебігу: 1. гострий 2. хронічний За видами ураження судин: 1. капілярний (сітчастий) 2. стовбуровий (трункулярний)

Слайд 30

Інфікована рана передпліччя. Трункулярний лімфангіт.

Слайд 31

Лікування, перш за все, повинно бути направленим на ліквідацію первинного гнійно-запального вогнища. Його хірургічну обробку, раціональне дренування, адекватне загальне лікування. Важливо створити для кінцівки спокій, підвищене положення, при потребі провести імобілізацію