X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Догляд за хворими з захворюваннями сечостатевої системи

Завантажити презентацію

Догляд за хворими з захворюваннями сечостатевої системи

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Догляд за хворими з захворюваннями сечостатевої системи

Слайд 2

Слайд 3

Аномалії нирок, сечових і статевих органів Аномалії розвитку нирок поділяють на чотири групи: а) аномалії розвитку морфологічної структури нирок; б) аномалії кількості; в) аномалії положення; г) аномалії їх взаємовідношення.

Слайд 4

Аномалії сечового міхура: незарощення урахуса, дивертикул. а) урахус залишається незарощеним на всьому протязі – у новонародженого спостерігається міхурово-пупкова нориця; б) відсутня облітерація середньої частини протоки – по середній лінії живота утворюється кістоподібна пухлина; в) відсутня облітерація пупкової ділянки – утворюється пупкова нориця.

Слайд 5

Цистоскопічна картина: а - відсутність правого отвору сечовода - аплазія правої нирки; б - дивертикул сечового міхура: навколо входу в дивертикул слизова оболонка утворюєр радіальні складки.

Слайд 6

Травми сечовидільної системи поділяють на закриті (забій, падіння з висоти, здавлювання та ін.); відкриті (вогнепальні, колоті, різані).

Слайд 7

Схема різних видів закритих ушкоджень нирок: а) - розрив капсули нирки; б) - розрив ниркової паренхіми; в) - розрив ниркової паренхіми і миски.

Слайд 8

Розрив верхнього полюса лівої нирки (екскреторна урограма).

Слайд 9

Зашивання ран нирки: а) – вузловими швами; б) - шов миски.

Слайд 10

Резекція частини нирки

Слайд 11

Зшивання сечоводу „кінець у кінець”.

Слайд 12

Нефректомія

Слайд 13

Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) Серед усіх хірургічних захворювань нирок зустрічається у 30-45 % випадків. Трапляється в будь-якому віці, але частіше у жінок. Камені переважно локалізуються в правій нирці.

Слайд 14

Види каменів Камені, що утворились у нирках і сечовому міхурі можуть складатись: із солей сечової кислоти (урати); щавлевокислого кальцію (оксалати); фосфату кальцію (фосфати); з карбонату кальцію (карбонати); при запальних процесах – з фосфатів або уратів.

Слайд 15

Камені нирок: а – урати; б – фосфати; в - оксалати

Слайд 16

Схематичне зображення іррадіації болю при різній локалізації сечових каменів

Слайд 17

Доступ до нирки

Слайд 18

Слайд 19

1 – петля Цейса; 2 – катетер Дурмашкіна; петля-корзина Дорміа

Слайд 20

Транслюмбалне видалення конкриментів

Слайд 21

Транслюмбалне видалення конкрементів

Слайд 22

Конкременти в сечовому міхурі

Слайд 23

Конкременти в сечовому міхурі

Слайд 24

Лікування сечокамярої хвороби На висоті приступу:промедол, омнопон+атропін,блокада сіяного канатика (за Лоріним-Епштейном), паранефральна блокада. Вана, грілки на поперек, водна нагрузка;медвежі вушка, цістенал, лазикс Уролітики – хенофалк, уролесан, кеджібелінг (рослиний препарат), літотріптори. Санаторно-курортне лікування: Трускавець, Гусятин, Сатанів, Залізноводск, Єсентуки.

Слайд 25

Гідронефроз (гідронефротична трансформація) стійке прогресуюче розширення чашечково-мискової системи з атрофією ниркової паренхіми і розладом її функцій, зумовленими порушенням відтоку сечі Причини гідронефрозу: а - стеноз мисково-сечовідного сегмента; б - гіпертрофія м'язів мисково-сечовідного сегмента; в - високе відходження сечовода; г - додаткова судина до нижнього сегменту нирки; д - камінь в мисково-сечовідному сегменті.

Слайд 26

Пієлонефрит Інфекційно-запальний процес, при якому одночасно або послідовно уражаються миски (пієліт) і паренхіма (нефрит) нирки. Пієлонефрит виникає внаслідок проникнення у нирку патогенних мікроорганізмів і розвитку запального процесу в її інтерстиціальній тканині й чашечково-мисковій системі.  За перебігом захворювання: 1) гострий (серозний, гнійний);2) хронічний; 3) рецидивуючий.    З урахуванням шляхів проникнення інфекції: 1) гематогенний (низхідний); 2) урогенний (висхідний): а) при порушенні прохідності сечових шляхів; б) при нирковокам'яній хворобі (уролітіазі); в) при туберкульозі нирки; г) при інших ураженнях нирок.    За особливостями перебігу, залежно від віку і стану організму хворого: 1) новонароджених; 2) хворих похилого віку; 3) вагітних; 4) при цукровому діабеті; 5) при ураженні спинного мозку.

Слайд 27

Піонефроз Термінальна стадія специфічного чи неспецифічного гнійно-деструктивного пієлонефриту. Нирка має вигляд великої тонкостінної порожнини (чи багатьох порожнин), наповненої гноєм.

Слайд 28

Виділення густого гною з вічка сечоводу

Слайд 29

Нефростома

Слайд 30

Паранефрит Це гнійно-запальний процес навколониркової жирової клітковини. В основному розвивається як вторинне захворювання після переходу запалення з нирок або із сусідніх органів і тканин (після гострого пієлонефриту, карбункула нирки, апостематозного нефриту, панкреатиту та ін.).

Слайд 31

Карбункул верхнього полюса нирки

Слайд 32

Вимушене положення при паранефриті

Слайд 33

Гідронефроз

Слайд 34

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Це збільшення простати за рахунок розростання її залозистої і сполучної тканин. Раніше це захворювання називали аденомою передміхурової залози Виникнення й розвиток аденоми пов'язані з гормональними змінами, які настають під час клімаксу. У відповідь на них гіпофіз починає виділяти більшу кількість гонадотропіну.    Фактично гіперплазія росте не з передміхурової залози, а з сечівникових залоз. Відсуваючись назовні новоутворенням, залозиста тканина передміхурової залози стає тонкою і утворює так звану хірургічну капсулу аденоми.

Слайд 35

Гіперплазія (аденома) передміхурової залози Найчастіше вона має округлу чи грушоподібну форму. Описано випадки гігантських аденом - від 100 до 500 г і більше. Гіперплазія складається загалом із трьох частин - середньої і двох бічних.

Слайд 36

Аденомектомія

Слайд 37

Трансуретральна аденомектомія

Слайд 38

Слайд 39

Пункція сечового міхура

Слайд 40

Катетеризація сечового міхура у чоловіків.

Слайд 41

Пункція сечового міхура: а) – положення голки у порожнині сечового міхура; б) – перехідна складка очеревини.

Слайд 42

Гіпернефрома

<