Презентація на тему:
Звичаї мого роду

Звичаї мого роду презентацію підготувала Н.О. Бондаренко Мельниківська загальноосвітня школа I-II ступенів Смілянської районної ради Черкаської області

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї - це не відокремлене явище в житті народу, це - втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми.

Звичаї народу - це ті прикмети по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. Звичаї - це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова - це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

В усіх народів світу існує повір'я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.

Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питає: Чи ти рано до схід-сонця Богу не молилась? Чи ти діточок непевних  Звичаю не вчила?

Споконвіку було трепетним в українців ставлення до традицій. Сьогодні вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура і де починається християнська.

Одним із основних українських звичаїв є святкування Різдва. Різдво

У передріздвяний день — 6 січня — святкують Святвечір. Основними стравами на Святий вечір є кутя — рисова або пшенична каша з медом, родзинками і маком, а також узвар — компот із сухофруктів з медом. Усього, за звичаєм, у Святвечір подають 12 пісних страв. Святий вечір

А ось 7 січня, на саме Різдво, готують великий родинний стіл. Оскільки піст закінчився, на стіл подають різноманітні м’ясні страви.

Під вечір Різдва юрба колядників ходила з торбами для збору гостинців. Вони вибирали собі головного — Березу, латкового (який збирав сало і ковбаси), скарбонаря, хлібоношу, зіркаря (носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів та ін. Коляда тривала кілька ночей, поки не обходили кожен будинок у поселенні. Коляда

Ще один популярний український звичай — тиждень Масляної. Звичай передбачає проводи зими і зустріч весни. Після появи християнства на Русі Масляну відзначають в останній тиждень перед Великим постом. Основні традиції свята — це млинці й народні гуляння. Масляна

Свято Воскресіння Господнього або Великдень святкують у перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Великдень

Родинний обід цього дня готують особливо урочисто і прикрашають квітами. Звичай фарбувати яйця — обов’язковий атрибут свята. Також на Великдень існує звичай вітати один одного радісним вигуком «Христос воскрес!», на що відповідають — «Воістину воскрес!» Це привітання висловлює радість віруючих, аналогічну радості апостолів, які дізналися про воскресіння Христа.

В Україні свято Трійці відзначають урочисто — Зелений або Клечальний тиждень, Клечальний понеділок і Богодухів день. Згідно з Біблією, цього дня на апостолів зійшла благодать Святого Духа. Трійця

Івана Купала, або Іванів день, — є одним із народних обрядових звичаїв. Свято пов’язане з періодом літнього сонцестояння, поворотом сонця до зими. Його відзначають у ніч на 7 липня. Івана Купала

Православні славлять в цей день Різдво Іоанна Богослова. Віряни пригадують, як в сім’ї іудейського священика Захарії та його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, що передбачить пришестя Месії — Ісуса Христа, а потім охрестить його в водах ріки Йордан.