Презентація на тему:
Вишивка гладдю

Вишивка гладдю

Мета. Навчальна: ознайомитись з історією і традиціями української народної вишивки, дати уявлення про класифікацію швів для вишивання. Розвиваюча: розвивати творчі здібності, навчитись розрізняти шви за технікою і способом виконання. Виховна: виховувати художній смак, шанобливе ставлення до традицій національної вишивки.

План Історія і традиції української народної вишивки. Дослідження. Види гладі. Міні-тренінг: правила безпечної роботи при вишиванні. Технологія виконання швів. Формування поняття “композиція”. Професія – майстер народної вишивки. Сучасне застосування вишивки. Джерела інформації.

Історія і традиції української народної вишивки Вишивка – це один із найулюбленіших і найпошире- ніших в Україні видів декора- тивно-ужиткового мистецтва. У вишивці яскраво розкрива- ється душа українського народу, його прагнення до краси.

Декоративним прикрашанням одягу і предметів побуту наші предки займалися віддавна,про що свідчать археологічні знахідки, писемні пам ятки, відомості древніх історіків.

Всесвітньо відома золота пектораль із кургану Товста Могила (ІV ст. до н.е.) біля м.Орджонікідзе (Дніпропетровська обл.), срібна амфора зі скіфського кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.) неподалік від м.Нікополь дають можливість ознайоми- тися з побутом скіфів.

Срібна амфора зі скіфського кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.)

Святкове вбрання скіфів було щедро прикрашене золотими нашивками із зображенням грифонів, левів, оленів, декоративними швами, аплікаціями з кольорової шкіри.

Орнаментами у вигляді смуг геометричного малюнка обшивали краї комірів, подоли, рукави. Штани скіфи розшивали узорами у вигляді завитків, зигзагів, ромбів, спіралей.

Одяг сарматів, які прийшли на наші землі після скіфів у ІІІ ст. до н.е., також свідчить про високий рівень мистецтва вишивання. При розкопках кургану Сватова Лучка (Луганська обл.) були знайдені залишки жіночого вбрання, вишитого бісером. Одяг багатих сарматів прикрашався золотим шиттям і нашивками, а одяг бідних – звичайною кольоровою вишивкою

Про поширення вишивання в ранньослов янський період свідчить срібна фігура, знайдена в Мартинівському кургані на Черкащині (ІV ст.н.е.) На ній збереглися рештку сорочки з довгими рукавами, прикрашеними широкою вишивкою геометричного орнаменту.

У період становлення Київської Русі (ІХ ст.) вишивка стає художньою і досягає високого рівня розквіту. Про це свідчить той факт, що наприкінці ІХ ст. сестра Володимира Мономаха – Анна заснувала в Києві школу, у якій навчали вишивати золотом і сріблом.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. на території України повсюдно діяли поміщецькі майстерні, у яких жінки- кріпачки вишивали одяг і різноманітні предмети побуту (скатертини, рушники, гаманці тощо).

Гладь – це техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору.

Ми повинні дослідити: До якої групи належать шви за способом вишивання? Класифікація швів за технікою вишивання.

Міні-тренінг “Правила безпечної роботи при вишиванні” На якій відстані від очей потрібно тримати вишивку? Чи використовується при вишиванні наперсток? Де необхідно зберігати голки і шпильки?

Технологія виконання гладі без настилу - двостороння. Цю техніку використовують при виконанні рослинних орнаментів. Перш ніж почати вишивати, на тканину наносять контур узору.

Одноколірною тоновою гладдю вишивають переважно узори з різноманітними квітами. Виконують таку вишивку кольором одного тону, але кількома відтінками, що робить вишивку особливо красивою. Багатоколірна тонова гладь нагадує малюнок олівцем або фарбами, де стібки лягають як штрихи і мають різну довжину й напрямок. Під час вишивання цим видом художньої гладі використовується велика палітра кольорів.

Для створення рельєфних елементів використовують двосторонню гладь із настилом, іншу частину узору виконують односторонньою гладдю без настилу.

Декоративна гладь Характеризується виконанням вишивки яскравими контрасними нитками (українська, китайська, володимирська гладь). Стібки ниток кольору одного тону не повинні поступово входити в нитки іншого тону, як це відбувається під час вишивання художньою гладдю. Кожен колір одного тону навмисно виконується окремо, ніби рядами. Кольорова гама відрізняється від природних кольорів предметів, але форма їх завжди зберігається. Узори для декоративної вишивки мають бути стилізованими.

Художня гладь Дає можливість виразити у вишивці своє власне бачення світу, власні фантазії на будь-яку тему, в будь-яких кольорах. Багатоколірна тонова гладь нагадує малюнок олівлями або фарбами, де стібки лягають як штрихи і мають різну довжину й напрямок.

Біла гладь – тонка вишивка, виконана нитками білого кольору на білому фоні тонких тканин: батисті, шифоні, крепдешині шовковими нитками або муліне. Білою гладдю найчастіше вишивають рослинні узори, монограми. Поєднуючи білу і прорізну гладь можна прикрасити постільну, жіночу і дитячу білизну, елементи одягу (комірці, манжети) хустки, скатерті, серветки та ін. вироби.

Російська гладь

Лічильна гладь Лічильна гладь (“лиштва”) належить до групи поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання. Назва “поверхнево-нашивні лічильні” техніки пояснює їх спосіб виконання, тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки. Усі елементи узору вишивають паралельними стібками через одну нитку тканини. За способом утворення розрізняють лиштву пряму, косу й качалочкову.

Технологія виконання лиштви (прямої та косої) Пряма (двобічна гладь) поширена на Чернігівщині та Полтавщині: стібки кладуть паралельно ниткам тканини – основи та утка; кожний стібок віддалений від попереднього на одну нитку. Коса (двобічна гладь) – поширена на Київщині: стібки кладуть під кутом 45‘ до нитки основи та утка тканини; узори світлотіньового ефекту.

Технологія виконання шва “качалочка” (двобічна) Вишивають контрасними кольорами, часто обшивають контур чорними нитками (поширена на Поділлі). Поздовжні або поперечні качалочки утворюють із ряду паралельних стібків, покладених один до одного. Довжина стібків залежить від узору.

Технологія виконання шва “занизування” Найчастіше вишивають червоними нитками, іноді вводять додаткові – сині або чорні. Поширена на Рівненщині та Волині. Виконують швом “уперед голкою” різної довжини (стібки не повинні бути довгими, інакше вони будуть витягуватися). Вишивають паралельними горизонтальними або вертикальними стібками, прокладеними від одного краю рисунка до іншого.

Застосування вишивок

Штапівка Поверхнево-нашивна лічильна техніка вишивання. Виконують її найчастіше нитками одного кольору, але можливе і поєднання з іншими кольорами. Узори, вишиті штапівкою, - прозорі, легкі.

Що таке композиція? Композиція – творче поєднання елементів узору, об‘єднаних змістом, кольором, формою. Щоб вишивка виглядала гарно, необхідно її правильно розмістити на виробі (серветці, рушнику, доріжці), а форми і розміри її повинні гармоніювати з формою і розмірами виробу. Узор вишивки має бути і не занадто маленьким, і не дуже великим.

Професія – майстер народної вишивки Повинен досконало володіти всіма техніками вишивання, правильно підбирати необхідні матеріали (нитки, тканини), кольори. При створенні композицій для вишивок кожен майстер прагне знайти нові художні рішення кольорів. Особливий талант і майстерність виявляються при створенні орнаментів з урахуванням давніх традицій певної місцевості. Для цього майстри копітко, іноді все свідоме життя, збирають і вивчають перлини народної вишивки. Досягти вершин цієї професії може людина, яка має такі риси характеру, як посидючість, акуратність, уважність.

Вишивальниці за п яльцями 1901р. В.Борисов-мусатов. Росія

За рукоділлям ХІХ ст. М.Мункассі. Угорщина

Після дослідження виявили: класифікація швів за способом вишивання:

Класифікація швів за технікою вишивання:

Сучасне застосування вишивки гладдю

Джерела інформації: Л.І.Денисенко “Азбука домашнього господарювання”, Київ, 2003р. Леслі Турпін-Делпорт “Об’ємна вишивка”, Харків, 2010р. І.М.Наніашвілі “Вишивка”, Харків, 2010р. Трудове навчання, обслуговуючі види праці, 8 – 9 кл., 2009р.