X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Різдво Христове

Завантажити презентацію

Різдво Христове

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

На тему: Різдво Христове

Слайд 2

Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Вперше Різдво почали святкувати лише в IV, ст, коли вже були встановлені свята Великодня, Тройці й Епіфанії — Богоявлення. На сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Цей празник поєднував у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово "Епіфанія" чи "Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Це певно щодо Сірії і Єрусалиму, але навіть і в Галлії ще в 361 р. Різдво святкували, як і на Сході, 6 січня.

Слайд 3

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”.

Слайд 4

Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.

Слайд 5

З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати.

Слайд 6

За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й квітами розмальовували комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки, рядна й рушники. Обов'язково намагалися справитиобновку (новий одяг) для всіх членів родини та купити нового посуду(макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки людивиготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву.

Слайд 7

У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі. Бабусі, деручи пір'я на подушки, попутно навчали дітвору колядувати,щедрувати і засівати. Парубки й дівчата теж, готуючись до колядок,збиралися гуртом, виготовляли ритуальне вбрання та костюми й вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свогоголовного отамана („березу"), побажальників, скарбника, міхоношу й інших виконавців.

Слайд 8

Кутя - це обрядова страва, що подається на стіл у переддень Різдва Христового - Святий вечір - серед інших дванадцяти страв. Звичай готувати кутю простежується з дохристиянських часів. Її готували як ритуальну страву для душ померлих. Господар дому спершу мав вийти на ґанок та кинути у простір кілька ложок куті із спеціальною примовкою, що це для душ померлих предків. Також, крім куті для всіх членів родини у Святвечір, додаткова миска з кутею та ложкою кладеться на покуті або (в наші дні) перед фотографією померлої особи.

Слайд 9

Наближається одне з найбільших християнських свят - Різдво Христове. Напередодні - 6 січня - кожна християнська родина збирається за столом до Святої вечері, а господиня дому готує 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів Ісуса Христа.

Слайд 10

Першою й найголовнішою стравою повинна стояти кутя. Кутю готують густою, з пшениці, маку, родзинок, грецьких горіхів та засолоджують медом. Поряд з кутею на столі є плетенка – булка, сплетена косою, посипана маком. Їдять її по закінченню Різдвяних свят. Запивають страви узваром – компотом із сушених фруктів. Потім оселедець різдвяний, квасоля з цибулею та олією, пиріжки з горохом, вареники з картоплею або ж за своїм смаком, тушкована квашена капуста з грибами або з шкварками, голубці з картоплею (за своїм смаком), відварений горох, домашня ковбаса та варена картопля, змащена товченим часником з олією.

Слайд 11

Що таке коляда? Колядки - величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до одного з найбільших релігійних свят - Різдва Христового. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч», «Нова радість стала» та нші). У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну "коляда". Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян - Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім'я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».

Слайд 12

Що таке щедрівка? Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні. Виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки так само, як і колядки, величають господаря і членів його родини. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію. У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й збереглися образи князівсько-дружинного побуту. У щедрівках і колядках християнського циклу знаходимо мотиви біблійних і євангельських та апокрифічних оповіданнях: картини народження Христа, поклоніння волхвів і пастухів. У багатьох щедрівках і колядках християнські мотиви і євангельські оповідання сполучені з життям і побутом українського селянина («Господь волики гонить, Пречиста Діва їсточки носить, а святий Петро за плугом ходить»). Образи святих вводяться, щоб надати ще більшої магічної сили поетичній формулі. Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

Слайд 13

Слайд 14

Щедрик-Петрик, Дай вареник! Ложечку кашки, Наверх ковбаски. Цього мало, Дай шматок сала. Винось швидше, Не морозь дітей! Горобчик летить, Хвостиком крутить, А ви, люди, знайте, Стіл застеляють, Гостей приймайте, Різдво зустрічайте! Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба не дивиться Та на діда кривиться. * * * Коляд, коляд, коляда, Дід на бабу погляда, А баба на діда, Що немає хліба. * * * Щедрик-ведрик, Толя й Петрик Стежку торують, Ходять-мандрують, Людям бажають Щастя-врожаю.

Слайд 15

На небі зірка На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє. Хвиля спасення нам завиталаB Бог в Вифлеємі раждаєсь. Щоб землю з небом В одно злучити Христос родився, славіте, Христос родився, славіте! * * * А в тій Хаті як у Раю Приспів: Щедрий Вечір Добрий Вечір! Добрим Людям на Весь-Веч...(ір) ! А Хазяїн як Барвінок А Хазяйка як Панянка А Діточки як Квіточки Вечір Добрий! * * *

Слайд 16

Слайд 17

Колядки та щедрівки господарю та його родині Я маленький пастушок Я маленький пастушок Загорнувся в кожушок На скрипочку граю, Вас усіх вітаю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте – Яблучка, горішки Дітям для потішки. * * * Колядин, колядин.... Колядин, колядин, Я у батька один. Мене не дивуйте Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, - Дайте, дядьку, пиріжок! * * * Колядник Під ногами сніг рипучий, Вітер стріхи обміта: Нині день ясний, блискучий – День Народження Христа!

Слайд 18

Ой із-за гори вийшли тумани Ой із-за гори вийшли тумани; То ж не тумани, не темна хмара, Не темна хмара — овець отара. За ними іде ґречний молодець, Злотим поясом підперезався, Трема трубами та й обтикався. Що одна труба та роговая, А друга труба та мідяная, А третя труба та золотая. Ой як заграє у роговую, То врадується весь звір у полі, А як заграє у мідяную, То врадується риба у морі, А як заграє у золотую, То врадується весь мир на землі. * * * Летів орел через долину Летів орел через долину, Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір . Туда їхав молодий Василько, Хотів орла та застрелити. — Не стріляй мене, молодий Васильки, Як будеш ти женитися, Я тобі стану в великій пригоді: Хмара наступає, дощик накрапає, То я розпущу свої сизі крила Та накрию тебе, молодого, і коня вороного

Слайд 19

Слайд 20

Слайд 21

По горі, по горі пави ходили По горі, по горі пави ходили, Пави ходили, пір'я губили. Красна панна пір'я збирала, Пір'я збирала, в рукавець клала. З рукавця брала, віночок плела. При одній свічці умивалася, А при другій — утиралася. А убравшись, до церкви ішла, До церкви ішла, як зоря зійшла. Здибають її пани королі, Її здибають, її питають: - Чи ти царівна, чи королівна? - Ні я царівна, ні королівна, Батькова дочка, як паняночка. * * * Ой в Києві да на риночку Ой в Києві да на риночку, Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір! (приспів повторюється після кожного рядка) Там Вірочка сад садила, Сад садила, говорила: — Рости, саду, вище мене. Щоб яблучки буйнесенькі, І ягодки краснесенькі, І орішки повнесенькі. Яблучками підкидатися, Ягодками красоватися, Орішками налузатися. * * *

Слайд 22

Слайд 23

Чи вдома, вдома пані бабуня Чи вдома, вдома пані бабуня? Що ж вони роблять, що ж вони діють? А вони діють — золото віють, Золото віють, срібло палають. Ой прийшли до них онученьки їх: — Дайте нам, бабусю, хоч одвійочку, Хоч одвійочку, хоч одмірочку, А ми понесем до золотаря, Поробим віночки на головочки. * * * Ой в ліску, в ліску листя на грабі Ой в ліску, в ліску листя на грабі, Заколядуймо ми своїй бабі. В нашої баби добрая душа, Винесе вона цілого книша, До того книша ціла ковбаса. * * *

Слайд 24

Слайд 25

Нова радість стала Нова радість стала, яка не бувала: (2) Над вертепом звізда ясна у весь світ засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, (2) Як чоловік пеленами убого повився. Пастушки з ягнятком перед тим дитятком (2) На колінці припадають, Царя-бога вихваляють. Ой ти Царю, Царю, Небесний Владарю, (2) Даруй літа щасливії цему дому й господарю. Даруй господарю, даруй господині, (2) Даруй літа щасливії нашій славній Україні! Тиха ніч Тиха ніч, свята ніч! Ясність б’є від зірниць, Дитинонька Пресвята, Така ясна мов зоря, Спочиває тихо, тихо в тихім сні. Тиха ніч, свята ніч! Гей, зітри сльози з віч! Бо Син Божий йде до нас, Цілий світ любов’ю спас, Витай нам, святе Дитя! Свята ніч настає Ясний блиск з неба б’є. В людськім тілі Божий Син Прийшов нині в Вифлеєм, Щоб освободити цілий світ. * * *

Слайд 26

Слайд 27

Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя. Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята. У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.

Слайд 28