X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Політична культура 14- поч. 17 ст.

Завантажити презентацію

Політична культура 14- поч. 17 ст.

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Українська політична культура 14 – поч. 17 ст.

Слайд 2

Політична система “Богдан Хмельницький, з ласки милостивого Бога король Галицький, великий кязь Руський, Сіверський, Київський, Подільський, Брацлавський, Волинський, Холмський, Белзький.” (З пародії на Універсал гетьмана Війська Запорозького до “ляхів”)

Слайд 3

Політична система. У XIV – XVI ст. територія сучасної України виявляється поділеною на три окремі регіони, які входять до різних політичних утворень: Галицька та Подільська Русь (увійшли до Корони Польської) Волинські Землі (увійшли до Великого князівства Литовського) Київські землі (до сер. XVI ст. виявилися поділеними між ВКЛ та Московським царством)

Слайд 4

Слайд 5

Галицька та Подільська Русь Вірменська церква у Львові. 1363 р. (з пізнішими перебудовами). В етнічному складі Галицьких та Подільських земель впродовж XIV – XVI ст. відбулися суттєві зміни. Крім русинів і поляків тут посилилося чимало німців, вірменів, євреїв, сербів тощо.

Слайд 6

Політична система Польська аристократія була особисто вільною на XIV ст. Руські “бояри” отримували такі ж “свободи тільки з 1436-1437 рр, від т.зв. Єлдинського привілею. Зокрема вони звільнялися від підпорядкування каштелянам, формуючи органи локального самоврядування й судочинства та вирішуючи проблеми життя своєї Землі на регулярних шляхетських з’їздах – “сеймиках” Водночас денонсувалися усі повинності, покладені на галицьких бояр як на “слуг” короля Церква в с. Сутківці на Хмельниччині. Кінець XV ст.

Слайд 7

Галицька та Подільська Русь “Дивіться на гордого вольністю і святою свободою на світі поляка: знамениті шати носить поляк, тобто має однакові зі своїм королем вольності. До того ж носить поляк знаменитий золотий перстень, тобто шляхетство, завдяки якому найвищий є рівний у Польщі нижчому. ... Як такий, поляк завжди веселий у своєму Королівстві, співає, танцює вільно, не маючи на собі жодного невільничого обов’язку, не будучи зобов’язаним королеві, панові своєму, нічого іншого, як тільки таке: титул на позові, два гроші з лану і посполиту війну. (Станіслав Оріховський, “Взірець устрою Польської держави”) Замок у Хотині. Вигляд з півдня. XIII ст. Перебудова XV – XVI ст.

Слайд 8

Галицька і Подільська земля. Міста та міське врядування “Нарешті звільняємо згадане місто та його жителів від усіх юрисдикцій каштелянів, воєводів, суддів, підсудків, возних і від влади будь-кого, яким би іменем не називався. Так, щоб перед ним або перед будь-ким з них у великих і малих справах міщани не відповідали, а тільки перед своїм війтом, а війт – перед нами або нашим старостою, якому ми це доручимо тільки при умові, що війт ... Відповідатиме тільки згідно з німецьким правом. (З львівського привілею на “Магдебурзьке право”) Замок у Меджибожі. XIV – XVI ст.

Слайд 9

Історичне тло (уроки Люблінської та Берестейської уній) Люблінська унія була укладена 1569 року у місті Любліні між Короною Польською та Великим Князівством Литовським. Згідно з цим актом було утворено нову, одну з найбільших на той час у Європі, державу “Річ Посполиту”, яка проіснувала аж до кінця XVIII ст. Цією Унією було підведено риску під 200-літніми спробами об’єднати дві держави в єдину федерацію, після розпаду якої утвориться 4 незалежні нації: польська, литовська, українська та білоруська.

Слайд 10

Плюси Люблінської Унії Зовнішній фактор: Підвищення обороноздатності обох держав (точилась невдала для Литви Ливонська війна з Московією 1562 -1583 рр., почастішали набіги татар Внутрішні фактори: - литовців приваблював вищий рівень політичної культури польської держави; - громадянський мир та внутрішня злагода, що панували у Польському королівстві за Зигмунта ІІ Августа (1548 – 1572) (У Литві точилася напружена боротьба боярсько-шляхетського загалу, спрямована на вивільнення шляхти від магнатської верхівки.); - конфесійна толерантність, що була проголошена у Польському королівстві

Слайд 11

Заключення Люблінської Унії 10 січня 1569 року після кількарічних дебатів розпочався сейм, “спільний станам Польської Корони зі станами Великого Князівства Литовського” В унійних перемовах існувало дві позиції: 1) Литовської сторони, яка трактувала унію як федеративне об’єднання двох рівноправних держав; 2) Польської сторони, яка трактувала Унію як безумовну інкорпорацію Великого Князівства Литовського 1 липня 1569 року було проголошено утворення нової федеративної держави “двох народів” – Речі Посполитої, що її мав очолювати один монарх, який був одночасно і королем польським і великим князем литовським

Слайд 12

Політична структура нової держави Велике Князівство Литовське та Польське Королівство залишалися при цьому самостійними політичними організмами – з окремою виконавчою владою, власною скарбницею і монетною системою, військом, правом і судочинством.

Слайд 13

Політична структура нової держави Спільним для обох держав, крім монарха, були законодавчий орган – сейм “двох народів”, а також сенат.

Слайд 14

Політична структура нової держави До Польського королівства відходили Підляшшя, Волинь, Київщина та Східне Поділля.

Слайд 15

Українські магнати в унійних перемовинах І на цьому перед Вашою Королівською Милістю наголошуємо, що ми погоджуємось [на інкорпорацію] як люди вільні, свобідні, щоб це не принизило нашої шляхетської гідності. Бо ж ми є народом так поштивим, що жодному народові на світі не поступимося, і впевнені, що кожному народові рівні шляхетністю... Також просимо, оскільки ми [з поляками] різної віри, а власне ми – греки, щоб нас і в цьому не було понижено, і щоб нікого не примушувано до інакшої віри. (з виступу на сеймі Костянтина Вишневецького)

Слайд 16

Українські магнати в унійних перемовинах Унійні артикули містили застереження щодо: - цілості “українських” територій та непорушності звичаїв; - збереження усталеної сітки самоврядних шляхетських інституцій та судово-адміністративних органів; - законодавчим кодексом залишався Литовський Статут - гарантувалося збереження “руської мови” в публічному побуті

Слайд 17

Міграційні процеси Люблінська Унія, зліквідувавши кордон, дала поштовх до розмивання бар’єру відчуженості між галичанами, з одного боку, та волинцями і киянами, з іншого. Побутові передумови для цього створив спалах князівської соціальної активності. Освіченіша, ініціативніша та мобільніша від бояр Волині й Київщини, галицька шляхта стає правою рукою магнатів, отримуючи з часом за їхньою протекцією поважні становища та маєтки.

Слайд 18

Народження “старожитного народу руського” Долання взаємовідчуженості окремих регіонів Русі-України завдяки фізичному перемішуванню населення стало однією з передумов виокремлення з православної маси Речі Посполитої – білорусів та українців – усвідомлюваної української спільноти, яка незабаром почне називати себе “старожитним народом руським Володимирового кореня”

Слайд 19

Народження “старожитного народу руського”

Слайд 20

Народження “старожитного народу руського” “Наш русьсий народ здобув цю вольність за своїх князів, і з нею він інкорпорований до преславного Польського королівства, її йому підтверджено привілеями та присягою їх милостей польських королів, її він зберігав непорушно впродовж усіх минулих віків і її ж він має зберегти й сьогодні, перелити на своїх нащадків і переливати, за Божою поміччю, й надалі – аж доки триватиме він сам та його великі князі, тобто аж до кінця часів”. (Мелетій Смотрицький, “Виправдання невинності”, 1623)

Слайд 21

Пункти Берестейської Унії 1)Форми таїнств та обрядів Руської церкви залишаються незмінними; 2) Кандидати на вищі духовні пости обираються лише з-поміж людей “руської і грецької нації”, владик висвячує митрополит, а митрополита – владики, однак потвердження він отримуватиме від папи, а не від Константипольського патріарха; 3) Владики стають членами сенату нарівні з католицькими єпископами

Слайд 22

Пункти Берестейської Унії 4) Усі монастирі, храми й церковні братства перебувають під контролем владик без втручання світських осіб; 5) Людей східного обряду забороняється вихрещувати в католицтво, допускаються мішані шлюби без переходу одного з подружжя до віри іншого; 6) Руська Церква нарівні з Католицькою може утримувати школи та семінарії “грецької і словенської мови”, а також закладати друкарні 7) Юрисдикція Константинопольського патріарха на території Речі Посполитої втрачає чинність.

Слайд 23

Реакція на Берестейську Унію “Народ їхній якийсь незговірливий, грубий і дуже непокірний... Ці бунтівні єретики й схизматики згуртовуються, дуже роздратовані зближенням владик з Католицькою Церквою” (Петро Скарга) “Вижу, же то ку остатной згубі всеї Корони Польской ідет, бо за тим нихто своєго права ані вольности безпечен уже не будет, і в коротком часі прийдет до великого замішання, а бодай не домишлятися нічого іншого” (Василь-Костянтин Острозький)

Слайд 24

Утворення козацького стану. Спір про витоки українського козацтва. Слово “козак” тюркського походження. Вперше воно фіксується у кінці 13 ст. на означення “сторожі”. Вдруге про тюркських “козаків” згадується 1308 року як про розбійників. Пізніше “козаками” називали найманих вояків

Слайд 25

Утворення козацького стану. Спір про витоки українського козацтва. 1492 року вперше згадуються козаки-християни (“кияне і черкасці”), які в гирлі Дніпра напали на турецький корабель. У 15 ст. і турки, і християни (русини) називали козаками: - найманих караванних конвоїрів та воїнів прикордонних загонів - розбійників, що промишляли грабунком на степових шляхах.