Презентація на тему:
"Індійський танок"

Танці в Індії охоплюють широкий спектр форм танцю, починаючи від стародавніх класичних або релігійних народних танців до сучасних стилів. Мета танцю - занурення глядача в стан екстазу, в якому розчиняється реальність миру. Це - свого роду гіпноз. Погляд танцівниці постійно направлений на глядача. Кожна сюжетна ідея розглядається з погляду різних настроїв. Крізь ауру чарівності розум приходить до розуміння суті стародавніх оповідей.

Три найвідоміших індійські божества, Шива, Калі і Крішна, як правило, представлені в танці. Багато форм класичних індійських танців, кожна з яких може бути простежена у різних частинах країни. Існують сотні індійських народних танців: А також інші танці представлені на регіональних фестивалях.

В Індії величезну кількість класичних танців, розроблено саме з елементами гри. Танець є одним з найрозвиненіших форм мистецтва в Індії. Часто, навіть незначні рухи і вирази обличчя несуть якесь символічне значення. Класичні танці, як правило, покладені на літературну основу, або ж черпають мотиви саме з літературних першоджерел.

Відомі сім стилів класичного танцю: Бхарат; Натьям; Катхак; Катхакалі; Маніпурі; Одісси; Мохиніаттам; Кучипуді. Перші чотири форми вважаються основними, інші іноді зараховують до напівкласичного танцю. Головними аспектами всіх класичних стилів є нрітта і нрітья. Нрітта - це чистий технічний танець, позбавлений смислового навантаження. Нрітья - сюжетний танець - включає також міміку і жестикуляцію.

Найвідомішими індійськими народними танцями є: Бхангра в Пенджабі; Біху в Ассам; Чхау в Західній Бенгалії; Джаркханді, Орісса і Гхумар в Раджастані.

Це еротичний танець зі Східної Індії, що подібний до народних танців Європи. В ньому багато легких кроків і рухів, що повторюються. Бхангра – це одна з практик йоги. Присвячена початку Венери, традиційно, за допомогою рухів, люди ввозвеличують життя.

Зі всіх народних танців пенджабськая бхангра - найшвидший і запалювальний. Він починається в повільному темпі, який стрімко наростає. Під енергійні вигуки чоловіка в яскравих тюрбанах нахиляються вперед і назад, високо підстрибують і перевертаються в повітрі. Одночасно бхангру можуть виконувати більше двохсот чоловік.

Біху - танець щастя. Під акомпанемент ударів розщеплених бамбукових стебел жінки в різноколірних сарі утворюють круги і «вісімки». Окремою групою тримаються чоловіки.

Чхау - танець масок. Чхау виконують під час свята Чайтра Парва. Він присвячений Ардханарішваре - божеству весни, що відроджується, яке символізує творення і родючість. Танці продовжуються протягом чотирьох ночей свята. Танцюристи імітують рухи тварин, відтворюють різні побутові і військові сцени. Популярні алегоричні композиції.

Відмітною особливістю стилю є відсутність міміки. Вираз обличчя не має значення, оскільки воно закрите маскою, а настрій героя передається за допомогою різких поворотів голови. Маска має символічне значення. Вона не повинна бути схожа на реальний персонаж, тому навіть у тварин - людські риси. Відсутність міміки компенсують рухи рук і ніг.

Презентацію підготувала: Учениця 11-Б класу Кошулинська Анна