Презентація на тему:
"Художня культура епохи відродження"

художня культура епохи відродження

Епоха Відродження — період в історії культури Західної Європи який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV—XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття. Термін «Відродження» першим почав вживати Джорджо Вазарі — італійський художник XVI століття, учень Мікеланджело і перший дослідник сучасного йому мистецтва.

Італія — батьківщина Відродження В італійському мистецтві епохи Відродження прийнято виділяти такі періоди: XIV ст. — Передвідродження (або Проторенесанс), XV ст. — раннє Відродження, кінець XV—XVI ст. — високий Ренесанс, кінець XVI — початок XVII ст. — пізнє Відродження. Насамперед у мистецтві знаходив втілення новий гуманістичний світогляд.

Проторенесанс. Джотто Зачинателем італійського Відродження в живописі звичайно вважають Джотто (1266—†1337). У своїх творах, написаних на релігійні сюжети, він починає відходити від середньовічного площинного, двомірного зображення. На Джотто було покладено керівництво будівництвом головного флорентійського собору Санта Марія дель Фьоре. За його проектом була побудована знаменита дзвіниця, розцвічена смужками білого, зеленувато-чорного і рожевого мармуру.

Раннє Відродження. Донателло У своїй сфері мистецтва він виступив істинним новатором. Він відродив типи скульптурних зображень, які не створювалися з часів античності: круглу статую, зображення оголеної фігури, кінний пам'ятник, скульптурний портрет. Донателло звертається до популярного в епоху Відродження біблійного сюжету про Давида, простого пастуха, який переміг велетня Голіафа і став народним героєм. Він зображає оголеного Давида, який топче голову переможеного Голіафа.

Високий Ренесанс. Леонардо да Вінчі Засновником нового етапу розвитку мистецтва став Леонардо да Вінчі (1452—†1519), найнезвичайніша постать в історії світової культури. Він втілив в собі ідеал людини Відродження: вмів все і у всьому був геніальним. У сфері мистецтва Леонардо був живописцем, скульптором, художником, музикантом, залишив безліч записів про мистецтво, які після його смерті були видані під назвою «Книга про мистецтво». Він займався анатомією, фізіологією, зоологією, ботанікою, географією, геологією, механікою, гідравлікою, математикою — цей список можна продовжувати.

Рафаель У творчості Рафаеля знайшов багатогранне втілення образ Мадонни. На цю тему ним написана безліч картин, найбільш прославлена з яких — «Сікстинська Мадонна». Картина була вівтарним образом у церкві святого Сикста монастиря Чотирьох ченців у невеликому місті П'яченце. Згодом монастир змусили продати картину правителеві Саксонії. У кінці Другої світової війни разом з іншими картинами Дрезденської галереї вона була знайдена радянськими солдатами в покинутій каменоломні і врятована.

Мікеланджело Мікеланджело Буонарроті (1475—†1564) прожив довге і трагічне життя, повне великих звершень. Те, що він створив, — грандіозне і за масштабом витворів, і за силою образів. Його прославила мармурова статуя «Давид». З архітектурних проектів Мікеланджело найбільш грандіозний — купол собору Св. Петра в Римі.

Національні література Новою за формою і за змістом стає в цей час і література, завдяки своїм можливостям вона найповніше виразила свою епоху. Саме в епоху Відродження з'являються національні літератури. В італійській літературі у пошані знаходиться творчість Аліґ'єрі Данте, Петрарки. Найвидатнішим представником французького гуманізму був Франсуа Рабле. Засновником нової іспанської літератури став Мігель Сервантес.

Театр. В. Шекспір в середині XVI століття в Італії виникає перший професійний європейський театр епохи Відродження — комедія «дель арте», комедія масок. Завершує епоху велична фігура геніального В. Шекспіра. Саме творчість Шекспіра, зібравши все воєдино, надала драматургії принципово іншого звучання. Шекспір піднявся до загальнолюдських узагальнень, охопив безліч життєвих психологічних колізій. Часова дистанція тільки збільшує популярність драматургії Шекспіра.

Висновок Епоха Відродження в історії світової культури має революційну, поворотну роль. Не можна назвати таку сферу культури, в якій би не виникли явища, процеси, що визначили весь подальший розвиток, аж до сучасного їх стану: на зміну церковному світогляду, який панував неподільно, приходить новий погляд на світ, в центрі якого стоїть людина, гуманізм; утворюються сучасні національні європейські літератури і професіональний театр; унікальним є історичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличніші твори.