Презентація на тему:
Захисники української революції

Оксана Колесник, викладач історії м.Лебедин Ініціативна творча група учнів (члени історичного факультативу)

Тема дослідження: “ Українська революція 1917 – 1921 роки ” Навчальні предмети, які застосовуються під час створення проекту: історія України, всесвітня історія, українська література, інформатика Стислий опис проекту:дана тема стала об'єктом дослідження державотворчих процесів в Україні 1917-1921 роки, особливо детальніше творча група учнів зупинилася на аналізі планів радянської влади стосовно України, не стали осторонь трагічної сторінки історії України – 29 січня 1918 року; створені учнівські групи працювали з історичним матеріалом з архівними докумен- тами, здійснювали пошук фотоматеріалу, підбір літературних творів даної тематики та застосовуючи програми Power Point, Publisher створили презентацію проекту. Назва проекту:

Україна привчається шанувати своїх Героїв. Ми почали офіційно відзначати роковини загибелі загону молодих українців під Крутами. Водночас, мало таки хто знає за яких умов відбувались ті криваві події. 29 січня 1918 року - бій під Крутами

27 лютого 1917 року в Петрограді відбулася буржуазно-демократична революція, відлуння революції надійшло і до України: 4 березня 1917 року в Києві створено Українську Центральну Раду. Спершу загальноукраїнський центр, що об'єднував політичні, громадські, культурні і професійні організації; згодом, після Трудового конгресу - революційний парламент України, який керував українським національним рухом і своїми державотворчими процесами привів Україну від автономії до самостійності.

М.Грушевський С.Петлюра В.Голубович М.Міхновський Ю.Тютюнник С.Остапенко В.Чехівський В.Винниченко

І Універсал 10 червня 1917 рік – проголошення автономії України ІІ Універсал 3 липня 1917 рік – зафіксував наслідки домовленостей між ЦР та Тимчасовим урядом ІІІ Універсал 7 листопада 1917 рік – проголошення Української Народної Республіки ІV Універсал 9 січня 1918 рік – проголошення незалежності УНР Генеральний Секретаріат – уряд Центральної Ради 28 (15) червня 1917 рік

25 жовтня 1917 року відбулася жовтнева революція в Петрограді. ЦР не визнала більшови- цького перевороту і осудила його. Вкрай відверто висловлювався один з більшови- цьких вождів в Україні Г. П’ятаков: «Ми не повинні підтримувати українців, оскільки їхній рух невигідний пролетаріатові. Росія не може існувати без українського цукру, промисловості, вугілля, крупи тощо» Ленін був обережнішим політиком і тому висловив хитромудре твердження про право пригноблених націй на самоврядування, насправді проводячи протилежну лінію. Посилення тиску Раднаркому на ЦР вилилося в “Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради” від 4 грудня 1917р., підписаний В.Леніним і Л.Троцьким : визнати радянську владу в Україні в разі відмови – оголошення війни “…дана заява Народних Комісарів передбачає або нещирість, або протиріччя самим собі…”– з “Відповіді Генерального Секретаріату Ради на Ультиматум РНК” – відмова УНР на ультиматум

(грудень 1917 – травень 1918) РРФСР УНР Український уряд відкинув ультиматум РНК – початок війна РРФСР з УНР І. 30-ти тисячна армія В.Антонова-Овсієнка наступала в напрямку: Чернігів-Бахмач-Глухів-Конотоп, Харків-Полтава-Лозова ІІ. 3 російські групи під командуванням М.Муравйова: на Київ Під час наступу більшовицьких військ на Київ полки ім.. Наливайка, Сагайдачного, Дорошенка, Грушевського, Хмельницького та інші відмовилися стати на захист Центральної Ради, а деякі навіть погрожували виступити проти неї. Тому Центральна Рада спішно сформувала добровільні загони. Один із найбільших - Український гайдамацький кіш Слобідської України - очолив С. Петлюра, а Галицько-Буковинський курінь - Є. Коновалець та А. Мельник. Покладалася Центральна Рада і на студентську та гімназичну молодь. близько 12 тисяч чоловік

Командувач: Аверкій Гончаренко Військові сили: Близько 500 Загін Вільного Козацтва армії УНР Помічний студентський курінь Командувач: Михайло Муравйов Військові сили: Близько 4000 Загін петроградських і морських червоно- гвардійців та матросів Балтійського флоту Бій під Кру тами — бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. “На порох стерти, перебити!” — Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей — не перемогти! Микола ЛУКІВ Список встановлених учасників бою під Крутами

Крути! Крути! Вічне бойовисько За майбутній, за світліший день. Крути! Крути! Мужність і посвята, Вірність, що міцніша понад смерть. Крути! Крути! Горда і завзята Кличе пісня і веде вперед! Богдан-Ігор АНТОНИЧ А.Гончаренко

Вчини мене бичем Твоїм, Ударом, вистрілом, набоєм, Щоб залишивсь хоч чорний дим Над неповторною добою. Хай безсоромні очі їсть, Тих, що живуть без сліз і честі, Хто скинув і любов, і злість, Бо не під силу було нести. Хто все зітхав — заснуть, втекти, Сховатись за Мазепу й Крути, Коли грозою йшли — віки! — Над полем рути і отрути. Євген МАЛАНЮК

“Солодко і гарно вмерти за батьківщину” М. Грушевський “Майже всі, кого взяли до полону, були більшовиками по-звірячому покалічені під час розстрілу. Трупи були з розбитими головами, повибиваними зубами, часом і повиколюваними очима. Кілька трупів цілком не вдалося розпізнати, настільки вони були знівечені. одного з нерозпізнаних щойно в Києві розпізнала мати за монограмою на сорочці. Два дні родини з батьками розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на запасових лініях Київської залізничної станції”. Левко Лукасевич. учасник бою під Крутами. Урочисте перепоховання студентів 19 березня 1918 року

На Аскольдовій Могилі Поховали їх — Тридцять мучнів українців, Славних, молодих... На Аскольдовій Могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? — Квітне сонце, гріє вітер І Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! — Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих,— На Аскольдовій Могилі Поховали їх. Павло ТИЧИНА Символічна могила і дерев'яний хрест крутян на Аскольдовій могилі у Києві Меморіал битви під Крутами 1918 р., копія однієї з колон портику Червоного корпусу заввишки 10 метрів

… Ці юнаки здійснили великий подвиг, захищаючи рідну землю. Не кожен дорослий зважиться на таке, адже змагатися в нерівному бою, де шансів вижити небагато, мало хто погодиться. Говорити про це легко, бо ми не були там і не брали участі в цій страшній битві під Крутами, страшніше за все - зазирнути в очі тих червоногвардійців, які вбивали молодих студентів, зовсім не відчуваючи жаху й болю. Чому обов’язково має хтось страждати? Наша рідна Україна немало смертей бачила, і її земля завжди пам’ятатиме все, що на ній відбувалося. Ми низько вклоняємось і шануємо тих, хто там загинув. На зелених схилах Дніпра стоїть дерев’яний хрест, який увінчує пам’ять загиблих під Крутом, від якого віє сумом, але відчуття гордості за цих людей ніколи не покине Україну і вітер завжди буде нести його людям. Хай пухом буде їм земля, хай Господь хранить їх душі та звертаємося з молитвою до небес: “Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас” Хай живе одвічна, люба наша, ненька-Україна.