X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (ХVIII-ХІХ ст.)

Завантажити презентацію

Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (ХVIII-ХІХ ст.)

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Втрата державності та занепад системи народної освіти в Україні (ХVIII-ХІХ ст.)

Слайд 2

1. СЕРЕДНЯ І ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ В ХVIII – НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. Перша половина XVIII ст. Лівобережна і частково Правобережна Україна: полковий устрій; школи існували переважно при церквах; учні мешкали, як правило, в будинку дяка і виконували господарські роботи

Слайд 3

Види шкіл: початкові цифірні (дещо математичний ухил) полкові та гарнізонні (для солдатських дітей, утримувалися за рахунок батьків) парафіяльні, при сотенних та полкових канцеляріях (1760-1768 рр, діти старшин і заможних козаків у Любенському і Чернігівському полках) державні (з середини XVIII ст.) казенна (1746 р., Єлисаветград. 60 дівчат, 80 хлопців. Вивчали Закон Божий, арифметику, рос., нім., фр. мови, малювання, спів, танці тощо. Хлопці – військову підготовку, дівчата – домоводство) народні школи грамоти (школи мандрівних дяків) В середені XVIII ст. поширюється русифікаторська політика за підтримки військової верхівки, яка мріє про дворянство

Слайд 4

Західна Україна: 1772 рік – перший розподіл Польщі, Галичина відійшла до Австрії 1773 рік – скасовано єзуїтський орден, його майно передано на потреби народної освіти 1773-1775 – Едукаційна комісія з 8 членів 1774 рік – реформа початкових шкіл: однокласні парафіяльні; трикласні (тривіальні) з нім. та польс. мовами навч.; чотирокласні з нім. мовою навч. (готували до навчання у середніх школах - гімназіях) Зусиллями єпископа Львівського Петра Білянського розширена мережа шкіл при церквах

Слайд 5

Основні події в освіті на Галичині 1774 рік – шкільна реформа імператриці Марії Терезії тривіальні школи – підготовчий, перший та другий класи (вчили читання, письмо, лічбу, головний предмет – Закон Божий) в головних школах (чотирикласних) – ще один клас 1780 рік – на престол вступив Йосиф ІІ (помер - 1790 рік) 1781 рік – проголошено обов’язковість початкової освіти 1782 рік – скасовано кріпацтво 1783 рік – засновано україномовну греко-католицьку духовну семінарію у Львові 1784 рік – відкрито німецьку гімназію при Львівському університеті (1661р.) 1786 рік – українська мова визнана крайовою 1789 рік – Едукаційною комісією закрито “руські” церковні школи, в усіх школах заборонено “руську” мову 1789 рік – Правобережна Україна: 2 окружні школи, 14 підокружних

Слайд 6

Закарпаття Постійна денаціоналізація засобами чужоземної школи, особливо з установленням влади Габсбургів в Угорщині (поч. XVIII ст.) 1400 рік – Ужгородська школа 1646 рік – Ужгородська гімназія 1655 рік – школа при Мукачівському монастирі 1682 рік – на території Березької Жупи (1/4 тер. Зак-тя) 5 шкіл 1730 рік – католицька гімназія в Мармарош-Сигеті 1744 рік – Богословська школа в Мукачеві 1791-92 рр – закон, що всі школи переводяться на угорську мову навчання 1793 – вчительська семінарія при Ужгородській середній школі Характеристика періоду: мадяризація та окатоличування українців В гірських місцевостях навчалося не більше 30-35 % дітей

Слайд 7

Буковина: До 1775 року у складі Молдови, яка з початку XVI ст. під владою Туреччини. Далі – в складі Австрії здебільше духовні школи 1783 рік – латинська і німецька школи в Чорнівцях і Сучаві з 1785 року відкривається низка громадських шкіл переважно з румунською та німецькою мовами навчання

Слайд 8

Києво-Могилянська академія: до 80-х років XVIII ст. – період розвитку 8 класів (2 конгрегації): нижча – 6 класів, вища – 2 класи. 560-1000 учнів З середини XVIII ст. вивчалися алгебра, геометрія, архітектура, гідростатика, гідравліка, оптика, астрономія 1783 рік – відкрито фізичний кабінет з глобусами, телескопом, електричною машиною 1799 – клас сільської й домашньої економіки 1802 – медичний клас з 1784 року викладання лекцій – лише російською мовою Запорізькі землі: Січова школа, школа при Самарській фортеці-монастирі, 16 парафіяльних шкіл 1775 рік - з втратою Україною автономії всі школи закриті

Слайд 9

Основні просвітницькі ідеї КМА роль освіти у розвитку людини і процвітанні держави (ідеї просвіченого абсолютизму, ідеї селянського просвітництва); трактування мети виховання як спасіння душі, як самопізнання та спорідненої праці, як служіння народові; ідея природовідповідного, спорідненого виховання; ідея народності виховання; дидактичні ідеї: обгрунтування необхідності глибокої наукової освіти; принципи свідомого, послідовного, міцного, активного засвоєння знань; вимога вивчення вікових та індивідуальних особливостей дітей і допомоги їм у самопізнанні; застосування методів навчання, що передбачають активну участь дитини у процесі навчання; формулювання законів ораторського мистецтва, визначення шляхів розвитку вмінь і навичок красномовства, педагогічної майстерності.

Слайд 10

Катеринінська освітня реформа 1786 року (шкільний статут) Мета – дати освіту міському населенню Малі народні училища (у повітових містах) – 2 класи, 4-ри роки навчання Головні народні училища (у губернських містах) – 6-ть років навчання У 1801 році в українських губерніях – 8 головних і 17 малих училищ Церковні школи і вчителі переписувалися, “мандри” заборонялися (все одно в дяківських школах дітей навчалося більше, ніж в урядових) Широкі маси народу позбавлені можливості здобувати освіту, ігноруються народні звичаї й традиції 1789 рік – закрито всі українські школи, заборонено викладати українською мовою

Слайд 11

Освіта України в першій половині ХІХ ст. Освітня реформа 1804 року створення єдиної системи світської освіти від початкової до вищої ланки завдяки наступності начальних програм; формальна доступність усіх освітніх ланок для всіх верств населення; заборона фізичних покарань; класичний характер середньої освіти; відсутність викладання Закону Божого у двох вищих ланках освіти; університетська автономія; підвідомчий характер діяльності всіх навчальних закладів, які територіально належали університету. Прийнято “Статут університетів” і “Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетам” Типи навчальних закладів: парафіяльні училища (1 рік), повітові училища (2 роки), гімназії (4 роки), університет (до останніх 2-х не доп. кріпаки) 1805 рік – відкрито Харківський університет, факультети: словесний, етико-політичний, фізико-математичний, медичний

Слайд 12

Контрреформи 1825-1835 рр введення остаточно станового характеру освіти; порушення наступності навчальних програм нижчих освітніх ланок з середньою, їх значне скорочення; введення фізичних покарань, фіскальства у навчальних закладах; вихолощення глибокої наукової основи класичної освіти (заборона “роскошных” знань, звуження або заборона філософських, суспільно-економічних курсів, введення викладання Закону Божого в гімназіях і створення кафедр богопізнання та християнського вчення в університетах (з 1819 р.); скасування прав автономії університетів; скасування підпорядкування університетам усіх шкіл у окрузі. 1828 рік – прийняття відповідного Статуту Створено цілий ряд гімназій (Харків, Чернігів, Новгород-Сіверський, Полтава, Катеринослав, Херсон). “Інститути шляхетних дівчат” (Харків 1818 р., Полтава 1818 р., Одеса 1825 р., Київ 1833 р.) Гімназія вищих наук (Ніжин 1820 р., з 1832 р. – фіз.-мат. ліцей) Дівочі гімназії (Київ 1850 р., Харків, Полтава 1860 р.) Єпархіальні школи (7-річні), в кінці 50-х р. – недільні школи 1834 р. – Київський університет (ф-ти філософський і правничий) 1865 р. – Новоросійський університет (Одеса, ф-ти історико-філологічний, фізико-математичний, правничий)

Слайд 13

Правобережна Україна 1831 і 1832 рр - більшу частину гімназій закрито, польські початкові школи скасовано. Замість них насаджувались церковні православні школи, навчальні заклади закритого типу для дворян. Школи працювали за окремим статутом: парафіяльні училища були у відомстві католицького духівництва і чернечих орденів; існували примітивні сільські школи, де учнів навчали дяки (в одній із них навчався Тарас Шевченко); повітові училища були у Києві, Вінниці, Житомирі, Умані, Кам’янці-Подільському, Каневі, Білій Церкві. гімназії працювали в Києві та Вінниці. 1805 р. - засновано вищу гімназію у Кременці (Волинь), яку в 1819 р. реорганізовано в ліцей. Навчання тут велося польською мовою, російська мова вивчалась як дисципліна. Після придушення польського повстання 1830-1831 рр. на Волині, Поділлі й Київщині закрили 245 початкових і середніх шкіл, серед них і Кременецький ліцей (переведений до Києва, перетворений в університет 1833 р. Св. Володимира). 1817 р. - в Одесі було засновано Рішельєвський ліцей.

Слайд 14

Закарпаття Лише після революції в Угорщині 1848 року і перебування в 1849 році російських військ в селах стали відкриватися початкові школи з українською мовою навчання Галичина Новий шкільний статут 1887 році визнав українську мову основною для Галичини, а в 1889 році уряд Австрії дав згоду на відкриття українських шкіл

Слайд 15

Ставлення уряду Російської імперії до української мови У 1863 році російський міністр внутрішніх справ Валуєв видав наступний указ: “Никакого малоросийского языка не было, нет, и быть не может и что наречие, употребляемых простонародьем, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польщы”. У 1876 році царський уряд видав указ, який перекривав доступ рідного слова до українського народу: “Не допускать ввоза в пределы Империи без особого разрешения книг, издаваемых на малоросийском наречии. Печатание и создание в империи оригинальных произведении и переводов на том же наречии воспретить. Воспретить различные сценичные представления и чтения на малоросийском языке”.

Слайд 16

Педагогічні постаті епохи М.В.Ломоносов (1711-1765 рр.) народився в с.Холмогори Архангельської губернії у сім’ї рибалки. Протягом 1733 року навчався у Києво-Могилянській академії. Метою виховання, на його думку, має бути підготовка громадян своєї Вітчизни. Система освіти, на його думку, повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи: початкової, середньої (гімназії) та вищої (університету). Головне завдання школи полягає у тому, щоб виховати у дітей любов до праці, навчити їх “правил і прийомів поведінки”, дати освіту. Важливими принципами діяльності університету, на його думку, є відкритість та автономність.

Слайд 17

Григорій Савич Сковорода (1722-1794 рр) проблемам виховання присвячені його притчі “Благодарный Еродий”, “Убогій Жойворонок” та ін. церковно-схоластичному і дворянсько-аристократичному вихованню протиставив “иный род воспитания”, назвавши його “сродным”, тобто природовідповідним треба зважати не на соціальне становище дітей, а на їх природу, нахили, інтереси, обдарування мета виховання – підготовка вільної людини, гармонійно розвиненої, щасливої, корисної для суспільства, людини, здатної жити і боротися провідне місце у всебічному розвитку особистості відводив розумовій освіті високо цінив такі методи навчання, як лекція, розповідь, розмова, бесіда. Цікавими є його думки про читання книжок і виписки з них цінував працю вчителя, висував до нього високі вимоги, зокрема: знання, благородство, любов до дітей, до своєї справи. Вчителя вважав прикладом для учнів

Слайд 18

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861рр.) освітньо-виховний ідеал: людина з багатогранними знаннями і високими моральними якостями, що здатна застосовувати свої знання в житті, вміє цінити мистецтво, любить працю у повісті “Близнецы” йдеться про сім’ю Сокир, в якій прищеплювалися любов до праці підкинутим їм дітям у повісті “Наймичка” з любов’ю і теплотою змальовано наймичку Лукію, яка виховала справжнім, чесним трудівником свого сина цінним доробком Т.Г.Шевченка є передовий на той час підручник для недільних шкіл “Букварь Южнорусский”. Невеликий за обсягом (24 ст.), він містив великі і малі літери алфавіту і цифри. Учні спершу вивчали звуки і літери, а потім переходили до читання цілих слів. Реакційний уряд не допустив “Букварь” у школи, але він посів чільне місце у золотому фонді прогресивної української педагогіки