Презентація на тему:
Воєнно-політична ситуація наприкінці 17-першої чверті 18ст.: Гетьманщина та її сусіди

Воєнно-політична ситуація наприкінці 17-першої чверті 18ст.: Гетьманщина та її сусіди

План Українська держава за гетьмана І. Мазепи. Похід Карла ХІІ в Україну,Україно-шведський союз Военно –полтичні акції московського царя проти українців Участь Українських полків у Північній війні Полтавська битва

Своє гетманування Іван Мазепа розпочав із підписання Коломацьких статей. Угоду між гетьманом і старшино,з одного боку,а з іншого- московськими царями Іваном і Петром Олексійовичами та царівною Софією.Сатті було укладено 25 липня 1687р. Коломацька угода писалась на основі глухівських статей Многогрішного. Коломацькі статті передбачали посилення в Гетьманщині влади царату і ще більше обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду.

За Коломацькими статтями впроваджувалося наступне: Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина – переобирати гетьмана. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряжатися військовими землями. Гетьман мав удаватися до особливих заходів аби «усіма силами з'єднувати в міцну й нерозривну угоду обидва руські народи»; щоби «…. Малоросію не називали землею Гетьманською ,а лише визнавали землею ,яка знаходиться в царській самодержавній владі» Пункт 19 Коломацьких статей до заохочувальних заходів відносив , зокрема, шлюби між українцями та московитами.

Зовнішня та внутрішня політика І. Мазепи Іван Мазепа

Національно-визольне повстання 1702-1704рр. Семен Палій (1640- 13 травня 1710)

Після ухвалення мирної угоди між Османською імперією та Польшою османська загроза ослабла , тож відпала потреба в козацтві. Сейм ухвалив ліквідувати правобережне козацтво. 1702 р. в кількох козацьких містах на Правобережній Україні у відповідь почалося повстання ,очолене Семеном Палієм. Мета цього повстання було визволення Правобережної України від ольського панування Повстання поширилося на Волиль та Поділля дійшло до Галичини. Військо яке повино було придушити ,не змогла спинити визвольний рух . Польський король Август ІІ використав для придушення ,армію Мазепи для придушення повстання. Семена Палія було увязнено та заслано до Сибіру. Але Правобережна Україна опинилася під владою І. Мазепи.

Участь Українських полків у Північній війні Плекаючи мрію вивести Гетьманщину з-під влади царя ,Іван Мазепа в 1704-1705рр. Удався до таємної дипломатії з противниками Москви. Так зокрема восени 1705 р. він налагодив зв'язки з польським королем Станіславом Лещинським ,якого було обрано 1704 р. тими угропуваннями , що підтримували шведського короля . У 1706 р. Мазепа й справді завдяки посередництву польського короля розпочав таємні зносини із шведським королем Карлом ХІІ. Станіслав Лещинський

У 1708 р. Карл ХІІ почав свій похід проти Московії. Похід мав відбутися в напрямку Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. На початку похід складався вдало. Але після кількох невдач в серпні-вересні Карл ХІІ відмовився від попереднього плану . Він вирішив повернути на Україну та зміцнити силу козацькими полками та військом Лещинського .Зміна планів Карла ХІІ виявилася несподіванкою для Мазепи. Такий розвиток подій гетьман вважав передчасним, бо перебування шведської армії на території України означало, що саме тут розгорнуться воєннні операції російсько-шведської війни. З огляду на це ,завдання визволення України з-під влади царя ставало ще важчим. Карл ХІІ

Українсько- шведський союз Договір укладений між Мазепою та Карлом ХІІ передбачав: Україна має бути незалежною та вільною; Усі загарбані Московією землі ,що колись нажелали «руському» народові, мають бути повернені Українському князівству. Шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу,коли про це попросять гетьман і «стани» Мазепа має бути довічним князем України Шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача здройних сил князівства Для стратегічних потреб шведське військо може займати 5 українських міст.

Воєнно-політичні акції московського царя проти України У відповідь на дії Мазепи, Петро І звернувся до українців. У чисельних відозвах він звинуватив Мазепу у «зраді» , у намірі віддати Україну, Польщі Петро І

Водночас Петро І звелів зруйнувати гетьманську резиденцію –Батурин. Але московські воєні сили не змогли швидко здобути Батурин.

Місто захопили тільки після зради одного з старшин Івана Носа який вказав на потаємний вхід до міста. В місті Глухові була зібрана Старшинська рада на якій було обрано гетьманом стародубського полковника Івана Скоропадьського . Іван Скоропадьський

Щоб поліпшити ситуацію Мазепа Схилив на свій бік Запорозьку Січ . Зустріч Мазепи ,Гордієнка та КарлаХІІ відбулася 27 березня 1709 року. Відповіддю Петра І було зруйнування Січі. Костя Гордієнко Карл ХІІ Іван Мазепа

Полтавська Битва Навесні 1709р. Карл ХІІ відновив воєнні дії . Він розпочав наступ на Москву. Шлях швеції пролягав через Харків та Курськ. Але Шведсько-Українській армії заважала для просування далі добре укріплена Полтава. Карл ХІІ сподівався взяти Полтаву штурмом, або внаслідок переговорів яких так і не відбулося. Тому 1 травня шведське військо було змушене розпочати облогу. Тим часом до міста прибув Перто І з головними силами 27 червня відбувся генеральний бій. Він розпочався о 5 годині ранку атакою шведів на московські редути. Близько 11 години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів .

  Після поразки КарлХІІ і Мазепа попрямували до турецького кордону. 7 липня вони перейшли на іншу сторону Бугу . 1 серпня поранений Карл ХІІ і хворий Мазепа зупинилися у передмісті Бендер. Тут у Варниці і помер Мазепа. Бендери Могила Івнана Мазепи у м. Варниця

Після смерті Мазепи постала потреба обрати нового гетьмана . Гетьманом було обрано Пилипа Орлика , він ухвалив першу конституцію . Пилип Орлик