X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Українські землі у системі міжнародних відносин першої половини XIX ст.

Завантажити презентацію

Українські землі у системі міжнародних відносин першої половини XIX ст.

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Українські землі у системі міжнародних відносин першої половини XIX ст.

Слайд 2

Особливості

Слайд 3

Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1806-1812 рр.)

Слайд 4

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. «Афонська битва 19 червня 1807 року». Картина А. П. Боголюбова

Слайд 5

Місце України у війні У шести українських губерніях провели набір земського ополчення: по кілька тисяч «ополченців» із кожної; селян зобов’язали постачати для армії фураж і провіант, волів, коней, вози; територія Південної Бессарабії стає ареною бойових дій; жорстокі бої були за фортецю Ізмаїл, яку російські війська здобули штурмом у 1809 р. Портрет М. І. Кутузова. Д. Доу, 1829

Слайд 6

Наслідки війни Росія отримала частину Молдови в межиріччі Дністра і Пруту (Бессарабію); з них заселені українцями: Хотинський, Ізмаїльський і Акерманський повіти. Бухарестський мирний договір ( 1812) Бессарабія

Слайд 7

Україна в планах Наполеона І Бонапарта Передати частину земель союзникам: Польщі; Австрії; Туреччині; 2. Розчленування України на “наполеоніди” – три області на чолі з генералами; 3. За підтримку обіцяв для українців незалежність; 4. Планував використати Задунайську Січ.

Слайд 8

Ставлення українців до Наполеона Українська шляхта й інтелігенція Одні висловлювали радість і надії, що з приходом Наполеона буде введено прогресивне законодавство й Україна стане автономною, а може, й незалежною державою Інші поставилися до приходу Наполеона негативно. Французька революція лякала поміщиків загрозою всьому соціально-економічному устрою Міністр внутрішніх справ імперії та великий землевласник В. Кочубей. Він наполегливо поширював серед своїх полтавських земляків думку, що Наполеон має наміри ліквідувати дворянство, знищити його поміщицькі права на догоду черні і, опираючись на її підтримку, утвердити на завойованій території свою необмежену владу.

Слайд 9

Російсько-французька війна 1812 р. Росія - армія 547 тис. осіб Франція - армія 640 тис. осіб Прагнення Наполеона домогтися європейського та світового панування, а для здійснення цієї мети розгромити й позбавити самостійності провідні держави Європи (насамперед Англію і Росію)

Слайд 10

Початок війни Перехід російського кордону через р. Неман 448-тисячної «Великої армії», яку очолював Наполеон 12 (24) червня 1812 р. Переправа наполеонівської армії через Неман Переправа Італійського корпусу віце-короля Євгенія Богарне через Неман

Слайд 11

Хід війни застаріла система комплектування (рекрутчина, 25-річна служба солдатів); офіцерський склад комплектувався не за здібностями, а за походженням ; «скіфська» тактика – відступати і уникати великих боїв(«випалена земля»). Головна мета Наполеона Москва Особливості російської армії Французи атакують. Російська кампанія 1812 року. Малюнок 1896 року

Слайд 12

Участь українців у війні Формування ополчення для російської армії: земське; козацьке. Козаки і кріпаки вступають до ополчення. Ініціаторами формування ополчення виступають Іван Котляревський і Дмитро Трощинський. Сформовано 15 козацьких полків на Лівобережжі та 4 на Правобережжі, по 1200 вояків у кожному ( всього 70 тисяч). В. Бакало. Майор І. Котляревський формує 55-й козачий полк у містечку Горошин на Полтавщині Козак 6-го кінного полку Чернігівського ополчення Обер-офіцер кінних полків Полтавського ополчення

Слайд 13

Витяг з попереднього розпорядження про утворення Українського козацького війська, ствердженого Олександром І у Вільно (5 червня 1812 р.) «Військо це передбачається утворити на Україні з людей, до козачої служби здібних і здавна відомих звичкою та охотою до неї. Воно має складатися з 4 полків: кожен полк – із 8 ескадронів, а ескадрон – із 150 козаків... Людей можна призначати на козаків, незважаючи ні на роки, ні на зріст, а також маловажні тілесні вади, але єдино тільки зі збереженням сил і здібностей до служби цього роду. Як мине в українських полках потреба, всі вони розпускаються по своїх домівках, але вже назавжди залишаються належними війську і за першою потребою повинні з’явитися на службу і скласти знову свої полки, для чого вони повинні мати в постійній справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це власним коштом, але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей. Діти їхні, які народжені від (часу) вступу у військо, належатимуть також до нього. А тим із них, яких поміщики не знайшли для себе вигідним прийняти в селища свої, відведуться для селення землі казенні,– про що буде ухвалена тоді окрема постанова...»

Слайд 14

Участь українських з’єднань у бойових діях формування дружин самозахисту на окупованій Волині; 40-тисячне з’єднання українського ополчення прикривало південний фланг російської армії по лінії Житомир—Новоград-Волинський—Острог—Замостя; дії «лісових козаків», сформованих з мешканців Полісся; участь у Бородинській битві (26 серпня 1812 р.). Фрагмент панорами Бородинської битви. Рубо (1912)

Слайд 15

Відступ Наполеона воюють два Бузькі, два Полтавські й три Київські козацькі полки; ескадрон херсонських козаків під командуванням В.Скаржинського здійснив успішний тритижневий партизанський рейд територіями Білорусі та Литви. Втеча Наполеона Французи, взяті в полон партизанами

Слайд 16

Українці в зарубіжному поході російської армії Вісім українських козацьких полків узяли участь у «битві народів» восени 1813 р. під Лейпцигом У березні 1814 р. шість українських козацьких полків у складі російської армії вступили до столиці Франції Вступ союзних військ до Парижа в 1814 р. Кольорова гравюра того часу Битва під Лейпцигом. Зауервейд (XIX століття)

Слайд 17

Наслідки і значення війни з Наполеоном для України 1816 р. всі привілеї у козаків відібрано, а їх самих повернуто до попереднього стану; Полтавський та Чернігівський земські ополченські полки розформували в кінці 1814 р.; Кріпаків повернули їхнім власникам (кожний з них одержав по два карбованці винагороди). Олександр І, 10-ий імператор Російської імперії

Слайд 18

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. Поштовх до війни Підтримка Росією грецького визвольного повстання проти турків Бойовий епізод війни

Слайд 19

Участь козаків-задунайців у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. 1500 козаків на чолі з кошовим отаманом Задунайської Січі Йосипом Гладким перейшли на бік Росії; із задунайських козаків сформований Дунайський полк (найкращий в російській армії); козаків, які залишилися в Задунайській Січі, турки вирізали, укріплення зруйнували, а січову церкву спалили.

Слайд 20

Азовське козацьке військо Задунайські козаки плекали січові традиції гетьманської доби. Але в нових умовах їм часто доводилося служити чужим інтересам.

Слайд 21

Азовське козацьке військо

Слайд 22

Діяльність азовських козаків чисельність досягла майже 11 тис. осіб; охорона переправи на р. Берді; патрульна морська служба; протистояння з турецькими контрабандистами; козаків звільняли від повинностей і податків; козаки господарювали на землі. Прапор, пожалуваний Азовському козацькому війську 1 червня 1844 року

Слайд 23

Ліквідація Азовського козацтва 1862–1864 рр. - частину козаків силоміць переселили на Кубань і Північний Кавказ; козацьке повстання було розбите регулярними військами; 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було ліквідовано; козаків, які залишилися на освоєних землях, перевели в стан державних селян; клейноди, зброю, флотилію передано Кубанському козацькому війську.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Історія України